Справа № 261/7488/13-а
Провадження № 2-а/261/25/14
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 16 січня 2014 р.
Суддя Петровського районного суду м. Донецька Владимирська І.М., при секретарі Шашковій Ю.С., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради протиправними, зобов'язання здійснити певні дії, а саме вчинити дії щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 жовтня 2012 р. по 10 грудня 2013 р. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Петровської районної у м.Донецьку як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачем було призначено їй виплату допомоги по догляду за дитиною з 12 жовтня 2012 року у розмірі 130 гривень на місяць, тобто у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років. Просить суд визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м.Донецьку за період з 12 жовтня 2012 р. по 10 грудня 2013 р. по нарахуванню допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірі нижчому ніж передбачено діючим законодавством, зобов'язати відповідача перерахувати та здійснити виплату на користь позивача допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Петровського районного суду м. Донецька від 10 грудня 2013 р. позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в частині вимог за період з 12.10.2012 р. по 10.06.2013 р. залишено без розгляду.
У судове засідання позивач не з'явилась, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлені позивачем позовні вимоги, пославшись у їх обгрунтування на обставини, викладені у позові, показав що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого Законом; крім того вважає що відповідачем за позовом є саме УПСЗН. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, надала суду письмові заперечення проти позову, в яких позовні вимоги позивача не визнано, просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність позовних вимог законодавству
України, зазначивши, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Вважають, що прийняте управлінням праці та соціального захисту населення рішення відповідає діючому законодавству, тому не має підстав для здійснення перерахунку та виплати допомоги позивачу згідно його позовних вимог. Ст. 45 ЗУ від 27.04.2010 р. № 2154-VI "Про державний бюджет України на 2010 рік" визначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами зумовленими народженням та похованням" призначається та здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. В 2010-2013 р.р. вказана норма Закону не визнана неконстуційною і є чинною. Крім того, вважають, що в розмірі не менше прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років допомога по догляду за дитиною має виплачуватися Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши законодавство, що регулює спірні правовідношення, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Позивач ОСОБА_3 є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач з 12 жовтня 2012 року перебуває на обліку в Управлінні та з того часу отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. щомісяця (а.с.6-7).
Листом № 06-В-62-2 від 27.11.2013 р. позивачу ОСОБА_3 було відмовлено у проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811-ХІІ), при народженні дитини, повинна виплачуватись допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" № 2240-III (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.
Статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно пунктів 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Тому, суд вважає, що з часу проголошення вищевказаного рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону №2811-ХІІ.
Відповідно до ст.46 Закону України від 26 грудня 2008 №835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та ст. 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону №2154-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону №2240-III на виконання статті 45 Закону №2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Законом України "Про державний бюджет України на 2013 рік" не встановлювалось на 2013 рік іншого, ніж визначено законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" розміру допомоги.
Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги за період з 10 червня 2013 року ОСОБА_3, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року, яка є обов'язковою для суду відповідно до статті 244-2 КАС України.
Стосовно посилання відповідача на те, що виплати за Законом № 2240-III повинні здійснюватись Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а не відповідачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Згідно ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Відповідно до п. 15 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1751, днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством обов'язок щодо призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку покладено на органи соціального захисту населення, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, що спростовує посилання відповідача в наданих запереченнях.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем безпідставно було нараховано та виплачено позивачу ОСОБА_3 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10 червня 2013 р. по 10 грудня 2013 р. у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років, а тому задовольняє адміністративний позов ОСОБА_3 в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71, 86, 99, 122 ч.4, 159-163 КАС України, ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Верховської Аліни Геннадіївни до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10 червня 2013 р. по 10 грудня 2013 року у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років.
Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради нарахувати та виплатити ОСОБА_3 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 10 червня 2013 р. по 10 грудня 2013 року з урахуванням проведених виплат.
На постанову може бути подана апеляційна скарга в Донецький апеляційний адміністративний суд через Петровський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Владимирська
Судове рішення № 38008377, Вознесенський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Петровський районний суд м. Донецька) було прийнято 16.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 261/7488/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: