Постанова № 38000078, 26.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2014 р. Справа№ 32/688

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Власова Ю.Л.

Самсіна Р.І.

при секретарі судового засідання Пась М.П.

від позивача: Левченко О.В. за дов. № 01 від 15.01.2014 р.

від відповідача1: Погорілко Н.М. за дов. № 536 від 25.12.2013 р.

від відповідача 2: не з'явився;

від прокуратури: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2013р.

справа №32/688 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма"

до 1. Фонду державного майна України

2. Державного казначейства України

про стягнення 405391980,82 грн.

за участю Генеральної прокуратури України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нортіма" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, Державного казначейства України про стягнення 405391980,82 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. у справі №32/688, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р., позов задоволено частково, стягнуто з Фонду державного майна України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма" 400 000 000, 00 грн. конкурсної гарантії, 2 695890,41 грн. нарахувань 3% річних, 25 354,65 грн. державного мита та 234,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 25.02.2010 р. Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. у справі №32/688 рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р. скасовано в частині відмови у позові про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2 695 890,41 грн. та постановлено нове рішення в цій частині про задоволення позову, стягнуто з Фонду державного майна України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма" проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2695 890,41 грн., в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р. у справі № 32/688 залишено без змін.

На виконання вказаної постанови 14.05.2010 р. Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 р. у справі №32/688 задоволено заяви Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України, розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. в частині стягнення основного боргу у сумі 400 000 000,00 грн. на чотири місяці, починаючи з 15.12.2010 р., відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. в частині стягнення 2 695 890,41 грн. нарахувань 3% річних, 2 695 890,41 грн. процентів за користування чужими грошима, 25 354,65 грн. державного мита, 234,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до 31.12.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2012 р. у справі №32/688 задоволено заяву Фонду державного майна України та відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. у справі №32/688 в частині стягнення нарахувань 3% річних у розмірі 2 695 890,41 грн., процентів за користування чужими грошима у розмірі 2 695 890,41 грн., державного мита у розмірі 25 354,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,42 грн. до 31.12.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2013 р. заяву Фонду державного майна України про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. у справі №32/688 задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. у справі №32/688 в частині стягнення нарахувань 3% річних у розмірі 2 695 890,41 грн., процентів за користування чужими грошима у розмірі 2 695 890,41 грн., державного мита у розмірі 25 354,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,42 грн. до 31.12.2013 р. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

23.12.2013 р. через канцелярію суду представником відповідача 1 до суду першої інстанції було подано заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. у справі №32/688 в частині стягнення нарахувань 3% річних у розмірі 2 695 890,41 грн., процентів за користування чужими грошима у розмірі 2695890,41 грн., державного мита у розмірі 25 354,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,42 грн. до 31.12.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. заяву Фонду державного майна України про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. у справі №32/688 задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. у справі №32/688 в частині стягнення нарахувань 3% річних у розмірі 2 695 890,41 грн., процентів за користування чужими грошима у розмірі 2 695 890,41 грн., державного мита у розмірі 25 354,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,42 грн. до 31.12.2014 р.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нортіма" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2014р. у справі №32/688 та відмовити Фонду державного майна України у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014р. колегією суддів у складі головуючого судді: Шаптали Є.Ю., судді Гончарова С.А., Самсіна Р.І. прийнято вказану апеляційну скаргу, порушено апеляційне провадження у справі № 32/688, розгляд справи призначено на 25.02.2014 року.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Шаптали Є.Ю. та судді Гончарова С.А. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 року, для розгляду справи № 32/688 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зубець Л.П.; судді Тищенко О.В., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014р. прийнято справу № 32/688 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 року до провадження у визначеному складі суддів, розгляд справи призначено на 12.03.2014 року.

12.03.2014 року представником Фонду державного майна України подано через відділ документального забезпечення КАГС відзив на апеляційну скаргу.

У зв'язку із участю судді Самсіна Р.І. у розгляді інших справ, керуючись ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року, для розгляду справи № 32/688 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зубець Л.П., судді Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року справу № 32/688 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 року прийнято до провадження у визначеному складі суддів, розгляд скарги призначено на 26.03.2014 року.

В зв'язку з виходом судді Шаптали Є.Ю. з відпустки та враховуючи перебування у відпустці суддів Гончарова С.А. та Тищенко О.В., керуючись ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 3.1.7, 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року, для розгляду справи № 32/688 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Шаптала Є.Ю.; судді Власов Ю.Л., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року справу № 32/688 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 року прийнято до провадження у визначеному складі суддів.

Представники відповідача 2 та прокуратури в засідання Київського апеляційного господарського суду 26.03.2014р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач 2 та прокуратура не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 26.03.2014р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача 2 та прокуратури за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.01.2014р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.12.2013 р. через канцелярію суду представником відповідача 1 до суду першої інстанції було подано заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. у справі №32/688 в частині стягнення нарахувань 3% річних у розмірі 2 695 890,41 грн., процентів за користування чужими грошима у розмірі 2695890,41 грн., державного мита у розмірі 25 354,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,42 грн. до 31.12.2014 р.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Тобто, при відстроченні виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як зазначено у пункті 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, за змістом Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є бюджетною установою, а його видатки, як державного органу, фінансуються виключно з Державного бюджету України.

Відповідно до ст.ст. 2, 22, 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування, а бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Відповідно до звернення Фонду державного майна України у вересні 2013 року до Міністерства фінансів України вбачається, що Фонду державного майна України просив збільшити бюджетні асигнування на суму 5 417,4 тис.грн. за бюджетною програмою КПКВК 6611010 (в т.ч. для забезпечення виконання рішення Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. у справі 32/688 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма" в частині стягнення нарахування 3% річних та процентів за користування чужими грошима (5391,8 тис. грн.). Листом від 04.10.2013 № 31-08210-04-14/29070 Міністерство фінансів України повідомило про те, що враховуючи фінансовий стан виконання державного бюджету за підсумками січня-серпня 2013 року, підстав для внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» немає.

В Законі України «Про державний бюджет України на 2014 рік» видатки Фонду державного майна України за бюджетними програмами КПКВК 6611010 «Керівництво та управління у сфері державного майна» забезпечено граничною межею - 169 241,2 тис.грн. (з яких: оплата праці з нарахуванням 110 901,8 тис. грн.., оплата комунальних послуг та енергоносіїв - 6 363,3 тис.грн.)

Тобто, в Законі України «Про державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено видатків для Фонду державного майна України на сплату присуджених рішенням Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. грошових коштів (3% річних у розмірі 2 695 890,41 грн., процентів за користування чужими грошима у розмірі 2 695 890,41 грн., державного мита у розмірі 25 354,65 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,42 грн.).

На момент розгляду заяви Фонду державного майна України про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 у справі № 32/668 судом першої інстанції (ухвала суду про задоволення заяви прийнята 20.01.2014) Закон України "Про Державний бюджет на 2014 рік" було підписано Президентом України (що є загальновідомим фактом).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014р." передбачені кошти, за рахунок яких можуть бути виконані рішення по цій справі.

При цьому, суд відзначає, що підстави для застосування положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", частиною 1 статті 3 якого передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із п. 1 прикінцевих положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" цей Закон набирає чинності з 01.01.2013 р., а будь-яких положень, які б регулювали питання щодо його застосування до відносин, що виникли до набрання ним чинності, не містить.

Тобто, в силу приписів ст. 58 Конституції України підстави вважати, що положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" підлягають застосуванню до зобов'язання відповідача 1 щодо виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010р. відсутні.

Більш того, доказів того, що законодавцем було враховано при забезпеченні видатків за кодом 3504040 0133 (забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою) на виконання саме рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. суду не надано.

Крім того, відповідно до порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228, у тижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування. Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду. Мінфін надсилає Державному казначейству для реєстрації, обліку та виконання затверджений розпис державного бюджету. Державне казначейство протягом трьох робочих днів після затвердження зазначеного розпису доводить до головних розпорядників витяги з його складових частин, які є підставою для затвердження в установленому порядку: кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів - усіма розпорядниками; планів використання бюджетних коштів - одержувачами.

Відповідно до додатку № 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 296 "Про вдосконалення структури розпорядників бюджетних коштів" Фонд державного майна України визначено відповідальним виконавцем бюджетних програм у складі головного розпорядника бюджетних коштів Міністерства фінансів України.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки Фонд державного майна України не є головним розпорядником бюджетних коштів та обставинами, що Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено видатків для Фонду державного майна України на сплату присуджених грошових коштів на виконання саме рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р., свідчить про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання судових рішень у даній справі в 2014 році.

Згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки джерелом коштів на виконання судових рішень у вказаній справі є Державний бюджет України, з метою встановлення відповідних бюджетних призначень та передбачення відповідних коштів у кошторисі відповідача 1 на 2014 рік для виплати коштів позивачу, з урахуванням визначених законодавством строків бюджетного процесу, враховуючи недостатність грошових ресурсів для негайного належного виконання рішення суду у даній справі, суд першої інстанції дійшов правомірно висновку про необхідність задоволення заяви відповідача 1 про відстрочку виконання рішення суду та відстрочення виконання наведених судових рішень у справі №32/688 до 31.12.2014 р.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вищезазначену заяву.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та встановлення в ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та обґрунтовано в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином провірив правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те що прийнята господарським судом ухвала відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості підстав для скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 20.01.2014р. у справі №32/688 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма" задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма", залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2014р. у справі №32/688 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №32/688 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді Ю.Л. Власов

Р.І. Самсін