Рішення № 38000063, 27.03.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.2014 Справа № 920/176/14За позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача: Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради, м. Ромни, Сумська область,

про стягнення 41 918 грн. 61 коп.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Городецька Л.А., довіреність від 31.01.2014 р.;

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 41 918 грн. 61 коп., з яких: 00 грн. 39 коп. основного боргу, 26 200 грн. 21 коп. пені, 3 824 грн. 68 коп. інфляційних збитків, 11 893 грн. 33 коп. - 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №06/10-2598 ТЕ-29 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 р., а також судовий збір по справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився; позивач надіслав повідомлення телеграфом №1318 від 21.03.2014 р., в якому просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності зв'язку з неможливістю направити представника для участі в судовому засіданні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач в письмовому відзиві №50 від 14.02.2014 р. проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що основна заборгованість в розмірі 00 грн. 39 коп. сплачена ним 12.02.2014 р., а також просить суд зменшити розмір пені на 90% та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 23 580 грн. 19 коп. пені, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача і відповідача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

20 грудня 2010 року між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» і КП «Ромнитеплосервіс» був укладений договір №06/10-2598ТЕ-29 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач, в свою чергу, зобов'язувався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього Договору. Газ, що постачається за цим Договором, використовується відповідачем виключно для надання послуг населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу відповідачем для інших потреб не є предметом цього Договору.

Згідно п. 1.2. Договору позивач передає відповідачу в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 1 900,0 тис. куб.м.

Зі змісту п. 1.3. Договору вбачається, що обсяги закупівлі газу можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та рівня оплат.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%; ПДВ за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 1 309 грн. 20 коп. Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 2 072 900 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 487 480 грн. 00 коп.

Згідно п. 3.1.1. Договору сторони домовились, що ціна за 1 000, 0 куб.м. газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 4.5. Договору звіряння розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу відповідачем та акта приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Зазначене оформляється актом звіряння, з урахуванням вартості робіт з відключення та відповідних оплат, у разі виконання таких робіт.

Зі змісту п. 5.1. Договору вбачається, що строк поставки газу: з 1 січня 2011 року по 31.12.2011 року включно.

В подальшому до Договору були укладені Додаткові угоди №1 від 28.01.2011 р., №2 від 04.04.2011 р., №3 від 11.07.2011 р., №4 від 30.08.2011 р.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання умов Договору він поставив протягом січня-квітня 2011 року відповідачу природний газ на загальну суму 767 979 грн. 33 коп., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі газу /а.с. 50-53/, але відповідач в порушення своїх обов'язків по Договору несвоєчасно вносив оплату за отриманий газ і станом на день звернення з позовом в господарський суд Сумської області заборгованість відповідача за отриманий природний газ становить 00 грн. 39 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту ст. 612 ЦК України вбачається, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи основна заборгованість в розмірі 00 грн. 39 коп. сплачена відповідачем в повному обсязі згідно платіжного доручення №40 від 12.02.2014 р. на суму 00 грн. 39 коп. /а.с. 98/, а отже провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 00 грн. 39 коп. підлягає припиненню відповідно до вимог п. 1.1. ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 26 200 грн. 00 коп. пені, нарахованої за порушення відповідачем грошового зобов'язання за період з 21.02.2011 року по 21.11.2011 року.

Відповідно до п. 7.3.1. Договору у разі порушення відповідачем умов п. 4.1. Договору відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідач, в свою чергу, просить суд зменшити розмір пені на 90%, посилаючись на те, що нарахована позивачем пеня є надмірно великою у порівнянні із збитками, завданими позивачу неправомірними діями відповідача. Крім того, повідомив суд про вкрай тяжкий фінансовий стан, в якому перебуває підприємство, додавши до письмових заперечень копії спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, протоколи засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, пояснювальні записки до звіту про фінансові результати за 2011 та 2012 роки та інші.

Зі змісту п. 3) ч.1 ст. 83 ГПК України вбачається, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 233 ГК України передбачено, що якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 28.12.2006 р. №402 «Про визначення виконавців послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії» комунальне підприємство «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради було визнано виконавцем послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та надає зазначені послуги переважно населенню згідно тарифів на теплову енергію та на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, встановлених рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради №53 від 16.03.2011 р. Крім того, судом встановлено, що близько 85% теплової енергії, яку виробляє відповідач споживає населення, а згідно наданої відповідачем довідки №43 від 13.02.2014 р. станом на 01.02.2014 р. на підприємстві обліковується дебіторська заборгованість за надані послуги в сумі 1 204,50 тис. грн.., в т.ч.: населення - 736,5 тис. грн..; бюджетні організації - 192,4 тис. грн.; інші споживачі - 275,6 тис. грн., а отже господарська діяльність комунального підприємства «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради є збитковою у зв'язку з наявністю значної заборгованості споживачів за поставлену енергію. Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 85%, а задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 930 грн. 03 коп. пені.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 824 грн. 68 коп. інфляційних збитків та 11 893 грн. 33 коп. - 3% річних.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сторонами в Договорі не визначений інший розмір процентів від простроченої суми, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 824 грн. 68 коп. інфляційних збитків та 11 893 грн. 33 коп. - 3% річних правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Дімітрова, 14, код ЄДРПОУ 30880163) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 3 930 грн. 03 коп. пені, 3 824 грн. 68 коп. інфляційних збитків та 11 893 грн. 33 коп. - 3% річних, 856 грн. 31 коп. судового збору.

3. Провадження в частині стягнення з Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Дімітрова, 14, код ЄДРПОУ 30880163) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 00 грн. 39 коп. основного боргу - припинити.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 01.04.2014 р.

Суддя О.В. Коваленко