Постанова № 38000462, 18.03.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18 березня 2014 року 10год.00хв. Справа № 808/1583/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя

до Товариства з додатковою відповідальністю "Автопарк"

про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя (далі - позивач) - звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Автопарк" (далі - відповідач, ТДВ "Автопарк") про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 44163,30 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач не відшкодовує органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначених працівникам відповідача на пільгових умовах згідно з п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) з грудня 2013 року по січень 2014 року. Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат. Від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання також не з'явився, направив суду письмові заперечення проти позову в яких посилається на те, що відповідач не погоджується з позовною заявою. Посилаючись на те, що працівники відповідача - водії автобусів відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" мають право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах по списку № 2 і цей факт не заперечується відповідачем. Вказує, що спір виник щодо відшкодування ТзДВ "Автопарк" управлінню Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя сум витрат на виплату та доставку призначених пенсій. Зазначає, що нормами чинного законодавства прямо визначено обов'язок підприємства лише з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Крім того, відповідач посилається на те, що позивач у позові не зазначив, відповідно до вимог якого законодавства була призначена пенсія зазначеним особам, а також не додав до позову доказів фактично понесених витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. З огляду на викладене просить суд у задоволенні позову відмовити.

В задоволенні позову просив відмовити, справу розглянути за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву, дослідивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Автопарк" - пройшов процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам Товариства з додатковою відповідальністю "Автопарк": ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій, розрахунками стажу, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій (а.с.26-51,67-77).

Позивач направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх направлення на адресу відповідача (а.с.6-22). Проте, відповідачем сума заборгованості не сплачена та на дату розгляду справи становить 44163,30 грн.

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №400/97-ВР від 26.06.1997) встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі іменується - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджують наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії працівникам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з грудня 2013 року по лютий 2014 року в сумі 44163,30 грн. Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаних пенсіонерах визначено позивачем з дотриманням вимог Закону №400/97-ВР від 26.06.1997 та Інструкції.

Встановлені судом обставини справи підтверджені доказами, зібраними під час її розгляду.

Відповідно до наведених норм чинного законодавства у відповідача наявний обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених саме відповідно до пп. "б" - "з" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, що спростовує його твердження про відсутність у нього такого обов'язку.

Крім того, аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного суду України від 21.02.2012 року у справі № 21-19а12.

Посилання відповідача на те, що позивач у позові не зазначив, відповідно до вимог якого законодавства була призначена пенсія зазначеним особам та не додав до позову доказів фактично понесених витрат УПФУ в Хортицькому районі м.Запоріжжя суд до уваги не приймає, оскільки у позовній заяві позивач достатньо обґрунтував свої вимоги, посилаючись на норми закону № 1058-ІV та Інструкції, додав до позову докази, що підтверджують його позицію.

Надсилання відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Заперечення відповідача спростовуються долученими до справи доказами та вищенаведеним обґрунтуванням.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Автопарк" (код ЄДРПОУ 00184939) на користь Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з грудня 2013 року по лютий 2014 року в розмірі 44163,30 грн. (сорок чотири тисячі сто шістдесят три гривні 30 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька