Рішення № 38010762, 03.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1882/13-ц Головуючий у 1 інстанції - Чумак Т.А.

Справа № 22-ц/774/723/14 Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія - 23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Петешенкової М.Ю., Дерев`янка О.Г.

при секретарі - Бойко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс» на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс» про визнання недійсним договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И Л А:

18 липня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та приватним сільськогосподарським підприємством «Едельвейс» (далі: СПС «Едельвейс»), який зареєстровано 28 квітня 2011 року за № 122030004000387, стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати по сплаті судового збору за позов немайнового характеру, посилаючись на те, що на підставі державного акту від 11.06.2004 року про право власності на земельну ділянку вона є власником земельної ділянки, площею 7,6044 га, на території Володимирівської сільської ради Апостолівського району. Між нею та ПСП «Едельвейс» був укладений договір оренди земельної ділянки, який 28.04.2011 року зареєстрований в Апостолівському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК». Вказаний договір не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є підставою для визнання договору недійсним.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2013 року ухвалено: позов ОСОБА_1 - задовольнити; визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ПСП «Едельвейс» та зареєстрований 28 квітня 2011 року за № 122030004000387 у Державному реєстрі земель; стягнути з ПСП «Едельвейс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 114,70 грн.

В апеляційній скарзі ПСП «Едельвейс» просить скасувати рішення суду та постановити рішення, яким у задоволенні позову відмовити, судові витрати покласти на позивача, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка, площею 7,6044 га, яка розташована на території Володимирівської сільської ради, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, виданим головою Апостолівської РДА 11 червня 2004 року. Між позивачем та ПСП «Едельвейс» укладено договір оренди землі (без зазначення дати укладення договору), відповідно до якого позивач передала орендарю належну їй земельну ділянку, площею 7,6044 га. Вказаний договір підписаний позивачем. Вказаний договір оренди містить умови щодо об'єкту оренди, строку дії договору, орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату, умов використання та цільового призначення земельної ділянки, умов і строку передачі земельної ділянки в оренду, існуючих обмежень щодо використання земельної ділянки, інші права та обов'язки сторін, відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання договору. Даний договір зареєстровано в Апостолівському відділі ДРФ ДП «ЦДЗК» 28 квітня 2011 року за № 122030004000387. У вказаному договорі оренди землі не вказано умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що відповідно до абз.12 ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (зі змінами) № 161-XIV є істотною умовою договору оренди землі.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в спірному договорі оренди землі відсутні істотні умови, передбачені у ч.1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», зокрема, умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, то договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ПСП «Едельвейс», підлягає визнанню недійсним за правилами ч.2 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі».

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте зазначеним вимогам ухвалене судом рішення не відповідає.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Задовольняючи позовні вимоги, судом залишено поза увагою вимоги ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, і не встановлено, чи дійсно порушуються права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди зазначених умов, їх істотності, а також судом не з'ясовано, в чому саме полягає порушення законних прав позивача.

Згідно ст. 638 ЦК України ч.1 - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Вирішуючи спір, суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, яка підлягає застосуванню.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.1-4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Судова колегія встановила і це підтверджується матеріалами справи, що підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку від 11.06.2004 року позивач є власником земельної ділянки, площею 7,6044 га, на території Володимирівської сільської ради Апостолівського району. Між нею та відповідачем ПСП «Едельвейс» в 2010 році був укладений договір оренди земельної ділянки, який 28.04.2011 року зареєстрований в Апостолівському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» (а.с. 9-13). У вказаному договорі оренди землі не вказано умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Спірні правовідносини виникли щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами у справі.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною другою ст. 15 Закону України "Про оренду землі" установлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є підставою для визнання недійсним такого договору оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

З матеріалів справи вбачається, що спірний договір оренди укладений у письмовій формі, який підписаний позивачем та спірний договір оренди землі пройшов державну реєстрацію, орендодавець тривалий час отримує орендну плату за землю, отже волевиявлення орендодавця

Виходячи з того, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Відсутність в оскаржуваних договорах оренди землі однієї із істотних умов, передбачених ст. 15 Закону, зокрема, умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не є безумовною підставою для визнання таких правочинiв недiйсними у розумiннi ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Із позовної заяви та матеріалів справи не вбачається, що відсутність в спірному договорі оренди земельної ділянки зазначення щодо умов передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, порушує права позивача.

Про те що порушене її право вказаними обставинами не зазначає позивач.

Не з'ясовано це питання за розглядом у суді першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки факт порушення прав, інтересів та свобод позивача зі сторони відповідача відсутній.

На підставі ст. 88 ЦПК України ч.5, - якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення то відповідно змінює розподіл судових витрат.

У разі залишення позову без задоволення, понесенні судові витрати позивачу не відшкодовуються, а відшкодовуються судові витрати відповідача за рахунок позивача. Оскільки відповідач сплатив за подачу апеляційної скарги 57,36 гривень, але не доплатив ще 57,34 гривень, то ці грошові кошти підлягають стягненню з позивача відповідно на користь відповідача і на користь держави.

Керуючись ст.ст.303,307, п.п.1-4 ч.1 ст.309, ст.316, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс» - задовольнити.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2013 року - скасувати з ухваленням нового рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс» про визнання недійсним договору оренди землі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс» (р/р 26009053500637 в КФ ПАТ ПриватБанк МФО 305750 код ЄДРПОУ 32626827) понесені судові витрати у розмірі 57,36 гривень (п'ятдесят сім гривень 36 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь держави (одержувач: управління державного казначейства України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989274, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31218206780004, код платежу 22030001, ЄДРПОУ суду 02891291, призначення платежу: судовий збір ЄДРПОУ суду 02891291) судовий збір у розмірі 57,34 гривень (п'ятдесят сім гривень 34 копійок).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді