Вирок № 37999240, 03.04.2014, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

434/6488/13-к

1-кп/434/22/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року м. Луганськ

Артемівський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді Зоріка М. В.,

при секретарях: Клименко О. Є., Височиній А. С. Рябчинській В. В.,

за участю прокурорів Чекіна О. В. Ісмаілова Е. М., Колеснік О. В.

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська кримінальне провадження за обвинуваченням :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Кіровськ Луганської області, росіянину, громадянину України, одружений, має вищу освіту, працює майстром гірничим підземної дільниці ВП «шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля», раніше не засуджений, депутат Ювілейної селищної ради VI скликання, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

у скоєні кримінального правопорушення, що передбачено частиною 2 статті 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28.09.2012 року, приблизно о 10:00 годині, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «КІА Sроrtаgе», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїжджій частині вул. Артема, c. Ювілейне, м. Луганська, що має по одній смузі руху в кожному напрямку, розділених лінією дорожньої розмітки 1.1, в напрямку від вул. Леніна до вул. Котовського с. Ювілейного м. Луганська, по своїй смузі руху.

В цей час пішохід ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, переходила проїжджу частину вулиці Артема зліва направо відносно напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1, у темпі повільного кроку. Вийшовши на смугу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1, пішохід ОСОБА_3 зупинилася і розвернулася у зворотному напрямку.

Водій ОСОБА_1, проявивши безпечність і неуважність, проігнорувавши дорожню ситуацію, що розвивається, маючи об'єктивну можливість у денний час доби на прямій ділянці вулиці завчасно виявити пішохода - особу похилого віку, що наближається до смуги його руху, вчасно не прийняв заходи до зменшення швидкості свого руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого в районі будинків № 1 та № 3 вул. Артема скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 передньою частиною автомобіля, в результаті якого пішоходу ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження, від яких остання померла на місці дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1131/100 від 03.12.2012, на трупі ОСОБА_3 встановлені наступні тілесні ушкодження: множинні переломи ребер зліва і справа, перелом хребта, переломи кісток зведення і основи черепа, переломи кісток правої і лівої гомілок, крововиливи під оболонки і в тканину головного мозку правої і лівої півкулі, садна лоба, обличчя, тулуба, кінцівок, синці лоба, кінцівок, рани лоба, нижніх кінцівок, крововиливи в м'які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні, перелом лівої лопатки, крововиливи в м'які тканини спини і нижніх кінцівок. Вказані вище ушкодження утворилися за один короткий проміжок часу, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_3 і у своєму комплексі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення. Смерть ОСОБА_3 настала від закритої комбінованої тупої травми голови, тулуба, кінцівок з переломами кісток черепа, крововиливами під оболонки і в тканину головного мозку, переломами ребер, хребта, лівої лопатки, кісток правої і лівої гомілок, що ускладнилася розвитком травматичного шоку.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 241/18 від 19.03.2013, у даній дорожній обстановці нормативні (належні) дії водія автомобіля «КІА Sроrtаgе», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 регламентувалися вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Відповідно до вимог вказаного вище пункту ПДД, у момент виникнення небезпеки для руху (у момент зупинки пішохода на проїжджій частині) ОСОБА_1 повинен був негайно прийняти заходи до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

У даній дорожньо-транспортній ситуації і при заданому моменті виникнення небезпеки, водій автомобіля «КІА Sроrtаgе», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода своєчасним екстреним гальмуванням з повною зупинкою автомобіля до місця наїзду, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

У даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, були умовою створення аварійної ситуації і знаходилися з причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 1.7 Правил дорожнього руху України, згідно до якого водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, у здійсненому щиросердно розкаявся, пояснив, що дійсно в ранці 28.09.2012 року, на вул. Артема с. Ювілейне у м. Луганську рухаючись на роботу він скоїв наїзд на пішохода - жінку похилого віку ОСОБА_3, в наслідок чого остання отримала тілесні ушкодження, що призвели до її смерті. Обвинувачений ОСОБА_1 не оспорював обставин справи, викладених вище, та висновків експертиз.

Свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1, у порушенні Правил безпеки дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

При вирішенні питання про вид та міру покарання, суд, відповідно до ст. 65-67 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до статті 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щиросердне каяття, повне визнання вини, добровільне відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, даних про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем мешкання, та місцем роботи, раніше не засуджений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України - у вигляді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Проте, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не засуджений, позитивно характеризується за місцем мешкання, та за місцем роботи, де має нагородження, щиросердно покаявся у скоєному злочині, відшкодував завдану шкоду потерпілій у повному обсязі, має постійне місце проживання, має на утриманні дружину пенсійного віку, суд також приймає до уваги положення ст. 65 КК України в частині, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів. Враховуючи вищевикладене суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, та вважає за можливе застосувати до нього вимоги статті 75 КК України та від реального відбування покарання його звільнити з випробуванням, поклавши на нього зобов'язання, передбачені статтею 76 КК України.

Провадження в частині цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрити у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України на підставі відповідної заяви цивільного позивача ОСОБА_2

Речовий доказ по справі - автомобіль марки«КІА Sроrtаgе», реєстраційний номер НОМЕР_1, повернутий обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 100 КПК України, на підставі ухвали Артемівського районного суду м. Луганська від 28.10.2013 року - залишити останньому як законному власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 2358/18 від 14.12.2012 у сумі 613 грн. (одержувач: Донецький НДІСЕ, код 02883147, р/р 31254272210005 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016); експертиза лакофарбових матеріалів та покриттів № 788/8 від 31.10.2012 у сумі 1176 гривень (одержувач: НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області, код 25574305, р/р 31252272210167 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу:25010100, автотехнічної експертизи № 241/18 від 19.03.2013 року у сумі 1836 грн. (одержувач: Донецький НДІСЕ, код 02883147, р/р 31254272210005 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік 6 ( шість) місяців.

На підставі статі 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 під час іспитового строку: 1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - особисте зобов'язання.

Речовий доказ по справі - автомобіль марки«КІА Sроrtаgе», реєстраційний номер НОМЕР_1, повернутий обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 100 КПК України, на підставі ухвали Артемівського районного суду м. Луганська від 28.10.2013 року - залишити останньому як законному власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 2358/18 від 14.12.2012 у сумі 613 грн. (одержувач: Донецький НДІСЕ, код 02883147, р/р 31254272210005 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016); експертиза лакофарбових матеріалів та покриттів № 788/8 від 31.10.2012 у сумі 1176 гривень (одержувач: НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області, код 25574305, р/р 31252272210167 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу:25010100, автотехнічної експертизи № 241/18 від 19.03.2013 року у сумі 1836 грн. (одержувач: Донецький НДІСЕ, код 02883147, р/р 31254272210005 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016).

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: Зорік М.В.

Згідно з оригіналом. Оригінал знаходиться в матеріалах кримінального провадженн 434/6488/13-К провадженн 1-кп/434/22/14

Суддя