Ухвала суду № 38009687, 26.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7682/13-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу компанії "Медфарком" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом компанії "Медфарком" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05.11.2013р. компанія "Медфарком" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - компанія "Медфарком" ТОВ) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів (надалі - ДПІ у Приморскому районі м. Одеси ГУ Міндоходів) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2013р. №№ 0002022280, 0002032280.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 19.05.2012р. по 06.06.2013р. посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку компанії "Медфарком" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої було складено акт №3524/22-80/19197784 від 19.06.2013р. /т.1 а.с.13-58/

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.14.1.27, 14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п.135.5.4, 135.5.14 п.135.5 ст.135, п.п.138.10.2, 138.10.3 п.138.10 ст.138, п.139.1.9 ст.139 ПК України та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства від 21.12.2011р. №1684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2012р. за №111/20424, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1379339грн.; п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у 2012р. на суму 985грн.

За наслідками перевірки 03.07.2013р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0002022280 /т.1 а.с.10/ про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1379339грн., штрафним санкціям на суму 689670грн., №0002032280 про нарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 985грн. та штрафних санкцій в розмірі 246грн. /т.1 а.с.9/

На підставі висновків акту перевірки судом першої інстанції встановлено, що перевіркою відображених у додатку декларацій «інші доходи» показників за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року на підставі даних бухгалтерського обліку по рахункам, а також первинних документів (договорів, виписок банку, накладних, актів виконаних робіт) встановлено їх заниження на загальну суму 6141495,92грн., у т.ч.: за 1 квартал 2012р. на суму 4049536,86грн., за 2 квартал 2012р. на суму 2018541,28грн., за 3 квартал 2012р. на суму 73417,78грн., внаслідок не віднесення до складу інших доходів грошової компенсації сплаченого боргу у сумі 976000,26грн. за послуги по переводу боргу відповідно укладених угод про переведення боргу між компанією «Медфарком» ТОВ та ДП "Торговий дім "Пальміра", чим порушено п.п.135.5.14 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України.

Перевіркою угод про переведення боргу, укладених між компанією «Медфарком» ТОВ, ДП "Торговий дім "Пальміра" та компанією-нерезидентом "Астер Трейдинг Ко" зафіксовано отримання грошової компенсації сплаченого боргу у 1 кварталі 2012р., яка надійшла на розрахунковий рахунок компанії «Медфарком» ТОВ 30.03.2012 року у сумі 976000,26грн. «за послуги по переводу боргу».

За контрактами від 04.01.2010р. №448/10U, від 03.01.2011р. №456/11-U складеними з компанією "Novo Nordisk HEALTH Care A/G"; від 04.01.2010р. №447/10U, від 03.01.2011р. №455/11 складеними з компанією - "Novo Nordisk A/S" податковою нарахована пеня за несвоєчасну оплату фармацевтичної продукції.

Так, контрактами передбачений термін дії: контракт від 04.01.2010 року №447/10U - до 31.12.2010 року або до повного виконання зобов'язань сторонами; контракт від 04.01.2010 року №448/10U - до 31.12.2010 року або до повного виконання зобов'язань сторонами; контракт від 03.01.2011 року №455/11U - до 31.12.2011 року або до повного виконання зобов'язань сторонами; контракт від 03.01.2011 року №456/11U - до 31.12.2011 року або до повного виконання зобов'язань сторонами.

При цьому, компанією "Novo Nordisk HEALTH Care A/G" здійснено поставку фармацевтичної продукції за контрактами в повному обсязі, але за контрактом від 04.01.2010 року №448/10U, станом на 01.01.2012р. рахується кредиторська заборгованість на суму 24221,77 $ США (193527,09грн.); за контрактом від 03.01.2011 року №456/11-U, станом на 01.01.2012 року рахується кредиторська заборгованість на суму 49426,26 $ США (394905,93грн.), а станом на 31.12.2012 року кредиторська заборгованість склала 22151,76 $ США (177059,02грн.); за контрактом від 04.01.2010 року №447/10U станом на 01.01.2012 року рахується кредиторська заборгованість в сумі 322578,94 $ США (2577341,22грн.); за контрактом від 03.01.2011року №455/11U станом на 01.01.2012 року рахується кредиторська заборгованість в сумі 9594082,09 $ США (76654797,08 грн.), а станом на 31.12.2012 року кредиторська заборгованість склала 6941,82 $ США (48748841,97грн.).

Разом з тим, контрактами визначено санкції: у разі несвоєчасного платежу, проте встановлених у контракті термінів (п.4.4), покупець сплачує продавцю пеню, що розраховується виходячи з суми простроченого платежу в наступних розмірах: протягом перших 60 днів - 0,05% за кожний день; протягом наступних 30 днів - 0,08% за кожний день; у подальшому 0,1% за кожний день, однак, загальна сума пені не може перевищувати 10% від суми простроченого платежу.

Окрім цього, строк дії контрактів закінчився, актів звірок до перевірки не надано, у перевіряємому періоді, за даними бухгалтерського обліку компанії «Медфарком» ТОВ відсутнє нарахування пені за несвоєчасну оплату фармацевтичної продукції.

Отже, нарахування пені за несвоєчасну оплату фармацевтичної продукції компаніями "Novo Nordisk HEALTH Care A/G" та " Novo Nordisk A/S " у встановлені терміни, визначені договірними умовами для компанії Медфарком» у вигляді ТОВ обгрунтовано визначено перевіркою як безповоротна фінансова допомога та у відповідності до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 з урахуванням п.п.14.1.257 Податкового кодексу України підлягає включенню до складу інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 5165495,92грн., в т.ч. у 1 кварталі 2012р. в сумі 3073536,86грн., у 2 кварталі 2012р. в сумі 2018541,28грн., у 3 кварталі 2012р. в сумі 73417,78грн.

Крім того, перевіркою повноти витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року встановлено їх завищення у сумі 426785грн., у т.ч.: за 1 квартал 2012р. на суму 78172грн., за півріччя 2012р. на суму 133519грн., за 3 квартали 2012р. на суму 260711грн., за 2012р. на суму 426785грн.

Перевіркою відображених у деклараціях показників за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року на підставі оборотних відомостей по рахункам №30 «Каса», № 31 «Рахунки в банках», № 651 „За пенсійним забезпеченням», відомостей нарахування заробітної плати, №37 «Розрахунки з іншими дебіторами», №68 «Розрахунки по іншим операціям», №791 «Фінансовий результат», а також, первинних документів (виписок банку, актів виконаних робіт, рахунків), встановлено завищення задекларованих показників декларацій «Адміністративні витрати» у 4 кварталі 2012 року на суму 45578грн.

Також, перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем укладено з компанією-нерезидентом «Раlma Group S.A.» контракт від 22.10.2012 року №РМS -08-2012 на предмет придбання лікарських засобів на суму 7757760дол.США.

Оплату по контракту було здійснено у 4 кварталі 2012 року на загальну суму 3198109,11грн., але перевіркою встановлено, що товар поставлений не був, у зв'язку з чим компанією «Раlma Group S.A.» було здійснено повернення грошових коштів позивачу у листопаді-грудні 2012 року.

Як вбачається з акту перевірки, умови контракту у перевіряємому періоді не виконано, товар не отримано, крім того, авансові платежі за даним контрактом не знайшли свого відображення у складі витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, тобто, загальні послуги, пов'язані з фінансовою операцією, по переведенню валюти, не є витратами, що включаються до складу податкового обліку, та враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, зокрема, комісія за купівлю валюти, що включена підприємством до декларації у загальній сумі 45577,58грн., тому перевіркою обґрунтовано встановлено завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування у 4 кварталі 2012 року на суму 45578грн., чим порушено п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України.

Перевіркою відображених у деклараціях показників «Витрати на збут» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року на підставі оборотних відомостей по рахункам №10 «Основні засоби», № 11 «Нематеріальні активи», № 13 «знос (амортизація) необоротних активів», №15 «капітальні інвестиції», рахунку № 37 «Розрахунки з іншими дебіторами», №68 «Розрахунки по іншим операціям», №791 «Фінансовий результат», відомостей нарахування амортизації, накладних, актів виконаних робіт, рахунків, виписок банку, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників декларацій «Витрати на збут» у 2012 році на суму 381207,61грн., в т.ч.: 1 квартал 2012р. на суму 78171,67грн., 2 квартал 2012р. на суму 55347,50грн., 3 квартал 2012р. на суму 127191,75грн., 4 квартал 2012р. на суму 120496,69грн., внаслідок віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування витрат, по яким перевіркою не з'ясовано зв'язок із господарською діяльністю.

Перевіркою встановлено, що протягом перевіреного періоду, на підставі договору №7 від 12.08.2004р. укладеному позивачем з ДП «Інтегровані Логічні Системи» (надалі ДП «ІЛС»), останнє надавало позивачу послуги з навантажувально-розвантажувальних робіт. Загальна вартість договору становить 314573,63грн.

Отримані послуги зараховувались на баланс підприємства на підставі актів виконаних робіт, при відсутності замовлень на розвантажувальні роботи за кількістю та видами товарів, які повинні бути розвантажені або завантаженні; об'єкту завантаження (вид транспорту або іншого засобу); документів обґрунтовано підтверджуючих використання чол./год. (хронометраж, кількість осіб). При цьому, у червні та липні 2012 року підприємством оплачені зазначені послуги без деталізації складових, які здійснювались у періодах, коли отримання або реалізація товару не відбувались, а саме у січні-вересні 2012 року.

У відповідності до п.п.139.1.6 п.139.1 ст.139, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України компанією «Медфарком» ТОВ суми сплаченого ПДВ у частині їх участі у податковому кредиті в співвідношенні використання у пільгових операціях збільшували вартість наданих ДП «ІЛС» послуг внаслідок чого загальна сума ПДВ віднесена на витрати підприємства складає 66633,98грн.

Внаслідок зазначеного порушення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування віднесено послуги навантажувально-розвантажувальних робіт з урахуванням ПДВ на загальну суму 381207,61грн.

Отже, враховуючи порушення порядку визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, за результатами перевірки встановлено заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 1379339грн.

Перевіркою показників, відображених у деклараціях «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» показників за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року на підставі даних бухгалтерського обліку по рахункам №20 «Виробничі запаси», №28 «Товари», №631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», №37 «Розрахунки з іншими дебіторами», та виписок банку, реєстрів отриманих податкових накладних, податкових накладних, встановлено завищення задекларованих позивачем показників декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження)» з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою на суму ПДВ 985грн., внаслідок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості послуг, по яким не доведено зв'язок з фінансово-господарською діяльністю, чим порушено п.198.3 ст. 198 ПК України.

Згідно з п.1 ст.67 Господарського Кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до п.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст.693 Цивільного Кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частиною 2 визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 3 передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 2 статті 536 Цивільного Кодексу України визначено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 1 Постанови правління Національного банку України від 09.08.2010 року №377 «Про регулювання грошово - кредитного ринку» установлено з 10.08.2010 року облікову ставку в розмірі 7,75% річних.

Пунктом 1 Постанови правління Національного банку України від 21.03.2012 р. № 102 «Про регулювання грошово - кредитного ринку» установлено з 23.03.2012 року облікову ставку в розмірі 7,50% річних.

Згідно з п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України - безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, або без укладення таких договорів.

Пунктом 15.1 ст.15 Податкового кодексу України платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом, покладено обов'язок із сплати податків та зборів.

Одночасно, пунктом 36.5 ст.36 ПК України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Податковим кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з абзацом 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначено ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту останній має право на податковий кредит, на який зменшується податкове зобов'язання звітного періоду за правилом п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.200.1 ст.200 ПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийняття оскаржуваних рішень та необґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу компанії "Медфарком" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: