Постанова № 3800661, 19.02.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2009 р.

14:50

Справа № 7/600/06

м. Миколаїв

За позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Лиманський”, Миколаївська область, Очаківський район, с.Куцуруб, вул.Очаківська, 120

до відповідача: Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції, 57500, Миколаївська область, м.Очаків, вул. Шкриптієнко, 27

За участю прокурора Миколаївської області, 54030, м.Миколаїв. вул.Спаська, 28

про: скасування податкових повідомлень-рішень.

Суддя Семенчук Н.О.

При секретарі судового засідання Дзюбі Ю.Ф.

Представники:

Від позивача: Долгова В.М., дов. № 173 від 27.10.2008 року

Від відповідача: Кальян О.Д., дов. № 372/к/100-014 від 20.01.2009 року

Кецкало Р.Р., дов. № 379/к/100-014 від 20.01.2009 року

В засіданні приймає участь: прокурор не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Сільськогосподарський виробничий кооператив “Лиманський” звернувся до господарського суду з позовними вимогами (уточнення позовних вимог від 30.10.2006р.) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000322301/0 від 12.07.2006р. та № 0000322301/1 від 20.09.2006р. Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що СВК «Лиманський»є сільськогосподарським товаровиробником-заводом первинного виноробства, здійснює вирощування і переробку винограду, результатом переробки винограду є отримання виноматеріалів, що реалізуються на заводи вторинного виробництва як сировина для виробництва підакцизних товарів. Вказує на те, що оскільки виноматеріали не є алкогольним напоєм та підакцизною продукцією, то він у своїй діяльності має право застосовувати норми п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач адміністративний позов не визнає та зазначає, що позивачем порушено вимоги пункту 11.29. статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” та пункту 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками – платниками податку на додану вартість з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлених на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271. Вказує на те, що виноматеріали є алкогольним напоєм та за Гармонізованою системою опису та кодування товарів віднесені до підакцизних товарів.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, суд -

встановив:

Очаківська об’єднана державна податкова інспекція здійснила виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період 01.04.2005 року по 31.03.2006 року, за результатами якої складено акт перевірки від 04.07.2006 року № 36/23/00414078 (а.с. 10-50).

На підставі акту перевірки відповідач направив позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000322301/0 від 12.07.2006р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 1 329 616,00 грн., у тому числі: за основним платежем –815 648,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –513 968,00 грн., та за результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0000322301/1 від 20.09.2006р., які позивач просить скасувати.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до положень пункту 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” (з врахуванням змін та доповнень) до 01 січня 2007 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України, а саме Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником, основними видами діяльності якого є: - вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів; - виробництво вин; - оптова торгівля фруктами та овочами; - оптова торгівля м’ясом та м’ясними продуктами; - оптова торгівля напоями.

СВК «Лиманський»при здійсненні операцій з продажу продукції власного виробництва, а саме виноматеріалів включав їх до податкових декларацій, що подаються при застосуванні спеціального режиму.

Перевіркою встановлено, що позивач неправомірно відніс ці операції до операцій, на які розповсюджується дія пункту 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки він здійснював продаж виноматеріалів, що відносяться до підакцизних товарів.

Пунктом 2 Постанови Верховної Ради України «Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір»від 12.09.1996 року № 365/96-ВР встановлено, що перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, визначається і обмежується переліками підакцизних товарів, які ввійшли до Законів України від 6 лютого 1996 року «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби», від 7 травня 1996 року «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої», від 24 травня 1996 року «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них», від 11 липня 1996 року «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)».

Законом України від 07.05.1996 року № 178/96 «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»затверджено ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої відповідно до коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), затвердженою Законом України «Про митний тариф України», яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Згідно ст. 1 Закону України № 178/96 на виноматеріали виноградні (з урахуванням статті 2 цього Закону) які мають код 2204 30 встановлено ставку акцизного збору «0».

Згідно ст.2 вищезазначеного Закону встановлено ставки акцизного збору на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕД 2204 30), що реалізуються посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб’єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини(винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції - 1,0 гривні за 1 літр. Тобто така ставка акцизного збору не застосовується при реалізації виноматеріалів підприємствам вторинного виноробства, але при цьому виноматеріали із переліку підакцизних товарів за кодом 2204 законодавцем не виключені.

Отже, твердження позивача стосовно того, що податкова інспекція безпідставно віднесла виноматеріали до підакцизних товарів за Гармонізованою системою по коду 2204, суд вважає неправомірним та таким, що суперечить ст. 1 Закону України № 178/96.

Стаття 1 Закону України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15.09.1995 року № 329/95 дає визначення терміну алкогольних напоїв –“алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08”.

Як вбачається з матеріалів справи, виноматеріали, що реалізовував позивач підприємствам вторинного виноробства підпадають під поняття алкогольних напоїв, зазначеного вказаним вище законом, що спростовує твердження позивача щодо реалізації ним саме сировини а не алкогольних напоїв.

Отже, на операції позивача з реалізація виноматеріалів, які є підакцизним товаром не поширюється спеціальний режим оподаткування ПДВ.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідач правомірно визначив позивачу суму податкового зобов’язання з ПДВ (з урахуванням штрафних(фінансових) санкцій) в сумі 1329616,00 грн.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

1. В позові відмовити.

Постанова у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Н.О.Семенчук