Ухвала суду № 38003116, 18.03.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/2498/13-ц Провадження № 22-ц/795/606/2014 Головуючий у I інстанції - Сова Т. Г. Доповідач - Євстафіїв О. К.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,суддів:Литвиненко І.В., Страшного М.М., при секретарі:Герасименко Ю.О.,за участю:представника позивача ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7, його опікуна ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Менського районного суду від 25 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про відшкодування шкоди й судових витрат, понесених у кримінальному провадженні,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2013 р. ОСОБА_5 пред'явив позов до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, у якому просив стягнути солідарно:

- з ОСОБА_7, ОСОБА_8 й ОСОБА_10 - 16907 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної й 15000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, 1900 грн. 00 коп., сплачених ним адвокатові за представництво його інтересів як потерпілого у кримінальному провадженні, і судові витрати по даній справі,

- з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - 16907 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної й 15000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, 1900 грн. 00 коп., сплачених ним адвокатові за представництво його інтересів як потерпілого у кримінальному провадженні, і судові витрати по даній справі. Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. 05.03.2013 р. ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_7 незаконно проникли на територію подвір'я ОСОБА_5, звідки викрали належний йому легковий автомобіль, після чого, рухаючись на цьому автомобілі, не впоралися з керуванням на небезпечному повороті та з'їхали у кювет, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. За вказані діяння ОСОБА_11 й ОСОБА_7 притягнуто до кримінальної відповідальності. У рамках кримінального провадження встановлено, що розмір матеріального збитку, завданого позивачеві вищевказаними протиправними діями ОСОБА_11 й ОСОБА_7, становить 33814 грн. 17 коп. Цими ж діями останніх ОСОБА_5 завдано і моральної шкоди у вигляді страждань внаслідок пошкодження його майна, порушення звичного способу життя і необхідності докладання значних зусиль для його відновлення.

Оскаржуваним рішенням позов частково задоволено: стягнуто з ОСОБА_11, а у разі відсутності в нього коштів - з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_5 16907 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної і 3000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, у задоволенні решти вимог відмовлено; з ОСОБА_11, а у разі відсутності в нього коштів - з ОСОБА_12 до бюджету стягнуто 243 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати дане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7, ОСОБА_8 й ОСОБА_10, а також в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_11 та ОСОБА_13 коштів, сплачених ним адвокатові за представництво його інтересів як потерпілого у кримінальному провадженні, судових витрат по даній справі і задовольнити ці вимоги. Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

- на стадії досудового розслідування кримінального провадження по справі № 738/1630/13-к винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з недосягненням ОСОБА_7 на момент вчинення кримінального правопорушення віку кримінальної відповідальності. Місцевий суд дійшов висновку про те, що цією постановою не визначено ступеня вини останнього і що судом у ході розгляду кримінального провадження не перевірялася причетність ОСОБА_7 до викрадення належного ОСОБА_5 автомобіля. Цей висновок суперечить матеріалам вказаного кримінального провадження,

- відмова у відшкодуванні понесених ОСОБА_5 судових витрат суперечить ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України і ст. 59 Конституції України. Зокрема, судом не взято до уваги, що заявлений ним у ході кримінального провадження цивільний позов залишено без розгляду.

У судовому засіданні представник ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу, а ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їхній представник просили її відхилити за безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування судових витрат, понесених у кримінальному провадженні, суд І інстанції виходив з того, що питання про їх відшкодування вирішено вироком у кримінальному провадженні Менського районного суду № 738/1630/13-к. Оскаржуване рішення в цій частині не відповідає приписам цивільного процесуального законодавства.

Так, по справі встановлено наступне.

Згідно з договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.07.2013 р., адвокат ОСОБА_6 зобов'язується надавати потерпілому - ОСОБА_5 послуги, пов'язані з наданням правової допомоги, в якості представника останнього у кримінальній справі (копія цього договору на а.с. 7).

Актом здачі-прийомки виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та квитанцією до прибуткового касового ордера від 29.07.2013 р. підтверджується факт виконання ОСОБА_6 зобов'язань за договором про надання правової допомоги ОСОБА_5 у кримінальному провадженні (копії цих документів на а.с. 8, 9).

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

Відповідно до ст.ст. 120 ч. 2, 124-126 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, і питання про їх відшкодування вирішується судом у кримінальному провадженні. Отже, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, вимоги про стягнення з ОСОБА_11 й ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_10 і ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 понесених ним витрат на правову допомогу як потерпілому у кримінальному провадженні не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене рішення суду І інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правову допомогу у кримінальному провадженні підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині.

Керуючись ст.ст. 307, 310 ч. 1, 313 - 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Менського районного суду від 25 січня 2014 року в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_11 й ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_10 і ОСОБА_8 відшкодування судових витрат, сплачених ним адвокатові за представництво його інтересів як потерпілого у кримінальному провадженні, скасувати і провадження у справі в цій частині закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: