Постанова № 3800615, 07.05.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"07" травня 2009 р. Справа № 240/18-06

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань № 205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи

За позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, м. Київ

до Яготинської житлово – експлуатаційної контори, м. Яготин

про стягнення 21976,92 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників сторін:

від позивача: Денисова О.В.

від відповідача: не з‘явився

СУТЬ СПОРУ :

Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області (далі –позивач) подано позов до Яготинської житлово –експлуатаційної контори (далі –відповідач) про стягнення економічних санкцій в сумі 21976,92 грн.

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 03.07.2006 року за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) та призначено справу до судового розгляду на 25.07.2006 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем вимог п. 2, 26, 27 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»від 12.07.2005 року №560.

У судовому засіданні 25.07.2006 року судом встановлено, що господарським судом Київської області розглядається справа №153/9а-06 про визнання рішення №51 від 20.03.2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін нечинним. Оскільки, зазначена справа пов’язана зі справою 240/18-06 предметом розгляду, відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі в порядку п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення по суті іншої, пов’язаної з нею справи за наявності обґрунтованих причин за клопотанням сторони.

Відповідно до ухвали від 25.07.2006 року зупинено провадження у справі № 240/18-06 до набрання законної сили рішенням господарського суду Київської області у справі № 153/9а-06.

Позивачем 14.04.2009 року до суду подано клопотання №10/7-с/790-1 від 09.04.2009 року про поновлення провадження у справі у зв‘язку з тим, що справа №153/9а-06 вже розглянута. (копії ухвал додані до клопотання).

Таким чином, обставини, що зумовили зупинення провадження у справі відпали, тому провадження у справі № 240/18-06 підлягає поновленню.

Відповідно до ухвали суду від 21.04.2009 року поновлено провадження у спараві №240/18-06 та призначено розгляд справи на 07.05.2009 року.

У судове засідання 07.05.2009 року відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, без поважних причин не з’явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача встановлено наступне.

Згідно зі статтею 8 Закону “Про ціни і ціноутворення” (далі –Закон) державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Згідно зі статтею 4 Закону України „Про ціни і ціноутворення” забезпечення здійснення державної політики цін, визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, визначення повноважень органів виконавчої влади в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами) покладено на Кабінет Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області за період з 15.08.2005 року по 01.01.2006 року проведено перевірку Яготинської житлово –експлуатаційної контори щодо додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів за результатами якої складено Акт №43 від 21.02.2006 року.

Перевіркою встановлено, що по розрахунку витрат «Освітлення місць загального користування»на 1м.кв. загальної площі нараховано більшу вартість електроенергії, заробітної плати працівників та матеріалів. (Вартість електроенергії взята з рахунків виставлених Переяслав –Хмельницьким РЕМом). Так, при затвердженій вартості 1 м.кв. загальної площі по статті витрат «Освітлення місць загального користування»у розмірі 0,037 грн., Яготинською ЖЕК фактично застосовувалась вартість на 1 м.кв. від 0,018 грн. до 0,032 грн. Різниця між фактичною вартістю витрат за «Освітлення місць загального користування»та затвердженою, становить від 0,005 грн. до 0,019 грн. на 1 м.кв., в результаті чого необґрунтовано нараховано 4311,60 грн. та, враховуючи коефіцієнт проплати 0,61 Яготинською ЖЕК необґрунтовано одержано суму виручки у розмірі 2813,08 грн.

По розрахунку витрат «Електроенергія для ліфтів»на 1 м.кв.загальної площі нараховано більшу вартість електроенергії. (Вартість електроенергії взята з рахунків виставлених Переяслав –Хмельницьким РЕМом). Так, при затвердженій вартості 1 м.кв.загальної площі по статті витрат «Електроенергія ліфтів»у розмірі 0,03 грн., Яготинською ЖЕК фактично застосовувалась вартість на 1 м.кв. від 0,017 грн. до 0,025 грн. Отже, різниця між фактичною вартістю витрат за статтею «Електроенергія ліфтів»та затвердженою становить від 0,005 грн. до 0,013 грн. на 1 м.кв., в результаті чого необґрунтовано нараховано 386,46 грн та, враховуючи коефіцієнт проплати 0,61 і суму повернення споживачам з простой ліфту –170,63 грн., Яготинською ЖЕК необґрунтовано одержано суму виручки у розмірі 131,66 грн.

Відповідачем 16.03.2006р. складено доповнення до Акту перевірки №42 від 21.02.06р. у зв'язку з виявленням нових обставин, які вплинули на суму необгрунтовано одержаної виручки.

Відповідно до зазначених доповнень встановлено, що відповідачем за період з 15.08.2005 року по 01.01.2006 року при нарахуванні плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибуткових територій мешканцям м. Яготин, порушено порядок формування та застосування тарифів, що призвело по статті витрат „Освітлення місць загального користування" до необгрунтованого нарахування суми до сплати за ненадані послуги у розмірі 11600 грн., та враховуючи коефіцієнт проплати 0,61, підприємством фактично одержано необгрунтовану суму виручки в розмірі 7076,24 грн.; по статті витрат «Електроенергія для ліфтів»до необгрунтованого нарахування суми до сплати за ненадані послуги в розмірі 579,49 грн., та враховуючи коефіцієнт проплати 0,61 та суму повернуту споживачам за простій ліфту 170,63 грн., підприємством фактично одержано необгрунтовану суму виручки в розмірі 249,40 грн. Всього за період з 15.08.2005р. по 01.01.2006р. Яготинською ЖЕК необгрунтоване одержано суму виручки в розмірі 7325,64 грн. (7076,24 грн. + 249,40 грн.)

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем порушено п. 2,26,27 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005р.

На підставі Акту перевірки №42 від 21.02.2006 року начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області Лизуном Г.І. прийнято рішення № 51 від 20.03.2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача в доход державного бюджету необґрунтовано одержану суму 7325,64 грн. та штраф у сумі 14651,28 грн.

Не погоджуючись з рішенням Державної інспекції з контролю за цінами у Київській області №51 від 20.03.2006р. Яготинська ЖЕК звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним зазначеного рішення.

Постановою господарського суду Київської області №153/9а-06 від 10.08.2006 року задоволено позов Яготинської ЖЕК, рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області №51 від 20.03.2006 року визнано нечинним.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області рішення господарського суду Київської області №153/9а-06 від 10.08.2006 року оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Відповідно до постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.02.2007 року рішення господарського суду Київської області №153/9а-06 від 10.08.2006 року скасовано, постановлено нове рішення, яким в позові Яготинській ЖЕК відмовлено.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.03.2009 року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.02.2007 року залишено без змін.

Таким чином, рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області №51 від 20.03.2006 року є чинним, правомірність нарахування спірних штрафних санкцій встановлена у судовому порядку, відповідачем не спростована.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, координація роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюються відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні, позивачем обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Яготинської житлово –експлуатаційної контори (07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Шевченка, 204, код 05447970) в доход Державного бюджету України на рахунок ВДК у Яготинському району Київської області, код бюджетної класифікації 23030300, код ЗКПО 23569760, на рахунок 31111106600666 банк одержувача УДК у Київській області, МФО 821018) 21976,92 (двадцять одна тисяча дев‘ятсот сімдесят шість) грн. економічних санкцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Кошик А. Ю.