Постанова № 38002501, 25.03.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25 березня 2014 року 10 год. 30 хв. Справа № 808/372/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Ініної І.М., представника позивача - не прибув, представника відповідача - не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до Управління Державної казначейської служби України у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

16 січня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі іменується - позивач) до Управління Державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізької області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд, з урахуванням уточнень, визнати протиправною бездіяльність Управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізької області щодо невиконання платіжного доручення про перерахування коштів від продажу арештованого майна належного на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором при виконанні виконавчого листа від 29.10.2012 №2/0825/1186/2012; зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізької області перерахувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» кошти в розмірі 9469 грн. 13 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій відповідача по невиконанню платіжного доручення від 19.12.2013 №4003, яке надійшло до відповідача від Хортицького відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції до виконання. Позивач зазначає, що на час розгляду справи відповідачем не здійснено перерахування коштів за вказаним платіжним дорученням, що є порушенням його прав та інтересів.

Ухвалою судді від 04.02.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 25.02.2014 суд допустив заміну первинного відповідача - Управління Державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізької області у справі №808/372/14 на належного - Управління Державної казначейської служби України у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області (69076, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Задніпровська, будинок №48-а; код ЄДРПОУ 38025414).

25.03.2014 позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не подав до суду будь-яких заяв, клопотань чи письмових заперечень проти адміністративного позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Хортицький відділ Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, до суду не прибула та не повідомила суд про причини неприбуття.

Керуючись приписами статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи, обсяг та зміст яких достатній для вирішення справи по суті.

Відповідно до вимог частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На примусовому виконанні у Хортицькому відділі Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/0825/11856/2012, виданого Хортицьким районним судом м. Запоріжжя 29.10.2012, щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суми заборгованості за кредитним договором від 13.01.2006 ML201/112/2006 у розмірі 817049 грн. 81 коп., судового збору - 3219 грн. 00 коп., всього до стягнення - 820268 грн. 81 коп. (а.с. 8, 18).

19.12.2013 року до відповідача надійшло платіжне доручення від 19.12.2013 №4003 для перерахування грошових коштів у розмірі 9469 грн. 13 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (а.с. 19). Проте, станом на момент звернення позивача з позовом до суду кошти за вказаним платіжним дорученням до позивача не надходили, що зумовило звернення позивача до суду.

Перевіривши правомірність дій суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про положення про Державну казначейську службу України» від 13.04.2011 №460/2011 (далі іменується - Положення №460/2011) Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Відповідно до пункту 7 Положення №460/2011 Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Відповідно до статей 43, 47 Бюджетного кодексу України та Положення №460/2011, управління відповідно до покладених на нього завдань, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України.

Взаємовідносини між органами Державної казначейської служби, розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів, регламентуються Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 24.12.2012 №1407 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.01.2013 за №130/22662 (далі іменується - Порядок №1407).

Згідно із пунктом 11.1 розділу XI Порядку №1407, органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів. При цьому, здійснення обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів здійснюється у відповідності до умов договору на розрахункове-касове обслуговування, укладеного між органом казначейства та розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі іменується - Закон України №606-XIV).

Відповідно до частин 1, 3 статті 45 Закону України №606-XIV грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

За приписами підпунктів 12.1, 12.2, 12.11, 12.13, 12.14, 12.18 пункту 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі іменується - Інструкція №512/5), органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

При надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис «ознайомлений», підпис та дату ознайомлення. Після цього не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.

Після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (додатки 4, 5) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні. У разі якщо розпорядження про перерахування коштів за зведеним виконавчим провадженням має розмір більше одного аркуша, його сторінки прошиваються, пронумеровуються, та на зворотному боці останнього аркуша скріплюється печаткою органу ДВС із зазначенням кількості аркушів.

Копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам. При перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень.

З матеріалів справи вбачається, що кошти за платіжним дорученням від 19.12.2013 №4003 до теперішнього часу відповідачем не перераховані у зв'язку з відсутністю підкріплень, і знаходяться на депозитному рахунку Хортицького відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

При проведенні видатків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів Управління в стислі терміни забезпечує виконання насамперед захищених статей видатків бюджету, перелік яких визначений частиною 2 статті 55 Бюджетного кодексу України. Незахищені видатки Управлінням Казначейства проводяться в порядку черговості надходження платіжних доручень, враховуючи положення договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Видатки, які здійснюються зі спеціального реєстраційного рахунку з обліку депозитних сум, відкритого на ім'я третьої особи, не відносяться до захищених статей державного бюджету і сплачуються при наявності фінансового ресурсу на єдиному казначейському рахунку. Органи Казначейства здійснюють видатки в межах встановленого ліміту кореспондентського рахунку.

Згідно із Положенням про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122, єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП). ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Для відображення операцій, проведених через СЕП протягом банківського дня, у центрі оброблення СЕП Державному казначейству України та Головним управлінням Державного казначейства України відкрито технічні рахунки. ЄКР, відкритий на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України. На субрахунках ЄКР ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством. Державне казначейство України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у Головних управліннях Державного казначейства України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України.

Зі змісту листа від 20.01.2014 вбачається, що станом на момент розгляду справи кошти на виконання платіжного доручення на рахунки відповідача не надходили. Таким чином, за незалежних від відповідача обставин він на теперішній час позбавлений можливості виконати таке платіжне доручення (а.с. 43).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що неможливість перерахування коштів на користь позивача пов'язана з відсутністю коштів на єдиному казначейському рахунку. Не перерахування відповідачем грошових коштів на рахунок позивача позбавило останнього можливості отримати грошові кошти від реалізації заставного майна.

Разом з тим, частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.

Відповідно до частини 2 статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає «право на суд». Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди. Державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням (Справа «Жовнер проти України» (Заява №56848/00), Справа Бурдов проти Росії (Скарга №59498/00).

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Також, в своєму рішенні «Кечко проти України» Суд констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Крім того, суд зазначає, що кошти, які позивач отримує від реалізації заставного майна фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави, та лише у зв'язку з особливостями процедури реалізації заставного майна, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, зазначені кошти позивач отримує не безпосередньо, а через депозитний рахунок.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахування коштів згідно платіжного доручення від 19.12.2013 №4003.

Враховуючи те, що відповідачем з 19.12.2013 по час прийняття рішення у справі не перераховано грошові кошти згідно платіжного доручення від 19.12.2013 №4003, наданого Хортицьким відділом Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача перерахувати на користь позивача грошові кошти за платіжним таким платіжним дорученням.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За приписами частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області здійснити перерахування коштів згідно платіжного доручення від 19 грудня 2013 року №4003, наданого Хортицьким відділом Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ідентифікаційний код 36789421) суму сплаченого судового збору в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 (п'ятдесят чотири) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська