Постанова № 38009876, 26.03.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 року 810/1279/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Василенко Г.Ю.

при секретарі - Погоржевській М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Фоменка М.С.

від відповідача: Борисова І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проПриватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода» Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "Лагода" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 4 грудня 2013 року № 0004022203.

Позовні вимоги ПрАТ «Кондитерська фабрика "Лагода" представник обґрунтовує тим, що позивач правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер - товар поставлено контрагентом у повному обсязі й оплачено позивачем, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову. В судовому засіданні зазначив, що посадові особи Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про заниження ПрАТ «Кондитерська фабрика "Лагода"» грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "Лагода" є юридичною особою, що зареєстрована 07.09.2004 Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Миронівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Судом встановлено, що у період з 14 серпня 2013 року по 15 серпня 2013 року, посадовими особами Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну невиїзну перевірку ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода", щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Паритет-Агро» за період з 1 липня 2010 року по 31 липня 2013 року. Результати перевірки оформлено актом від 15 серпня 2013 року № 40/22-011/32967502.

У ході перевірки встановлено факт порушення ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода" вимог підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 201.10 статті 201, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на суму 4 679 946,13 грн. Виявлене порушення пов'язане з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Паритет-Агро».

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача з приводу придбання товару (олії соняшникової), які здійснювались на підставі договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Паритет-Агро». На думку посадових осіб податкового органу, товар контрагентом позивачу фактично не поставлявся, адже він не має для цього відповідних адміністративно-господарських можливостей: відсутні основні засоби, нерухомість, виробничі потужності, трудові ресурси тощо. За аналітичними даними податкового органу вказаний контрагент позивача є транзитним підприємством, що задіяне у схемах незаконної мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від сплати податків.

На підставі висновків акту перевірки, 4 вересня 2013 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002472203, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода" з податку на додану вартість на 4 456 484,35 грн. та застосовано штрафну(фінансову) санкцію у розмірі 2 450 508,74 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, однак за результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 4 грудня 2013 року № 0004022203, позивач звернувся до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення правомірним, виходячи з наступного.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту зазначених положень слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум до податкового кредитує факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про безтоварність господарської операції підлягає перевірці факт здійснення господарської операції.

В такому випадку дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, видаткові накладні, документи про перевезення, зберігання, використання у господарській діяльності товарів тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Паритет-Агро» укладено договори:

Від 1 серпня 2012 року № 0108М, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 4 липня 2012 року № 0407М, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 4 вересня 2012 року №0409М, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 5 березня 2013 року № 0503МЛ, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 24 вересня 2012 року № 2409МЛ, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 21 вересня 2012 року № 2109МЛ, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 18 вересня 2012 року № 1809М, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 30 жовтня 2012 року № 3010МЛ, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 15 травня 2013 року № 1505МЛ, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 12 лютого 2013 року № 1202МЛ, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 4 лютого 2013 року №0402МЛ, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 26 квітня 2012 року № 2604М, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 30 січня 2013 року № 3001МЛ, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 28 січня 2013 року № 2801МЛ, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 20 лютого 2013 року № 2002МЛ, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

Від 16 лютого 2013 року № 1602МЛ, згідно умов якого, ТОВ «Паритет-Агро»(Продавець) передає, а ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода"(Покупець) приймає товар(олію соняшникову) та зобов'язується оплатити товар.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договорами поставки виписано: видаткові накладні,податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Паритет-Агро» позивачем включено до складу податкового кредиту підприємства.

Вирішуючи питання про реальність здійснення господарських операцій та використання позивачем у господарській діяльності товарів, придбаних за господарськими договорами з ТОВ «Паритет-Агро», суд звертає увагу та те, що продаж товарів за договором поставки на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від обов'язку щодо складання первинних документів, якими супроводжується виконання відповідного договору.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

За змістом вищезазначених приписів, наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних не є належним доказом передачі товару, оскільки вони не містять даних щодо номеру, дати довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки наявна розбіжність місця прибуття товару (м.Миколіїв) з місцем складання видаткових накладних (м.Харків), видаткові накладні не можуть підтверджувати факт отримання товару ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода".

Надані позивачем копії товарно-транспортних накладних про перевезення товару не містять інформації щодо прізвища, імені, по-батькові посадової особи ТОВ «Паритет-Агро», яка передала товар, дати та номеру довіреності на підставі якої отримано товар, даних щодо договору за яким здійснювалось перевезення, конкретизованої адреси пункту навантаження та розвантаження товару.

Відповідно до пункту 11.3Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Копії дорожніх листів в матеріалах справи відсутні.

В порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за N 293/1318, ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода" не виписувало довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Паритет-Агро», що додатково вказує на неможливість отримання позивачем товарів.

Також під судового розгляду позивач не зміг надати жодних пояснень та представити жодних документів, які б пояснювали та підтверджували у який спосіб здійснювалось транспортування олії соняшникової нерафінованої від ТОВ «Паритет-Агро» до ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода", яким чином здійснювалось приймання цього товару по якості та кількості, яким чином здійснювалось оприбуткування олії на склад позивача, яким чином здійснювалось зберігання такої кількості рідини до моменту передавання комісіонеру, наявність у позивача відповідних облікових пристроїв, терміналів або інших технологічних комплексів, придатних для приймання, обліку та зберігання такої кількості рідини, які б були розташовані у місті Миколаєві, або укладення відповідних договорів з іншими спеціалізованими підприємствами тощо.

Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

В даній справі суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що ТОВ «Паритет-Агро» ніякого товару позивачу фактично не поставляло, а представлені позивачем первинні фінансово-господарські документи не відображують реального стану речей і відтворюють обставини, які в дійсності не відбувались.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів або в разі якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та формування показників валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, висновок відповідача про порушення ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" вимог Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями із ТОВ «Паритет-Агро» є законним та обґрунтованим. Тому, податкове повідомлення рішення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 4 грудня 2013 року № 0004022203 є правомірним і скасуванню не підлягає.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ПрАТ"Кондитерська фабрика "Лагода" задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4872,00 грн.), що встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Це означає, що виходячи з суми позовних вимог, розмір судового збору за подання позову має становити 4872,00 грн.

Оскільки за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 487,20 грн., а за результатами розгляду адміністративної справи суд відмовив у задоволенні позову, решта судового збору - 4384,80 грн. підлягають стягненню з позивача до Державного бюджету України.

Керуючись статтями 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "Лагода" в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода" до Державного бюджету України (отримувач коштів - Київський окружний адміністративний суд; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989 ; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 821018; рахунок отримувача - 31213206784001; код класифікації доходів бюджету - 22030001, символ звітності "206") судовий збір у сумі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 31 березня 2014 р.