Вирок № 38000293, 01.04.2014, Ірпінський міський суд Київської області

01.04.2014 Справа № 367/2756/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого Кухленка Д.С.,

при секретарях Павленко Л.В., Клімчук Т.Я., Самсонович О.В.,

з участю прокурорів Галущенка О.В., Сагей Л.І., Плиски А.К.,

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

представника цивільного

відповідача ОСОБА_3,

перекладача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження №12012100040000037 від 21.11.2012 відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополь, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, працюючого поваром ресторану «Шкіпер», не одруженого, який проживає в АДРЕСА_1, зареєстрований: АДРЕСА_2, не судимого, -

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

в с т а н о в и в:

19.10.2012 року близько 23.00 год. ОСОБА_5, перебуваючи біля подвір'я будинку АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс удар кулаком правої руки в нижню щелепу з лівої сторони ОСОБА_6

В результаті даної події ОСОБА_6 отримав тілесне ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи (в ділянці лівого кута та між 4-5 зубами справа), яке згідно висновку експерта № 1 від 22.01.2013 відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як таке, що викликає тривалий (понад 21 добу) розлад здоров'я.

Таким чином своїми умисними діями, що виразилися в заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину не визнав, цивільний позов потерпілого не визнав та показав, що 19.10.2012р. близько 22 год. ввечері він вийшов у двір покурити. Через деякий час біля калітки почув крики та звуки удару, наче шум бійки. Обвинувачений підійшов до калітки, щоб дізнатись, що трапилось. Невідома особа била ногами та руками по калітці. Стояв ОСОБА_8 та тримав калітку, щоб його не били із тої сторони калітки. У свідка ОСОБА_8 обвинувачений помітив гематоми на обличчі та кров. ОСОБА_5 запитав, що трапилось, а ОСОБА_8 відповів, що його побили двоє хлопців. Обвинувачений вийшов на вулицю та підійшов до ОСОБА_6 та ОСОБА_9 і запитав, що трапилось. Вони нічого йому не відповіли, а ОСОБА_6 відразу хотів його вдарити. Обвинувачений відразу відійшов та уникнув удару, але потерпілий замахнувся другий раз, але знову промахнувся. Коли замахнувся 3 раз то обвинувачений виставив свою руку в результаті чого потерпілий наштовхнувся на неї. Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що не наносив жодних ударів у відповідь потерпілому ОСОБА_6 Після чого відразу вискочили свідки та сказали, щоб ніхто не розходився. Потім усі пішли у двір. На вулиці не було жодного освітлення. Обвинувачений стверджує, що на місці події не було жодних осіб окрім нього, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, чи були там дівчата точно не пам'ятає.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним, його вина у скоєнні інкримінованого йому правопорушенні повністю доведена зібраними по справі доказами, а саме:

- показаннями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6, який пояснив, що 19.10.2012р. приблизно о 22 год. він стояв та спілкувався з ОСОБА_9 та запропонував йому піти в гості до ОСОБА_8, бо у них раніше були гарні відносини. Потерпілий не знав чому вони перестали спілкуватись. Він хотів піти до нього та поспілкуватись. Подзвонив до ОСОБА_8, щоб він вийшов. Коли вийшов та почав питати що трапилось. Почав лаятись з потерпілим. Почув запах алкоголю. Потім він сказав почекати, що він зараз вийде і побіг у двір та закрив калитку. Відійшовши 10 метрів від даної будівлі почув, що його кличуть, підійшов не хвилюючись тому що це були знайомі потерпілого.

Зупинився і без усяких пояснень ОСОБА_5 без причини ударив його в обличчя. нічого не роз'яснив та після цього ОСОБА_10 та ОСОБА_11 тримали його. В той момент там був ОСОБА_10 та ОСОБА_8

Потерпілому стало погано та ОСОБА_9 повів до вокзалу після чого взяли таксі та поїхали до лікарні. Потерпілий нічого не міг сказати бо у нього був перелом щелепи та лікар сказав, що потрібна буде операція. Приїхав дядько та побачив його погане почуття . Потерпілий не знав що йому потрібно було робити. Коли сидів на вулиці то через 30 хв. приїхав ОСОБА_5, ОСОБА_8 та його мати. Коли сидів у авто то бачив що ОСОБА_8 стояв спокійно. підбігла мати ОСОБА_8 і почала на нього кричати що начебто він прикидається. Через деякий час потерпілий з батьком поїхали у лікарню в м. Києві.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який підтвердив показання ОСОБА_6, що приблизно у жовтні - листопаді 2012 року він гуляв із своєю дівчиною у м. Буча Київської області. Проводивши дівчину на зупинку йому зателефонував потерпілий та запропонував зустрітись. Свідок погодився. При зустрічі потерпілий запропонував ОСОБА_9 піти в гості до ОСОБА_8 бо той хотів із ним про щось поговорити на що той погодився. Коли підійшли додому ОСОБА_8 то потерпілий подзвонив йому, щоб той вийшов на вулицю. Коли ОСОБА_8 вийшов то було уже за 10 год. вечора. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відійшли від свідка на 15 м., а він залишився біля калітки. Розмовляли вони голосно, про що саме він не чув. Через деякий час ОСОБА_8 забіг до калітки. Свідок та потерпілий почали іти додому по АДРЕСА_1, відійшли приблизно 40м. і вони почули, що їх просять повернутись. Вони зупинились. Освітлення на вулиці було погане. Підійшов ОСОБА_5 із ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_13 та інші, які вийшли із двору будинку обвинуваченого. Обвинувачений запитав у ОСОБА_8 хто його чіпав та той показав на ОСОБА_6 в свою чергу ОСОБА_5 наніс один удар кулаком правої руки потерпілому у щоку. ОСОБА_10 почав тримати ОСОБА_5, а ОСОБА_6 відразу відійшов та опустив голову. Свідок бачив кров у потерпілого на обличчі, біля рота. Свідок ОСОБА_9 взяв потерпілого під руки та повіз до лікарні у м. Буча, а потім повідомив його матері.

Потерпілого може охарактеризувати як спокійну людину. Потерпілий ненаносив ОСОБА_8 удари. Сварка на його думку відбулась через ОСОБА_13 з якою він останнім часом гуляв.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_10, який пояснив, що восени 2012 року він прийшов в гості до ОСОБА_8

Приблизно о 22-23.00 год. останній вийшов, оскільки йому подзвонили та через 15 хв. повернувся наче побитим. Коли його запитали, що з ним то він незрозуміло відповів, що ОСОБА_6 його побив. Свідок помітив на кофті ОСОБА_8 порваний карман та гулю на лобі. Усі присутні, а саме: ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13 та інші відразу вийшли із будинку та попрямували до воріт. Коли проходили повз будинок ОСОБА_5 то до них підійшов обвинувачений. Усі присутні підійшли до потерпілого та ОСОБА_9 Обвинувачений ОСОБА_5 почав питати у ОСОБА_8, що із ним та хто це зробив на що той показав в сторону потерпілого. Обвинувачений наніс один удар потерпілому правою рукою в щелепу збоку.

Свідок ОСОБА_10 і ОСОБА_11 почали заважати обвинуваченому, щоб той ненаніс потерпілому 2 удар. Потерпілий пішов, а усі гості пішли назад до будинку. На ОСОБА_6 не бачив крові, але він тримався за щоку. Через 20 хв. прийшов ОСОБА_8 та сказав, щоб усі розійшлись по домівках бо він теж збирається їхати до лікарні. Освітлення того дня було, неподалік світив ліхтар.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який підтвердив, що 19.10.12р. до нього додому прийшли відпочивати друзі. Біля 23 год. на його телефон зателефонував ОСОБА_6, щоб він вийшов поспілкуватись. Свідок вийшов до калітки. Там стояли ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Без будь-яких попереджень йому почали наносити декілька ударів. Свідок ОСОБА_8 закрився руками. Після чого йому почали наносити удари із різних боків і тому він може сказати, що його били 2 осіб. Свідок зайшов на подвір'я та тримав калітку. ОСОБА_6 та ОСОБА_9 наносили удари по калітці. У свідка запаморочилось у голові та він відпустив калітку. Побачив як ОСОБА_5 направлявся у його сторону і втратив свідомість. Коли прийшов до тями то побачив як ОСОБА_5 зайшов на подвір'я. Свідку було тяжко розмовляти, шишки, порвана кофта та штани. Йому обробили нанесені побої. Свідок ОСОБА_8 відразу пішов до друзів, щоб вони збирались та йшли по домівкам. Свідок разом із батьками сів у таксі та поїхав до Ірпінської міської лікарні. Приїхавши до лікарні побачили потерпілого ОСОБА_6 із батьком та 4-5 невідомих осіб, які викликали їх на розмову та погрожували. В лікарні його оглянули. Поставили йому попередній діагноз черепно-мозкова травма та госпіталізували. На наступний день мати ОСОБА_8 пішла до міліції та написала заяву про нанесення йому тілесних ушкоджень. Видимих тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_6 не бачив.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_16, яка розповіла, що 19.10.12р. дозволила своєму синові привести додому друзів. Десь о 23.00 год. почула стукіт у двері. Попросила обвинуваченого подивитись хто там. Пізніше знову почула стукіт та крики, побачила, що двоє хлопців рухається від калітки. Повернулись покликали ще декількох та вони знову пішли до калітки. Чоловік повернувся до хати схвильованим. Сказав, що сина ОСОБА_8 побили. Одяг на ОСОБА_8 був зірваний, на обличчі із губи текла кров, на голові гематоми. Свідок сказала, щоб ОСОБА_8 відправив гостей додому. Крім того повідомила, що на телефон сина ОСОБА_8 подзвонив батько потерпілого, який погрожував їм та вимагав гроші та щоб вони приїхали до лікарні. ОСОБА_5 викликав таксі та вони направились до лікарні. Коли приїхали у лікарню то там на них чекала машина у якій сидів потерпілий, на якому не було ніяких тілесних ушкоджень. ОСОБА_16 не була свідком нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень потерпілому. На той час освітлення на вулиці зовсім не було.

- показаннями свідка ОСОБА_12, який у судовому засіданні пояснив, що прийшов до ОСОБА_8 в гості. Через деякий час ОСОБА_8 вийшов із будинку. Прийшовши ОСОБА_8 сказав, що приходив потерпілий з яким він побився. На тілі ОСОБА_8 не пам'ятає чи були тілесні ушкодження лише бачив порваний карман на кофті. ОСОБА_5 почав говорити до потерпілого чому він стукав йому у ворота. ОСОБА_6 відповів, що нічого не робив. ОСОБА_5 ударив потерпілого кулаком правої руки у обличчя. Потерпілий відразу відійшов. Пізніше свідок дізнався, що у потерпілого зламана щелепа.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_15, який підтвердив, що 19.10.12 року він разом із друзями сидів у ОСОБА_8 вдома. Хтось зайшов до будинку та повідомив, що на вулиці бійка. Усі вийшли. На вулиці стояв ОСОБА_8 та його отчим. Хтось стукав по забору. Свідок ОСОБА_15 ішов посаду усіх. Нічого не бачив, лише чув звук удару. Потім усі почали кричати, після чого зайшли до будинку, зібрались та порозходились хто куди. Саму бійку він не бачив. Характер освітлення вулиці не пам'ятає.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_18, яка підтвердила, що 19.10.2012 року вона прийшла у гості до ОСОБА_8 Через деякий час прийшов ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вийшов до нього. Через 15 хв. зайшов ОСОБА_14 та сказав, що на вулиці бійка. Усі вийшли відразу вибігли на вулицю. Коли вийшла на вулицю то нічого не бачила. Вона стояла позаду усіх.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_13, яка підтвердила, що приїхала до ОСОБА_8 додому на шашлики. Зайшов ОСОБА_14 та сказав, щоб усі виходили на вулицю. Вийшовши побачила, що там була бійка. На вулиці бачила натовп людей. Зрозуміла по розмові, що на вулиці була бійка. Свідок не бачила ОСОБА_6 Після бійки подзвонили та сказали, що ОСОБА_6 у лікарні та вони усі зібрались та пішли туди. На ОСОБА_8 вона побачила садини та синці, які той пояснив, що його побив ОСОБА_6 Пізніше ОСОБА_8 повідомив їй, що у нього зламана щелепа. Свідок не бачила як ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_6 На вулиці у той час було темно, освітлення не було.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_19, який підтвердив, що того дня він разом із друзями відпочивав у ОСОБА_8 вдома. ОСОБА_8 хтось зателефонував на мобільний телефон і той він вийшов. Через 15 хв. ОСОБА_8 повернувся назад та свідок помітив, що у нього була порвана кофта, жодних ушкоджень не бачив. Потім вони разом вийшли на вулицю та почули стукіт у двері. На цей стукіт із будинку вийшов ОСОБА_5 та пішов до калітки. Усі вони вийшли на двір. ОСОБА_5 вийшов на вулицю разом із ОСОБА_8 та підійшов до ОСОБА_6 і ОСОБА_9 та після чого свідок почув глухий звук (хлопок). Усі відразу зайшли до будинку та ОСОБА_8 сказав, щоб усі розходились.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_14, який підтвердив, що того дня він разом із друзями зібрався у ОСОБА_8 Свідок вийшов покурити на подвір'я. Потім до ОСОБА_8 хтось подзвонив на телефон і він вийшов. Почув крики. Зайшов у будинок та покликав хлопців. Усі відразу вибігли на вулицю. На вилиці стояли ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які розмовляли. Потім вийшов із будинку ОСОБА_5 та почав з'ясовувати, що за ситуація. ОСОБА_5 наніс один удар ОСОБА_6 у щелепу. На вулиці у той час було темно.

- показаннями у судовому засіданні слідчого Ірпінського МВ ОСОБА_23 в якості свідка, який пояснив, що проводив досудове розслідування у даному кримінальному провадженні. У ході розслідування було пред'явлено повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч.1 ст.122 КК України і вказаний обвинувальний акт направлено до прокуратури м. Ірпеня для його затвердження. Тілесні ушкодження нанесені ОСОБА_6 були підтвердженні виписками та довідками із закладів медицини, показами свідків.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який підтвердив, що прийшов того дня 2012 року в гості до ОСОБА_8 Пізінше у ОСОБА_8 задзвонив телефон і він вийшов із будинку. Пізніше зайшов ОСОБА_14 та сказав, що на вулиці бійка. Свідок вибіг та побачив ОСОБА_8, який заходив до подвіря. На ОСОБА_8 побачив порваний карман. ОСОБА_8 повідомив, що він побився із ОСОБА_6 Свідок ОСОБА_11 вибіг та побачив ОСОБА_9 та ОСОБА_6 Підбіг ОСОБА_5 та почав розпитувати хто вдарив ОСОБА_8 ОСОБА_5 підбіг до ОСОБА_6 та вдарив його рукою у щелепу. Свідок почав тримати ОСОБА_5, щоб той не наніс ще один удар. Потерпілий ОСОБА_6 не міг говорити та пішов геть. ОСОБА_8 швидко пішов до будинку до батьків. Після чого він та інші гості направились до лікарні.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_21, яка підтвердила, що ввечері 2012р. вона відпочивала у будинку ОСОБА_8 Прийшов до нього ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Свідок побачила як ОСОБА_8 вийшов до них. Пізніше зав'язалась бійка у якій брав участь ОСОБА_5 Свідок зазначила, що нічого не бачила бо стояла позаду усіх. Бачила лише ОСОБА_5 біля ОСОБА_9 та ОСОБА_6 одну мить, не пам'ятає чи чула якісь звуки. Після інциденту вони усі покинули будинок ОСОБА_8 бо йому потрібно було їхати до травмпункту. Після будинку вони попрямували до лікарні, де побачили ОСОБА_8 із батьками. Свідок побачила у ОСОБА_8 почервоніння на обличчі ще до конфлікту із ОСОБА_5 На ОСОБА_6 жодних тілесних ушкоджень свідок ОСОБА_21 не бачила.

- актом судово-медичного дослідження № 326 від 27.10.12, згідно якого у ОСОБА_6 має місце подвійний перелом нижньої щелепи;

- висновком експерта № 1 від 22.01.13, згідно якого у ОСОБА_6 має місце подвійний перелом нижньої щелепи (в ділянці лівого кута та між 4-5 зубами справа). Удари утворились від локальної дії тупого предмета, можливо внаслідок удару кулаком, взутою ногою, тощо;

Органом досудового слідства дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, як заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у скоєному інкримінованому йому правопорушенні повністю доводиться зібраними по справі доказами, будь-яких даних, які б спростовували його непричетність під час судового розгляду не здобуто.

Невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5, суд розцінює як намагання останнього уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.

Нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_6 підтверджується актом судово-медичного дослідження № 326 від 27.10.12р. та висновком експерта № 1 від 22.01.13, згідно якого у ОСОБА_6 має місце подвійний перелом нижньої щелепи (в ділянці лівого кута та між 4-5 зубами справа). Удари утворились від локальної дії тупого предмета, можливо внаслідок удару кулаком, взутою ногою, тощо.

Крім того нанесення тілесних ушкоджень підтверджуються безпосередніми учасниками даної події, а саме ОСОБА_9, який в судовому засіданні зазначив, що бачив як ОСОБА_5 наніс один удар кулаком правої руки потерпілому у щоку.

Свідка ОСОБА_10 який в судовому засіданні зазначив, що обвинувачений наніс один удар потерпілому правою рукою в щелепу збоку.

Свідка ОСОБА_12, який зазначив, що ОСОБА_5 ударив потерпілого кулаком правої руки в обличчя.

Свідка ОСОБА_14, який зазначив, що ОСОБА_5 наніс один удар ОСОБА_6 у щелепу.

Описані обвинуваченим події, дійсно мали місце, але не в тому порядку, в якому він їх викладає, а показання свідків не є переказом показань один одного, а навпаки, кожне в своїй частині разом з іншими доказами по справі складають та повністю відтворюють всі обставини подій, що досліджувались по справі та були встановлені судом.

Обираючи міру покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 скоїв правопорушення, яке віднесено до категорії середньої тяжкості, внаслідок якого людина отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Обставин, які пом'якшують відповідальність підсудного суд не знаходить.

Обставин, які обтяжують відповідальність підсудного суд не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працює, не одружений, раніше не судимий.

За даних умов, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку учасників процесу, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, і тому можливо, призначити покарання у виді виправних робіт з відрахуванням в дохід держави.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення підсудного та попередження вчинення нових правопорушень.

Потерпілим ОСОБА_6 по даній справі заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 3433, 55 грн. та моральної шкоди на суму 120 000 грн.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав. Ця шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У судовому засіданні цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 в частині матеріальної шкоди знайшов своє часткове документальне підтвердження на суму 1121,05 грн. оскільки внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілому заподіяна шкода внаслідок нанесених тілесних ушкоджень.

Судом також беззаперечно встановлено, що внаслідок ушкодження здоров'я, яке було завдано діями обвинуваченого ОСОБА_5 заподіяна і моральна шкода, яка виявилась у фізичних, больових та моральних стражданнях, що змусило потерпілого змінити звичний спосіб життя, проводити лікування.

Зокрема, вирішуючи позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування йому моральної шкоди, суд, враховує стан його здоров'я, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також майновий стан обвинуваченого, вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню на суму 5000, 00 грн. Розмір моральної шкоди, який суд стягує на користь потерпілого, суд вважає таким, що відповідає характеру та тяжкості його страждань.

Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого суд залишає без змін.

Керуючись статтями 368-374, 376 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року виправних робіт з відрахуванням в дохід держави в розмірі 10 відсотків від суми заробітку.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 матеріальну шкоду у сумі 1121, 05 грн.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 моральну шкоду у сумі 5000 грн.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без змін - підписка про невиїзд.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд Київської області може бути подано апеляцію протягом 30 діб із моменту проголошення вироку, підсудними в той же строк із моменту отримання копії вироку.

Суддя: Д. С. Кухленко