Ухвала суду № 38009752, 19.03.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3065/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришина Р.М.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

19 березня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

за участю секретаря судового засідання: Копійчук О.В.,

представника позивача - Панасюка В.М.,

представників третьої особи - Магіри О.Ф., Свистюлі С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом військової частини А 0215, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог спору - державне підприємство "Луцький ремонтний завод "Мотор" до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 4 вимоги , -

В С Т А Н О В И В :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась військова частина А 0215 з позовом про визнання п. 1, 2 та 4 вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області № 02-08-20-14/5551 від 25 липня 2012 року протиправними та їх скасування.

04 грудня 2013 року Вінницький окружний адміністративний суд позов задовольнив.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Під час судового засідання представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представники третьої особи також просили залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача (апелянта) у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується телефонограмою.

Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представників третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом І інстанції, з 28 травня 2012 року по 14 червня 2012 року Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А 0215 за період 01 жовтня 2010 року по 01 січня 2012 року.

За результатами ревізії складено акт №08-07/13 від 21 червня 2012 року, в якому зазначено, що під час проведення зустрічної звірки встановлено, що внаслідок розрахунку з порушенням встановленого порядку коефіцієнту технічного зносу (відомості №№ 181/4/36, 181/4/23 та 181/4/27 до Договорів №59/10 та №125/10) і, як наслідок, невірного визначення залишкової вартості виробів, посадовими особами Центру обліку було занижено залишкову вартість 43 авіаційних двигунів на загальну суму 30198311,52 грн. та з врахуванням специфікації до договору №59/10 (8408858,23 грн.) - на 29856591,84 грн.

31 липня 2012 року на адресу Військової частини А 0215 надійшов лист Державної фінансової інспекції у Вінницькій області №02-08-20-14/5551 від 25 липня 2012 року з вимогою усунути виявлені під час ревізії порушення .

Відповідно п. 1, 2, 4 до зазначеного листа-вимоги, що оскаржуються позивачем, військовій частині А 0215 вказано:

п. 1. Опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання про притягнення до відповідальності винних осіб;

п. 2. В ході ревізії встановлено, що через проведення Центром обліку надлишкового та списаного військового майна Міністерства оборони України, розрахунку коефіцієнту технічного зносу з порушенням вимог п. 4 Порядку проведення Міністерством оборони розрахунків з виконавцями робіт з відновлення та ремонту озброєння і військової техніки Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2009 року №1135 абз. 1 п. 10 Додатку 3 Методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1998 року №759, Командуванням Повітряних Сил Збройних Сил України передано ДП "Луцький ремонтний завод "Мотор" згідно договорів про виконання робіт (послуг) з відновлення і ремонту озброєння та військової техніки Збройних Сил та проведення розрахунків шляхом передачі військового майна в рахунок оплати зазначених робіт від 8 жовтня 2010 року №59/10 та від 20 грудня 2010 року №125/10 43 авіаційні двигуни за заниженою на 29856591,84 грн. залишковою вартістю, в зв'язку з чим:

- забезпечити відшкодування понесених збитків шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт чи надання послуг ДП "Луцький ремонтний завод "Мотор";

п. 4. За результатами ревізії прийняти відповідний наказ, передбачивши в ньому заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень та недопущення їх в майбутньому.

Як видно з акту ревізії №08-07/13 від 21.06.2012 р., Командуванням ПС ЗСУ (військовою частиною А 0215) в особі командувача Онищенка С. І. укладено з ДП "Луцький ремонтний завод "Мотор" в особі директора Матрунчика М. І. договір про виконання робіт (послуг) з відновлення і ремонту озброєння та військової техніки Збройних Сил та проведення розрахунків шляхом передачі військового майна в рахунок оплати зазначених робіт від 8 жовтня 2010 року №59/10 із загальною вартістю послуг (робіт) на суму 12267647,49 грн., в тому числі податок на додану вартість - 2044607,92 грн. та договір про виконання робіт (послуг) з відновлення і ремонту озброєння та військової техніки Збройних Сил та проведення розрахунків шляхом передачі військового майна в рахунок оплати зазначених робіт від 20 грудня 2010 р. №125/10 із загальною вартістю послуг (робіт) на суму 3268092,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 544682,00 грн.

Суд І інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що зміст вимоги ДФІ у Вінницькій області за вих. №02-08-20-14/5551 від 25 липня 2012 року не відповідає критеріям встановленим ч. 3 ст. 2 КАС України при прийнятті рішень органами державної влади, оскільки заходи, вказані у письмовій вимозі визначені: не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України; необґрунтовані, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; без дотримання принципу рівності перед законом. А тому оскаржені пункти вимоги підлягають скасуванню.

Колегія суду погоджується з таким висновком суду І інстанції з огляду на наступні обставини.

Перевіркою доданих до договорів №59/10 документів встановлено, що відповідно до відомостей 181/4/23 визначення залишкової вартості військового майна станом на 04 серпня 2010 року та №181/4/27 станом на 11 серпня 2010 року залишкова вартість 37 авіаційних двигунів склала 8067138,55 грн. Одночасно, залишкова вартість 37 авіаційних двигунів згідно із специфікацією (додаток 5 до договору №59/10) склала 8408858,23 грн.

Крім того, перевіркою доданих до договору №125/10 документів встановлено, що відповідно до відомостей визначення залишкової вартості військового майна №181/4/36 станом на 04 серпня 2010 року та №181/4/27 станом на 23 листопада 2010 року залишкова вартість 6 авіаційних двигунів склала 1430023,98 грн.

В кінцевому результаті, ревізією в акті №08-07/13 від 21 червня 2012 року зроблено висновок, що застосування комісією Центру обліку, при визначенні залишкової вартості 43 авіаційних двигунів, наказу №284, без урахування вимог п. 4 Постанови №1135, абз. 1 п. 10 Додатку 3 Методики №759, призвело до заниження залишкової вартості цих двигунів на суму 30198311,52 грн. та передачі їх згідно актів прийому-передачі майна від 30 грудня 2010 року та від 16 лютого 2011 року військовою частиною А0215 виконавцю робіт (послуг) ДП "Луцький ремонтний завод "Мотор" за заниженою вартістю на суму 29856591,84 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на вказану суму.

Вказані висновки відповідачем зроблено на підставі проведеної зустрічної звірки щодо документального підтвердження інформації, викладеної у постанові Апеляційного суду Вінницької області від 15 травня 2012 року №0-313 у Центрі обліку, за результатами якої складено акт №234/40/62 від 13 червня 2012 року.

Згідно вказаного акту були проведені розрахунки залишкової вартості авіаційних двигунів, що були включені в договори №59/10 та №125/10.

Так, в акті №234/40/62 від 13 червня 2012 року зазначено, що загальна залишкова вартість 37 авіаційних двигунів, які включені в договір №59/10, була розрахована відповідно вимог Методики №759 та склала 33864154,09 грн. Водночас, загальна залишкова вартість 6 авіаційних двигунів, що були включені в договір №125/10 розрахована відповідно вимог Методики №759 склала 5831319,96 грн.

Різниця між розрахунками залишкової вартості проведеної відповідно до Методики №759 та розрахунком Центру обліку, проведеним відповідно до Методичних рекомендацій з визначення залишкової вартості літальних апаратів та авіаційних двигунів, затвердженої наказом Головнокомандувача Військово-Повітряних сил Збройних Сил України та погоджений Тимчасово виконуючим обов'язки начальника озброєння Головного командування Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України полковником В. А. Шатовим та начальником фінансово-економічного управління помічником головнокомандувача Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України полковником Бондарем О. М. від 3 листопада 2003 року №284 складає: по 37 двигунам, які включені в договір №59/10, суму в розмірі 25797015,35 грн.; по 6 двигунам, які включені в договір №125/10, суму в розмірі 4401295,98 грн.

Таким чином, згідно акту №234/40/62 від 13 червня 2012 року, під час проведення зустрічної звірки встановлено, що внаслідок розрахунку з порушенням встановленого порядку коефіцієнту технічного зносу (відомості №№ 181/4/36, 181/4/23 та 181/4/27 до Договорів №59/10 та №125/10) і, як наслідок, невірного визначення залишкової вартості виробів, посадовими особами Центру обліку було занижено залишкову вартість 43 авіаційних двигунів на загальну суму 30198311,52 грн. та з врахуванням специфікації до договору №59/10 (8408858,23 грн.) - на суму 29856591,84 грн.

Відповідно до п. 4 постанови КМУ "Деякі питання відновлення та ремонту озброєння і військової техніки Збройних Сил" №1135 від 14 жовтня 2009 року Міноборони проводить розрахунки з виконавцями на підставі: договору про виконання робіт з відновлення і ремонту озброєння і військової техніки Збройних Сил та проведення розрахунків шляхом передачі військового майна в рахунок оплати зазначених робіт, укладеного між Міноборони та виконавцем; документів, що підтверджують факт виконання робіт з відновлення та ремонту озброєння і військової техніки (акти приймання-передачі виконаних робіт); акта звіряння розрахунків з виконавцем, що підтверджує факт виконання робіт з відновлення та ремонту озброєння і військової техніки; відомостей про визначення залишкової вартості військового майна за формою згідно з додатком 1 до Методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1998 р. №759; звіту про оцінку військового майна, проведену відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; акта приймання-передачі військового майна.

З огляду на вищевикладене, встановлено, що всі документи, які зазначені в п. 4 постанови КМУ №1135 від 14 жовтня 2009 року, при укладанні та виконанні договорів №59/10 та №125/10 оформлені належним чином та є в наявності, а тому немає підстав вважати, що вимоги п.4 вказаної Постанови позивачем не виконувались.

Згідно п. 5.2 договору № 59/10 від 08 жовтня 2012 року та договору №125/10 від 20 грудня 2012 року про виконання робіт (послуг) з відновлення і ремонту озброєння та військової техніки Збройних Сил та проведення розрахунків шляхом передачі військового майна в рахунок оплати зазначених робіт, укладених між позивачем та третьою особою, вартість майна, що передається визначена відповідно до Додатку 6 "Відомість визначення залишкової вартості військового майна" та Додатку 7 "Звіт про оцінку військового майна", які є невід'ємною частиною вказаних договорів.

Розрахунок залишкової вартості двигунів здійснювався фахівцями Центру обліку у відповідності до «Методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №759 від 29 травня 1998 року.

Згідно п. 10 Додатку 3 Методики використовується термін «ресурс», а не «призначений ресурс», як вказано в акті №08-07/13. Водночас, у тексті спеціально призначеного для розрахунку залишкової вартості авіаційних двигунів підпункту в) того ж пункту 10 додатку 3 до Методики використовується вираз «залишок призначеного (міжремонтного) ресурсу». Крім зазначеного підпункту в) більше у тексті Методики термін «призначений ресурс» не застосовується.

Відповідно до п. 37 Настанови з технічного забезпечення авіації Збройних Сил України, затвердженої наказом заступника Міністра оборони України - Командувача Військово-Повітряних Сил України від 28.07.2000 року №177, авіаційній техніці встановлюється ряд ресурсних показників. Серед них: призначений ресурс (термін служби) - сумарний наробіток (календарна тривалість експлуатації), при досягненні якого експлуатацію авіаційної техніки належить припинити незалежно від її технічного стану; міжремонтний ресурс (термін служби) - наробіток (календарна тривалість експлуатації) авіаційної техніки між двома послідовними ремонтами. Після вичерпання міжремонтного ресурсу (терміну служби) експлуатація двигуна припиняється до виконання капітального ремонту. Після вичерпання призначеного ресурсу експлуатація двигуна припиняється повністю.

При розрахунку залишкової вартості 43 авіаційних двигунів необхідне обов'язкове врахування технічного стану цих авіаційних двигунів. Згідно актів технічного стану, складених на кожен двигун та відомостей від 04 серпня 2010 року №181/4/23, від 11 серпня 2010 року №181/4/27 всі, без винятку, 43 авіаційні двигуни перебували у несправному стані через: недопустимі для експлуатації пошкодження газоповітряного тракту; закінчення міжремонтного строку служби; вичерпання міжремонтного ресурсу.

За їх технічним станом 34 двигуни були віднесені до 4 категорії (несправні, потребують капітального (заводського) ремонту), 3 двигуни були віднесені до 5 категорії (непридатні до експлуатації, ремонт визнано недоцільним), а ще 6 двигунів були вже списаними і підлягали утилізації. Всі 43 двигуни на момент передачі ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» перебували у граничному стані.

Згідно пункту 10 додатку 3 Методики залишкова вартість двигуна розраховується виходячи з первинної вартості двигуна з урахуванням його технічного стану та рівня зносу. Коефіцієнт технічного зносу (Ктз) є прямо пропорційним невикористаному ресурсу і відображає потенційну придатність двигуна до подальшої експлуатації. В процесі експлуатації двигуна значення Ктз змінюється від 1 до 0. Для двигуна, експлуатація якого ще не почалася Ктз=1, а для двигуна, який став непридатним для експлуатації (перейшов у граничний стан) Ктз=0. З врахуванням обмеження, вказаного у абзаці 2 пункту 10 додатку 3 до Методики, Ктз для несправних двигунів завжди буде становити 0,15. Для двигунів, які підлягають утилізації, Ктз може бути менше, ніж 0,15.

Оскільки, всі 43 авіаційні двигуни передані ДП «Луцький моторний завод «Мотор», на момент передачі були несправними (перебували у граничному стані), то, при розрахунку залишкової вартості двигунів фахівці Центру обліку застосували Ктз рівний 0,15.

Згідно пояснень свідків судом І інстанції встановлено, що в ході зустрічної звірки при розрахунках залишкової вартості авіаційних двигунів, зокрема, при визначенні коефіцієнту технічного зносу двигунів було застосовано формулу №8, тобто технічний стан двигунів обраховано виключно за цією формулою. Інші технічні показники авіадвигунів не враховувались. Самих розрахунків перевіряючі не здійснювали, а лише перевіряли їх правильність. Розмір заниженої вартості був визначений як різниця між двома способами розрахунків. При цьому, вартість шести списаних авіадвигунів визначалась так само як і вартість всіх інших двигунів.

З метою відпрацювання єдиного підходу щодо визначення залишкової вартості літальних апаратів та авіаційних двигунів, відповідно до Методики №759, були затверджені наказом Головнокомандувача Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України від 03 листопада 2003року №284 Методичні рекомендації з визначення залишкової вартості літальних апаратів та авіаційних двигунів (а.с. 51 Т. ІУ) (без грифу "ДСК"). Текст зазначених рекомендацій аналогічний змісту Методики №759. Рекомендації стосуються умов та порядку застосування для розрахунку коефіцієнта технічного зносу авіаційних двигунів міжремонтних ресурсних показників двигуна - міжремонтного ресурсу та міжремонтного терміну експлуатації.

Відповідно до актів технічного стану на момент отримання пошкоджень або припинення експлуатації авіаційних двигунів вони перебували на етапі відпрацювання міжремонтного ресурсу, а тому під час визначення їх залишкової вартості обґрунтовано застосовано міжремонтний ресурс, а коефіцієнт зносу розраховано з використанням відпрацьованого ресурсу у відсотках від міжремонтного.

Методика дозволяє використовувати як "призначений ресурс" так і "міжремонтний ресурс". Зазначення перевіряючих вказаних у Акті зустрічної звірки, з висновками яких погодився і відповідач, про підміну поняття "призначений ресурс" на поняття "міжремонтний ресурс" не відповідають дійсності і суперечать постанові КМУ від 29 травня 1998 року №759.

Разом з тим слід зазначити, що відповідно до пункту 5.2 договору №59/10 від 08 жовтня 2010 та договору №125/10 від 20 грудня 2010 вартість майна, що передається, визначена відповідно до Додатку № 6 «Відомість визначення залишкової вартості військового майна» та Додатку № 7 «Звіт про оцінку військового майна», які є їх невід'ємною частиною. Відповідно до матеріалів справи проекти договорів №59/10 та №125/10 були погоджені з контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України. Зауваження щодо визначеної суми залишкової вартості авіадвигунів відсутні.

Колегія суду враховує, що на виконання умов вказаних вище зобов'язань, сторонами підписано документи, що підтверджують факт виконаних робіт, звіти про виконану роботу, відомості про визначення залишкової вартості військового майна, звіти про оцінку військового майна, акти приймання-передачі військового майна. Укладення та виконання договорів №59/10 та №125/10 здійснювалось у відповідності до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №1135 від 14 жовтня 2009 року.

Щодо письмової вимоги ДФІ у Вінницькій області № 02-08-20-14/5551 від 25 липня 2012 року, то суд бере до уваги, що у п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20 квітня 2006 року передбачено, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, то контролюючим органом надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Пункти 1, 2, 4 вказаної вимоги не відповідають ст. 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції Закону №2929 чинного на момент спірних правовідносин), яка передбачає, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній та фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Колегія суду погоджується, що в акті №08-07/13 від 21 червня 2012 р. не вказано: посадових осіб військової частини А0215, винних у заподіянні шкоди; спосіб повернення коштів; спосіб виконання відповідного обсягу робіт підприємством; спосіб надання послуг підприємством; які заходи передбачити в наказі за результатами ревізії тощо.

Ні в акті перевірки №08-07/13 від 21 червня 2012 року, а ні в вимозі не наведено, які приписи законодавства порушив саме позивач. Проте, вимога відповідачем сформована та спрямована саме до підконтрольної установи - військової частини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суду вважає, що оскаржені пункти вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області є протиправними та підлягають скасуванню з наведених вище підстав.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишення в силі постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 березня 2014 року .

Головуючий Загороднюк А.Г.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.