Постанова № 38012671, 31.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2014 р. Справа№ 911/4520/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Єжова Н.О.

від відповідача: Шляхтун А.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії - Газопромислового управління «Полтавагазвидобування»

на рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2014р.

у справі №910/4520/13 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії - Газопромислового управління «Полтавагазвидобування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра-Геоцентр»

про стягнення 2 097 974,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра-Геоцентр» про стягнення з останнього заборгованості за виконані роботи з капітального ремонту свердловини №65 Західно-Солохівського ГКР по Договору підряду №667/13 від 04.07.2013р. в сумі 2 097 974,55 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.01.2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2014р. у справі №911/4520/13 в частині віднесення на відповідача витрат по сплаті судового збору у сумі 41 959,49 грн.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Так, скаржник зазначає, що станом на 27.11.2013р. - дату направлення позовної заяви на адресу відповідача, відповідач не провів розрахунки за виконані роботи згідно умов Договору, чим порушив взяті на себе зобов'язання за Договором, з огляду на що, як вказує апелянт, до подання позову призвели неправильні дії відповідача, який розрахувався не протягом 10-ти календарних днів від дати підписання акту виконаних робіт, як встановлено сторонами у Договорі, а частково через 121 календарний день на суму 1 949 000,00 грн. та повністю через 91 календарний день на суму 148 974,55 грн. Тому, на думку скаржника, в даному випадку, відмовляючи в позові, господарський суд, керуючись ч. 2 ст. 49 ГПК України та п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України», мав стягнути судовий збір з відповідача.

Відповідач надав апеляційному суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким вважає апеляційну скаргу позивача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач зазначає, що заборгованість за Договором підряду №667/13 від 04.07.2013р. на виконання робіт з капітального ремонту свердловини №65 Західно-Солохівського ГКР була сплачена ним 28.11.2013р. та 29.11.2013р. до отримання позовної заяви позивача та порушення провадження у даній справі, тому на підставі ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір, як і визначено в рішенні, яке оспорюється позивачем, має бути покладений на позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф. прийняла до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Надра-Геоцентр» та призначила розгляд справи на 31.03.2014р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Правовідносини між Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування», як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр», як замовником, виникли на підставі Договору підряду на виконання робіт з капітального ремонту свердловини №65 Західно-Солохівського ГКР від 04.07.2013р., за умовами якого виконавець зобов'язується виконати капітальний ремонт свердловини №65 Західно-Солохівського родовища згідно основних та додаткових планів робіт та проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт даної свердловини, що є невід'ємною частиною Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказану роботу.

Згідно з п. 3.1. та п. 3.2. Договору ціна договору складається з сукупних вартостей виконання всіх видів робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією (приблизним кошторисом) на ремонт свердловин і на час підписання сторонами договору складає 3 638 411,00 грн., в т.ч. ПДВ 606 402,00 грн. Ціна договору змінюється у разі зміни (уточнення) обсягів робіт, зміною розцінок і тарифів, подорожчання проти кошторисної вартості матеріалів, хімреагентів, паливно-мастильних матеріалів (ПММ) по фактичній вартості їх закупівлі, перевищення вартості фактичних витрат на експлуатацію машин і механізмів на підставі представленої бухгалтерської довідки, а також зміни чинного законодавства України. Замовник оплачує фактичні витрати, понесені виконавцем, на підставі акту виконаних робіт (форма 2) та довідки (форма 3), що є підставою для здійснення розрахунків.

Згідно з п. 3.5. Договору розрахунки за даним договором проводяться в національній валюті України шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий розрахунок виконавця протягом 10-ти календарних днів від дати підписання акту виконаних робіт, зазначеного в п. 3.2. цього Договору. Сторони можуть використовувати і інші форми розрахунків шляхом укладення відповідної додаткової угоди до цього Договору, які згідно законодавства України відносяться до безготівкових.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що здача-приймання окремих етапів робіт по свердловині здійснюється сторонами щомісяця з наданням акту про виконану роботу за формою - Ф2 протягом п'ятнадцяти календарних днів після закінчення звітного місяця.

Відповідно до п. 4.2. Договору в разі незгоди з актом виконаних робіт замовник в термін п'яти календарних днів повинен надати виконавцю свої зауваження. В разі ненадання замовником будь-яких заперечень та відмови від підписання акту виконаних робіт в термін 5-ти днів з дня його отримання, акт виконаних робіт вважається прийнятим без зауважень та підлягає оплаті замовником.

На виконання умов Договору позивач виконав робіт на загальну суму 2 097 974,55 грн., що підтверджується актом №1 від 31.07.2013р. здавання-приймання виконаних робіт за липень 2013р. на суму 1 465 757,38 грн., довідкою про кошторисну вартість виконаних робіт за липень 2013р. на суму 1 465 757,38 грн., актом №1 (коригування) від 30.08.2013р. здавання-приймання виконаних робіт за серпень 2013р., довідкою (коригуюча) про кошторисну вартість виконаних робіт за липень 2013р. на суму 1 010 523,28 грн., актом №2 від 31.08.2013р. здавання-приймання виконаних робіт по ремонту на суму 1 087 451,27 грн., довідкою про кошторисну вартість виконаних робіт за серпень 2013р. на суму 1 087 541,27 грн. та на загальну суму 2 097 974,55 грн.

При цьому відповідач порушив терміни оплати виконаних позивачем робіт, які визначені п. 3.5. Договору, та сплатив кошти в повному обсязі тільки 28.11.2013р. та 29.11.2013р., свідченням чого є платіжні доручення №35 на суму 1 949 000,00 грн. та №36 на суму 148 974,55 грн.

За результатами розгляду позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії - Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» господарський суд прийняв рішення про відмову в їх задоволенні, виходячи з того, що сума основного боргу була сплачена відповідачем до порушення провадження у справі та з урахуванням зазначеного в частині 3 пункту 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Так, в п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визначної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норм ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження справі.

Як вбачається, позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії - Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» датована 27.11.2013р. та відправлена відповідачеві 27.11.2013р., про що свідчить опис вкладення у цінний листа та квитанція №5788. Штамп на конверті, в якому був направлений позов до Господарського суду Київської області, містить дату відправки 27.11.2013р. Канцелярією господарського суду позов зареєстрований 05.12.2013р. Провадження у справі №911/4520/13 за позовом ПАТ «Укргазвидобування» порушено 06.12.2013р.

Таким чином, з огляду на те, що заборгованість відповідачем була погашена 28.11.2013р. та 29.11.2013р., тобто до порушення провадження у справі, то судом першої інстанції правильно вирішено відмовити в задоволенні позову.

При цьому, здійснюючи розподіл судових витрат за результатами розгляду позову, господарський суд, посилаючись на ч. 1 ст. 49 ГПК України та п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського кодексу України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України», поклав їх на позивача в сумі 41 959,49 грн., з чим не погоджується судова колегія апеляційного господарського суду, виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 49 ГПК України передбачає, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконання договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частина 2 ст. 49 ГПК України встановлює, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, частиною 2 ст. 49 ГПК України встановлено виняток із правила, викладеного в ч. 1 цієї статті, який полягає в тому, що господарський суд може покласти судовий збір на одну із сторін, якщо встановить, що спір виник внаслідок неправильних дій цієї сторони. Ця норма застосовується як процесуальна санкція незалежно від результату вирішення спору по суті.

Така ж позиція міститься в п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського кодексу України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України», в якому зазначено, що частиною другою статті 49 ГПК України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованої стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася, то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход Державного бюджету України.

Таким чином, з огляду на те, що спір виник внаслідок порушення відповідачем умов Договору підряду на виконання робіт з капітального ремонту свердловини №65 Західно-Солохівського ГКР від 04.07.2013р. щодо оплати робіт, і це порушення ним усунуте вже після сплати позивачем судового збору за подачу позову (судовий збір позивачем оплачений 27.11.2013р. згідно платіжного доручення №691 на суму 41 959,49 грн.) та направлення позову до суду, правомірним буде розподіл судового збору, стягнувши його з відповідача на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2014 р. у даній справі підлягає зміні в частині розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії - Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2014р. у справі №910/4520/13 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«1. У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра-Геоцентр» (08800, Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 48, код ЄДРПОУ 34763705) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії - Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» (36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 173, код ЄДРПОУ 00153100) 41 959,49 (сорок одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять грн. 49 коп.) грн. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України».

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

4. Справу №911/4520/13 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця