Рішення № 38005133, 26.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/192/14 26.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Світ Електроніки",

про стягнення заборгованості.

Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від позивача: Терземан Д.В., за довіреністю,від відповідача: від третьої особи:Лихацька К.М., за довіреністю, не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МТІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем відповідно до умов договору поруки, реєстраційний № 968/12, від 19.06.2012 частково оплачено поставлений позивачем за умовами договору поставки № 244568/919/12 від 19.06.2012 товар, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком останнього склала 1.589.923,43 грн з яких: 1.159.400,56 грн - основний борг, 388.818,21 грн - пеня, 41.704,66 грн - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2014 порушено провадження у справі № 910/192/14 та призначено до розгляду на 27.01.2014.

Позивач 22.01.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали суду від 11.01.2014 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, у тому числі довідки щодо відсутності справи з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а також письмового обґрунтування щодо доцільності залучення Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні 27.01.2014 представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 11.01.2014 надано лист про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Ухвалою суду від 27.01.2014 задоволено клопотання позивача, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Світ Електроніки".

Позивач у судовому засіданні 10.02.2014 надав суду лист б/н від 10.02.2014 про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Позивач 03.03.2014 через відділ канцелярії суду подав клопотання б/н від 03.03.2014 про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

У судовому засіданні 11.03.2014 представник позивача надав суду клопотання б/н від 11.03.2014 про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.03.2014 клопотання позивача задоволено, строк розгляду спору продовжено на 15 днів.

У судових засіданнях 24.03.2014 та 25.03.2014 було оголошено перерви до 25.03.2014 та 26.03.2014 відповідно.

У судовому засіданні 25.03.2014 представник відповідача надав суду заяву № 56/14 від 21.03.2014 про надання розстрочки виконання рішення суду, в якій просив надати розстрочку виконання рішення суду строком на 36 місяців, сплачуючи заборгованість щомісячно рівними частинами; відзив на позовну заяву б/н, б/д, відповідно до якого відповідач позовні вимоги в частині основного боргу визнав в повному обсязі в сумі 1.159.400,56 грн, нарахування пені та 3 % річних не визнає у зв'язку з тим, що відповідач виступає поручителем за зобов'язаннями третьої особи (боржника) за договором поставки № 244568/919/12 від 19.06.2012, а не боржником, тоді як строки з оплати поставленого товару прострочила третя особа (боржник), а не відповідач (поручитель). Крім того відповідач зазначив, що перебуває у скрутному фінансовому становищі, оскільки на його рахунках станом на 24.03.2014 знаходиться 91.937,29 грн. На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині пені та 3 % річних.

Позивач 26.03.2014 через відділ канцелярії суду подав заперечення на заяву про надання розстрочки виконання рішення суду та просив залишити дану заяву без задоволення; письмові пояснення б/н від 26.03.2014, відповідно до яких зазначив, що відповідачем не підтверджено скрутність фінансового положення, у зв'язку з чим просить залишити заяву відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду без задоволення.

У судовому засіданні 26.03.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, позов просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову в частині стягнення пені та 3 % річних заперечив, у задоволенні позовних вимог в цій частині просив відмовити, разом з цим надав клопотання б/н від 26.03.2014 про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Належним повідомленням третьої особи є наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, витяг з реєстру поштових відправлень від 14.03.2014 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Таким чином нез'явлення представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.03.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 19.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" (далі - позивач; постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Світ Електроніки» (покупець) було укладено договір поставки № 244568/919/12 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язався протягом чинності цього Договору поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару) на підставі заявки в кількості і в строки згідно умов цього договору та додатків до нього, що є невід'ємною частиною даного Договору, а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити товар (партію товару) згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п.п 1.2, 1.3 Договору обсяги товару, що постачається за договором, визначаються Специфікацією, що є невід'ємною частиною даного Договору; предметом поставки є товар (партія товару) найменування, асортимент, кількість та ціна якого вказується у видатковій накладній.

Відповідно до Специфікації сторони Договору погодили асортимент та загальну кількість товару, що постачається по Договору, згідно з якою позивач зобов'язався поставити товар за Договором на загальну суму 9.400.000,00 грн.

Згідно з п.п 4.1, 4.5 Договору строк поставки складає 5 робочих днів після погодження заявки покупця; передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством. Дата, вказана покупцем у видатковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.

Відповідно до п. 8.1 Договору повинен сплатити за поставлений товар не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару постачальником.

Судом установлено, що позивачем було поставлено покупцю за Договором товар на загальну суму 2.096.220,42 грн, що підтверджується видатковими накладними № 19587294, № 19587295 від 15.01.2013 на загальну суму 74.552,44 грн; № 19919267, № 19919270, № 19919268 та № 19919269 від 14.02.2013 на загальну суму 1.084.848,12 грн, копії яких наявні в матеріалах справи, проте останній здійснив лише часткову оплату поставленого товару в сумі 936.819,86 грн та не оплатив поставлені позивачем товари в сумі 1.159.400,56 грн, що в свою чергу підтверджується банківськими виписками, актом звіряння та визнання боргу станом на 19.12.2013, підписаним уповноваженими представниками позивача та Публічного акціонерного товариства «Світ Електроніки».

Судом також установлено, що 19.06.2012 між позивачем (кредитор) та відповідачем (поручитель) було укладено договір поруки, реєстраційний № 968/12, у п. 1.2 якого сторони встановили, що поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по борговим зобов'язанням боржника - Публічного акціонерного товариства «Світ Електроніки», які виникають з умов договору поставки № 244568/919/12 від 19.06.2012, а саме: оплатити поставлений товар, сплатити неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором поставки, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови договору поставки в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач згідно умов п. 8.1 Договору повинен сплатити за поставлений товар не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару постачальником, відтак, оскільки позивачем було поставлено товар згідно з накладними від 15.01.2013 та 14.02.2013, зобов'язання з оплати відповідачем поставлених позивачем товарів на суму 74.552,44 грн мав бути виконаний до 15.03.2013 (включно) та на суму 1.084.848,12 грн до 13.04.2013 (включно), відтак прострочення виконання зобов'язання з оплати поставлених товарів на суму 74.552,44 грн настало з 16.03.2013 та на суму 1.084.848,12 грн з 14.04.2013 відповідно.

Таким чином позивач свої зобов'язання поставити товар згідно умов Договору виконав належним чином (зауважень щодо якості та своєчасності надання послуг від відповідача не надходило), в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті спожитих послуг у вказаний період виконав частково, що призвело до виникнення боргу в сумі 1.159.400,56 грн, що з боку відповідача підтверджується підписаним актом звірки станом на 19.12.2013.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у сумі 1.159.400,56 грн, на підставі чого заявлений у даній справі позов у частині основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 388.818,21 грн пені за періоди: з 15.03.2013 по 14.04.2013 із суми боргу 1.011.372,30 грн; з 14.04.2013 по 15.08.2013 із суми боргу 2.096.220,42 грн; з 15.08.2013 по 19.08.2013 із суми боргу 2.047.418,56 грн; з 19.08.2013 по 15.09.2013 із суми боргу 1.932.418,56 грн; з 15.09.2013 по 27.09.2013 із суми боргу 1.036.046,26 грн; з 27.09.2013 по 30.09.2013 із суми боргу 986.046,26 грн; з 30.09.2013 по 15.10.2013 із суми боргу 986.046,26 грн.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що у разі прострочення покупцем оплати за поставлену партію товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості товару за кожний день прострочення платежу.

Як встановлено судом, зобов'язання з оплати відповідачем поставлених позивачем товарів на суму 74.552,44 грн мав бути виконаний до 15.03.2013 (включно) та на суму 1.084.848,12 грн до 13.04.2013 (включно), відтак прострочення виконання зобов'язання з оплати поставлених товарів на суму 74.552,44 грн настало з 16.03.2013 та на суму 1.084.848,12 грн з 14.04.2013 відповідно.

Судом перевірено розрахунок пені, який визнається арифметично невірним. Судом здійснено перерахунок, відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню пеня, що відповідає подвійній обліковій ставці Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за період з 16.03.2013 по 14.04.2013 із суми боргу 74.552,44 грн та за період з 14.04.2013 по 14.10.2013 із суми боргу 1.084.848,12 грн в загальній сумі 77.304,34 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення 3 % річних за період з 15.03.2013 по 24.12.2013 в сумі 41.704,66 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок позивача в частині стягнення 3 % річних за період з 15.03.2013 по 24.12.2013 із суми боргу 31.551,60 грн визнається судом арифметично невірним. Судом здійснено перерахунок 3 % річних згідно з установленим вище днем, з якого починається прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару, відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню 3 % річних за період 16.03.2013 по 14.04.2013 із суми боргу 74.552,44 грн та за період з 14.04.2013 по 24.12.2013 із суми боргу 1.084.848,12 грн в загальній сумі 22.921,06 грн.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, суду не надав.

Посилання відповідача на те, що нарахування позивачем пені та 3 % річних є неправомірним, оскільки відповідач виступає поручителем за зобов'язаннями третьої особи (боржника) за договором поставки № 244568/919/12 від 19.06.2012, а не боржником, тоді як строки з оплати поставленого товару прострочила третя особа (боржник), а не відповідач (поручитель), визнаються необґрунтованими, оскільки як установлено судом, між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки, реєстраційний № 968/12 від 19.06.2012, згідно з умовами якого відповідач на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед позивачем відповідати за боргові зобов'язання боржника - Публічного акціонерного товариства «Світ Електроніки», які виникли за договором поставки № 244568/919/12 від 19.06.2012, а саме: оплатити поставлений товар, сплатити неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором поставки, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови договору поставки в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню частково.

Відповідач проти наявності заборгованості не заперечив, подавши суду заяву № 56/14 від 21.03.2014 про розстрочення виконання рішення суду строком на 36 місяців.

Поряд з цим суд, розглянувши зазначене клопотання, вважає за необхідне його задовольнити частково, з огляду на таке.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У пункті 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення, які полягають у скрутному фінансово-економічному становищі відповідача, що не дає фінансової можливості проводити розрахунки з постачальниками товарів, робіт і послуг вчасно. Скрутне фінансово-економічне становище відповідача підтверджується звітами структурних обстежень підприємства за 2013 рік, випискою АТ "Дельта Банк" по рахунку відповідача за 25.03.2014 та випискою АТ "Укрексімбанк" про операції за 25.03.2014, а також численною кількістю договорів іпотеки, відповідно до яких значна кількість майна відповідача (іпотекодавця) є предметом цих договорів.

Дослідивши подані матеріали та враховуючи викладене вище, суд вважає, що дана заява боржника достатньо обґрунтована та мотивована, наданими матеріалами підтверджено існування конкретних обставин, які ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення у даній справі, а тому, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 у справі № 910/192/14 на 18 місяців.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31199958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" (01023, м. Київ, бул. Лесі Українки, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13669756) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 1.159.400 (один мільйон сто п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста) грн 56 коп., пені у сумі 77.304 (сімдесят сім тисяч триста чотири) грн 34 коп., 3% річних у сумі 22.921 (двадцять дві тисячі дев'ятсот двадцять одну) грн 06 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 25.192 (двадцять п'ять тисяч сто дев'яносто дві) грн 52 коп.

3. У решті позову відмовити.

4. Розстрочити виконання даного судового рішення на 18 місяців (до 30.09.2015) шляхом щомісячної сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікотек" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31199958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" (01023, м. Київ, бул. Лесі Українки, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13669756) суми заборгованості та судового збору, а саме таким чином:

- до 30.04.2014 - 71.378,80 грн;

- до 31.05.2014 - 71.378,80 грн;

- до 30.06.2014 - 71.378,80 грн;

- до 31.07.2014 - 71.378,80 грн;

- до 31.08.2014 - 71.378,80 грн;

- до 30.09.2014 - 71.378,80 грн;

- до 31.10.2014 - 71.378,80 грн;

- до 30.11.2014 - 71.378,80 грн;

- до 31.12.2014 - 71.378,80 грн;

- до 31.01.2015 - 71.378,80 грн;

- до 28.02.2015 - 71.378,80 грн;

- до 31.03.2015 - 71.378,80 грн;

- до 30.04.2015 - 71.378,80 грн;

- до 31.05.2015 - 71.378,80 грн;

- до 30.06.2015 - 71.378,80 грн;

- до 31.07.2015 - 71.378,80 грн;

- до 31.08.2015 - 71.378,80 грн;

- до 30.09.2015 - 71.378,80 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.03.2014.

Суддя О.М. Дупляк