Ухвала суду № 37999042, 24.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 252/131/13-к

Номер провадження 11/775/393/2014

Головуючий в 1 інстанції:Наумік О.А.

Доповідач:Ржемовський Л.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ржемовського Л.П.

членів суду Рассуждай В.Я., Шика В.В.

прокурора Єроклінцевої Н.С.

засудженого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_5 в інтересах засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_7, прокурора на вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 16 січня 2014 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Артемове м. Дзержинська, громадянин України, з середньою освітою, одружений, працюючий підземним гірником шахти ім. Ю.Гагаріна, раніше не судимий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

засуджений за ч.1 ст.125 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Артемове м.Дзержинська, громадянин України, з середньо технічною освітою, одружений, працюючий гірничим майстром шахти ім.К.А. Румянцева, раніше не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрований за адресою:АДРЕСА_3

засуджений за ч.1 ст.125 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку, 1 листопада 2011 приблизно о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_6, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в районі зупинки громадського транспорту маршруту № 107, розташованої на перетині вулиць Черкасової та 40 років Жовтня в Микитівському районі міста Горлівки, завдав удару лобової частини голови в обличчя ОСОБА_8, після чого, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень наніс останньому удари кулаками по його тулубу, після чого ОСОБА_8 правим боком впав на землю, а ОСОБА_6 наніс йому один удар ногою в область попереку та припинив протиправні дії відносно ОСОБА_8

Піднявшись, ОСОБА_8 покликав на допомогу ОСОБА_7, экий знаходився в салоні автомобіля ВАЗ 2104 неподалеку.

Після того, як ОСОБА_7 почувши крик ОСОБА_8 про допомогу, вийшов із автомобіля, до нього підбіг ОСОБА_4 і наніс один удар ліхтарем, який тримав у правій руці, в область лівої частини голови ОСОБА_7, після чого вони схопили один одного за руки і ОСОБА_4 завдав 2-3 удари головою в область голови ОСОБА_7, після чого ОСОБА_7 вирвався та убіг.

В результаті протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 були заподіяні: синець на обличчі, садно правого ліктьового суглоба, тобто легкі тілесні ушкодження.

В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_8 були заподіяні: садно, синець на обличчі, забій м'яких тканин обличчя, струс головного мозку, тобто легкі тілесні ушкодження.

Захисник ОСОБА_5 інтересах засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 просить вирок суду першої інстанції скасувати та кримінальну справу закрити. Апелянт стверджує, що суд не прийняв до уваги те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 знаходилися у стані необхідної оборони, оскільки ініціаторами бійки були ОСОБА_8 і ОСОБА_7 Крім того, посилається, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.334 КПК України у мотивувальні частині вироку не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_11, при цьому не обґрунтував чому.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_7 просить вирок щодо засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. В обґрунтування своїх вимог посилається, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.64, 334 КПК України (1960р) у мотивувальній частині вироку не вказав форму вини та мотив скоєного засудженими злочину. Крім того вказує, що суд необґрунтовано кваліфікував дії засудженого ОСОБА_4 за ч.1 ст.125 КК України, оскільки згідно висновку судово-медичної експертизи, діями ОСОБА_4 йому заподіяні легкі тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров'я.

Прокурор в апеляції просить вирок суду скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд. Вказує, що вирок суду першої інстанції постановлений в порушення вимог ст.334 КПК України (1960р).

Заслухавши доповідь судді доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, які підтримали доводи своєї апеляції, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до положень ст.323 КПК 1960 року вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з вимогами ст. ст. 324, 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів кожного злочину, якщо їх вчинено декілька. В цій частині вироку наводиться аналіз та оцінка всіх зібраних у справі доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, обставини, що визначають ступінь тяжкості кожного з учинених злочинів. Висновки суду щодо оцінки доказів викладаються у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття доказів, на яких ґрунтуються ці висновки і відхилення інших судом повинно бути мотивовано.

Проте, при постановленні обвинувального вироку судом даних вимог закону не дотримано і вирок суду постановлений з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи органами досудового слідства ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обвинувачувались у вчиненні хуліганства, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. Під час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про неправильність такої кваліфікації та вважаючи, що в діях підсудних містяться ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, перекваліфікував їх дії. Проте, визнавши підсудних винними і засудивши їх за ч.1 ст.125 КК України, як зазначено в резолютивній частині вироку, суд в мотивувальній частині вироку формулюючи обвинувачення визнане доведеним, не зазначив форму вини та мотив вчинення підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_6 злочину, допустивши таким чином у вироку істотні суперечності.

Також, з висновками суду щодо доведеності вини ОСОБА_4 в умисному заподіянні ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень, передбачених ч.1 ст.125 КК України, колегія суддів погодитися не може, оскільки докази, якими вони обґрунтовані, досліджені поверхово й однобічно, про що обґрунтовано зазначається в апеляції потерпілого.

Відповідно до положень ст.374 КПК України (1960р) вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Однак, при повторному розгляді даної справи, суд першої інстанції вказівки викладені в ухвалі апеляційного суду Донецької області від року, щодо встановлення мотиву та спрямованості умислу в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не виконав.

Вказані порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи по суті, колегія суддів вважає істотними та такими, які виключали можливість постановляння вироку, що відповідно до вимог ч.2 ст.374 КПК України (1960 року) є підставою для його скасування та направлення справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді справи суду першої інстанції необхідно повно і всебічно розглянути справу, усунути порушення законодавства, зазначені в описовій частині ухвали, правильно кваліфікувати дії винних осіб та в залежності від установленого прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (1960), апеляційний суд,

У Х В А Л И Л А:

Апеляції потерпілого ОСОБА_7 та прокурора Ходус Д. - задовольнити.

Апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 16 січня 2014 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, до того ж суду, але в іншому складі суддів.

Судді: