Ухвала суду № 37999640, 26.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 р.Справа № 818/156/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року по справі № 818/156/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі до відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області про скасування постанови,

У с т а н о в и л а:

14 січня 2014 року позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування постанови ВП № 41316261 відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області від 26.12.2013 року про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Єрньєй А.А. від 26.12.2013 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № АС 5/624-07, виданого Господарським судом Сумської областї 24.12.2007 року про стягнення з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі заборгованості зі сплати страхових внесків за жовтень 2007 року у сумі 28423,38 грн., яка надійшла до управління нарочно 30.12.2013 року.

Підставою для закінчення виконавчого провадження державним виконавцем зазначено відкриття ліквідаційної процедури щодо боржника відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року № 764 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року № 626.

За висновками державного виконавця зазначена обставина, передбачена п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі якої було винесено оскаржувану постанову.

Проте, позивач не погоджується з висновками державного виконавця і вважає, що оскаржувана постанова прийнята в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження», просить скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Єрньєй А.А. від 26.12.2013 року ВП № 41316261 про закінчення виконавчого провадження.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач, посилаючись на упередженість та необ'єктивність, недоведеність обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, визнавши дії державного виконавця та постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.12.2013 року правомірними.

Апелянт та його представник, представник відповідача в судове засідання не явилися, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а судове рішення слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Статтею 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено порядок внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників ) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього Закону з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи забороняється проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, щодо якої прийнято рішення щодо припинення; внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи, крім відомостей про їх закриття; проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення; проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Крім того, для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові вичерпний перелік необхідних документів.

Отже, законодавством розмежовано поняття «внесення рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації» і «припинення юридичної особи в результаті ліквідації».

Статтею 104 Цивільного кодексу України визначено порядок припинення юридичної особи. Так, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна , прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України, ст. 59 Господарського Кодексу України, ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Наявність рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи саме по собі не свідчить про припинення юридичної особи (в даному випадку шляхом ліквідації), оскільки, в розумінні Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», наявність такого рішення є лише підставою для створення комісії з припинення юридичної особи.

Внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припиненню юридичної особи та подальше повідомлення, направлене державним реєстратором органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, свідчить про завершення процедури ліквідації.

Згідно відомостей до Єдиного державного реєстру не вбачається, що державним реєстратором вносився запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та направлялась інформація відповідним органам про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

11.12.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, а не в жодному випадку не відомості про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Враховуючи вищевикладене, при винесені постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 41316261 від 26.12.2013 року (а.с.5) державним виконавцем було ототожнення поняття внесення відомостей про прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи і саму ліквідацію юридичної особи, тобто її припинення, оскільки Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на момент винесення оскаржуваної постанови записів щодо реєстрації припинення юридичної особи в результаті ліквідації не містить.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова ВП № 41316261 26.12.2013 року відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайон-ного управління юстиції Сумської області від 26.12.2013 року про закінчення виконавчого провадження не відповідає вимогам п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено порядок внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» до підстав закінчення виконавчого провадження, який є вичерпним, зокрема, відноситься ліквідація юридичної особи (п. 3), визнання боржника банкрутом (п. 7).

Суд першої інстанції зазначив, що жодна з перелічених підстав не відноситься до виконавчих проваджень, які є предметом розгляду позову Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів, оскільки п. 3 передбачає закінчення виконавчого провадження у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, тобто фактичним припиненням існування підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України, ст. 59 Господарського Кодексу України, ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Наявність рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи саме по собі не свідчить про припинення юридичної особи (в даному випадку шляхом ліквідації), оскільки, в розумінні Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», наявність такого рішення є лише підставою для створення комісії з припинення юридичної особи.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» до підстав закінчення виконавчого провадження, який є вичерпним, зокрема, відноситься ліквідація юридичної особи (п. 3), визнання боржника банкрутом (п. 7).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті, зокрема, ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ним органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію.

Статтею 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 17895847 від 08.01.2014 року (а.с. 8-9) Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів знаходиться в стані припинення за рішенням засновників.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру не вбачається, що державним реєстратором вносився запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та направлялась інформація відповідним органам про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

З матеріалів справи встановлено, що до Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів справа про банкрутство не порушена.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду, щодо обґрунтованості позовних вимог, підстави визначені статтями 201 та 202 КАС України для зміни чи скасування постанови суду відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги висновків колегії суддів не спростовують.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року по справі № 818/156/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Мельнікова Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бартош Н.С. Донець Л.О.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 31 березня 2014 року