Рішення № 37997322, 27.03.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 р. Справа № 910/25140/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

виробничо - фінансова компанія "Промтехноінвест",

юридична адреса: пр.40-річчя Жовтня, буд. 5, кв.44, м. Київ, 03039,

адреса для листування: пр-т.Науки,буд.30, оф.173, м.Київ, 03028,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз",

узвіз Кловський, буд.9/1, м.Київ, 01021,

в особі філії "Управління магістральних газопроводів" "Прикарпаттрансгаз",

вул. Незалежності, буд.48, м.Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення заборгованості в сумі 509 699,48грн., з яких: 489 867,00грн. - основного боргу, 2 939,20грн. - інфляційних втрат та 16 893,28грн. - 3% річних за невиконання умов договору №1208000361 від 14.08.12,

за участю представників сторін:

від позивача: Приходько О.С. - представник, (довіреність №01-03/14-1 від 03.01.14);

від відповідача: Римарук Ю.І. - представник, (довіреність №1311 від 30.12.13р.),

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - фінансова компанія "Промтехноінвест" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів" "Прикарпаттрансгаз" заборгованості в сумі 507 250,15грн., із них: 489 867,00грн. основного боргу, 489,87грн. інфляційних втрат, 16 893,28грн. - 3%річних за невиконання умов договору №1208000361 від 14.08.12р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.13р. порушено провадження у справі №910/25140/13.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.14р. справу зазначену вище справу, на підставі ч.2 ст.15, ч.1 ст.17 Господарського процесуального кодексу України, направлено за підсудністю до господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.14р. розгляд справи призначено на 25.02.14р.

В засіданні 25.02.14р. судом розглянуто заяву про збільшення позовних вимог вих.№01-20/14-5 від 20.01.14р., в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 509 699,48грн. заборгованості, з яких 489 867,00грн. - основного боргу 2 939,20грн. - інфляційних втрат, 16 893,28грн. - 3% річних згідно договору №1208000361 від 14.08.12. Судом прийнято до розгляду вказану заяву та надалі здійснювався розгляд справи з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, оскільки має місце нова ціна позову.

В судовому засіданні 13.03.2014р. оголошувалась перерва до 27.03.2014р.

На час розгляду справи від відповідача поступило клопотання №697/06-02 від 12.03.14р. (вх.№3531/14 від 13.03.14) про зупинення провадження у справі. В обґрунтування свої вимог щодо зупинення провадження у справі відповідач посилається на той факт, що 25.02.14р. ухвалою господарського суду м.Києва порушено провадження у справі №910/2798/14 за позовом ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" до ТОВ ВФК "Промтехінвест" про визнання договору №1208000361 від 14.08.12 недійсним. Відповідач вважає, що господарський суд м.Києва, у справі №910/2798/14 встановить обставини, що суттєво вплинуть на вирішення спору у справі №910/25140/13, що розглядається господарським судом Івано-Франківської області, оскільки предметом позову останньої є стягнення заборгованості за надані послуги з технічного обслуговування САК на ГРС УМГ "Прикарпаттрансгаз", в сумі 489 699,48грн., на підставі оскаржуваного договору №1208000361 від 14.08.12р. Як наслідок, відповідач просить суд зупинити провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні надав заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі (вих.№02-24/14-10 від 24.02.2014р.). Вважає, що оскарження відповідачем дійсності договору №1208000361 від 14.08.12р., ніяким чином не може вплинути на оцінку господарським судом Івано-Франківської області доказів у справі №910/25140/13. Звертає увагу суду на те, що відповідачем без жодних зауважень підписано акти приймання виконаних послуг за жовтень 2012р., та в повному обсязі визнано заборгованість за надані позивачем послуги, обумовлені договором №1208000361 від 14.08.12р., в сумі 489 699,48грн. Даний факт підтверджує актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.13р., який знаходиться в матеріалах справи. Зазначає, що відповідач такими діями штучно затягує судовий процес та ухиляється від сплати заборгованості, яка на думку позивача, є документально підтвердженою перед судом.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи та подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі прийшов до висновку про відмову у його задоволенні зважаючи на наступне.

Питання про зупинення провадження у справі врегульовано ст.79 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (п.3.16 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р.).

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Судом встановлено, що в підтвердження факту оскарження дійсності Договору №1208000361 від 14.08.12р., відповідачем подано суду копії: позовної заяви №386/06-03 від 13.02.14р. та ухвалу господарського суду м.Києва від 25.02.14р. про порушення провадження у справі №910/2798/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів" "Прикарпаттрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - фінансова компанія "Промтехноінвест" про визнання договору недійсним. При дослідженні доказів судом встановлено, що на копії позовної заяви №386/06-03 від 13.02.14р. відсутній відтиск штампу господарського суду м.Києва про прийняття та реєстрації в автоматизованій системі канцелярії суду даної позовної заяви. Більше того, з ухвали суду від 25.02.14р. про порушення провадження у справі №910/2798/14, не вбачається, що саме Договір №1208000361 від 14.08.12р. (підстава позову у даній справі), визнається ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів" "Прикарпаттрансгаз"- недійсним.

З'ясувавши всі обставини на яких ґрунтується подане клопотання, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання з огляду на те, що відповідачем не вказано обґрунтованих та документально підтверджених підстав для зупинення провадження у справі, як цього вимагають приписи ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, до господарського суду від відповідача надійшло клопотання №809/06-02 від 24.03.14р. (вх№4446/14 від 24.03.14р.) про призначення колегіального розгляду справи. Клопотання відповідач обґрунтовує особливою складністю спору та значним обсягом матеріалів справи.

Щодо клопотання про призначення колегіального розгляду справи суд зазначає наступне.

Питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції врегульовано ст.15 Закону України "Про судоустрій України і статус суддів". Даною нормою, зокрема, встановлено, що справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних.

Законодавчий припис щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції кореспондується із частиною 1 статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, згідно вимог якої справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином, питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Заява про призначення колегіального розгляду справи повинна бути обґрунтованою та мотивованою, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Заява також повинна бути підтверджена фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.

Подане відповідачем клопотання про призначення колегіального розгляду справи не містить жодного правового обґрунтування щодо складності спору, не підтверджене будь- якими доказами, ґрунтується на припущеннях відповідача, не конкретизоване певними доказами. Більше того, фактичні обставини не вказують на складність справи, тому суд не вбачає підстав для його задоволення.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві та письмових поясненнях про надання інформації щодо правомірності нарахування 3% річних та інфляційних втрат вих.№03-26/14-3 від 26.03.2014р. (вх.№4750/14 від 27.03.14р.). Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, в частині здійснення розрахунків, за надані позивачем послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 489 867,00грн.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву №849/06-02 від 25.03.14 (вх.№4684/14 від 26.03.14), просить суд в задоволенні позову відмовити. Вважає, що спірний договір, на підставі якого позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування САК на ГРС УМГ "Прикарпаттрансгаз" на суму 489 867,00грн. є недійсним (підписаний неповноважною особою позивача). Крім того зазначає, що безпідставною є вимога позивача про стягнення з відповідача 2 939,20грн. - інфляційних втрат та 16 893,28грн. - 3% річних, оскільки п.5.6. договору, сторонами обумовлено, що 3% річних на суму боргу за порушення строку здійснення розрахунків та інфляція на суму боргу не нараховуються.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

За наслідками проведення конкурсних торгів (оголошення №221062 (БУД) у Віснику державних закупівель №70(672) від 11.06.12) замовником якого виступала філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" ПАТ "НАК "Нафтогаз України", переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансову компанію "Промтехінвест".

Між ДК "Укртрансгаз" ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів" "Прикарпаттрансгаз" (замовник/відповідач) та ТОВ ВКФ "Промтехінвест" (виконавець/позивач) укладено договір №1208000361 від 14.08.12р.

Відповідно до п.1.1 вказаного вище договору, виконавець (позивач) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в договорі відповідно до договірної ціни (яка є невід'ємною частиною даного договору) на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник (відповідач) - прийняти і оплатити наступні послуги: технічне обслуговування САК на ГРС УМГ "Прикарпаттрансгаз".

Загальна сума договору становить 489 867,00 грн., в т.ч. ПДВ 81 644,50 грн. (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору оплата за цим договором проводиться після виконання робіт на основі акту здачі - приймання виконаних робіт.

Згідно п.4.2 договору замовник зобов'язаний оплатити виконавцеві роботу, передбачену п.1.1 договору. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п.5.1 договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, виконавець (позивач) надав замовнику (відповідачу) послуги з технічного обслуговування САК на ГРС УМГ "Прикарпаттрансгаз", на загальну суму 489 867,00 грн. Даний факт підтверджується актами приймання виконаних послуг №32 від 30.10.12р., №33 від 30.10.12р., №34 від 30.10.12р., №35 від 31.10.12р., №36 від 31.10.12р. на загальну суму 489 867,00 грн. Копії вказаних вище актів знаходяться в матеріалах справи і є додатками до позовної заяви. Більше того, відповідач без жодних зауважень підписав акти приймання виконаних послуг, які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксують факт здійснення господарської операції. Таким чином, надання послуг виконавцем (позивачем) замовнику (відповідачу) є підставою для виникнення у відповідача обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

В засіданні суду представник позивача зазначив, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, що стосуються здійснення розрахунків за надані позивачем послуги, обумовлені договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 489 867,00грн. Факт надання позивачем послуг згідно спірного договору на суму 489 867,00грн. відповідачем не заперечується, як і не заперечується обсяг та якість виконаних робіт.

Позивачем 11.11.13р. направлено відповідачу претензію №11-11/2013-6 з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Крім того, наявність боргу за надані позивачем послуги з технічного обслуговування САК на ГРС УМГ "Прикарпаттрансгаз" на загальну суму 489 867,00 грн. визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки розрахунків від 01.12.13р.

Позивачем доведено перед судом, факт наявності у відповідача заборгованості в сумі 489 867,00 грн.

Позивач за порушення грошового зобов'язання, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, нарахував відповідачу 2 939,20грн. - інфляційних втрат та 16 893,28грн. - 3% річних ( з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Станом на 26.12.13р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату зазначеної вище суми боргу.

На думку позивача, станом на сьогоднішній день борг відповідача перед позивачем за невиконання умов договору №1208000361 від 14.08.12 становить 509 699,48грн., з яких: 489 867,00грн. - основного боргу, 2 939,20грн. - інфляційних втрат та 16 893,28грн. - 3% річних.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити частково та виходить з наступних підстав.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник - оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із пояснень представника відповідача та відзиву на позов вбачається, що факт виконання ТзОВ ВКФ "Промтехінвест" робіт по технічному обслуговуванні САК на ГРС УМГ "Прикарпаттрансгаз" відповідачем не заперечується, як і не заперечується обсяг та якість виконаних робіт. Отже, із вищенаведеного слід зробити висновок, що ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" визнає існування заборгованості за надані позивачем послуги згідно укладеного договору №1208000361 від 14.08.12р., що становить 489 867,00грн.

Нормами ч.ч.1,3 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що строк оплати виконаних позивачем робіт, сторонами у договорі №1208000361 від 14.08.12р. не обумовлено, позивач звертався до відповідача з вимогою (претензією) №11-11/2013-6 від 11.11.13р. про погашення заборгованості в розмірі 489 867,00грн.. Відповідач факт отримання вимоги підтвердив, проте, не виконав свої зобов'язання, які випливають з договору та закону.

Із змісту п.4 ч.3 ст.129 Конституції України ст.33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на те, що подані позивачем докази про надання послуг відповідачу є належними, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості (основного боргу) за надані послуги з технічного обслуговування САК на ГРС УМГ "Прикарпаттрансгаз" в сумі 489 867,00грн. підлягає до задоволення в повному обсязі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 2 939,20грн. та 16 893,28грн. 3% річних суд зазначає наступне.

Позивач, заявляючи вказані вимоги, посилається на ст.625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, сторонами п.5.6 договору погоджено, що сторони домовились, що три відсотки річні на суму боргу за порушення строку здійснення розрахунків та інфляція на суму боргу не нараховуються.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, беручи до уваги умови, визначені сторонами у п.5.6. договору, що узгоджується з принципом свободи договору, передбаченим ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України та презумпцією правомірності правочину, закріпленого ст.204 Цивільного кодексу України, суд прийшов до висновку, про безпідставність нарахування позивачем відповідачу інфляційних втрат в розмірі 2 939,20грн. та 16 893,28грн. 3% річних, а тому, в позові у цій частині слід відмовити. Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.02.13р., у справі №5010/838/2012-27/39.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 43 названого Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тобто, при вирішенні господарських спорів суд забезпечує сторонам рівні умови для встановлення фактичних обставин справи і оцінює кожний доказ окремо, та усі докази в сукупності.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань суду не надав.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, тобто не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови договору, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, щодо стягнення з відповідача основного боргу.

За таких обставин, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 489 867,00грн. основного боргу та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. В частині стягнення з відповідача 2 939,20грн. інфляційних втрат та 16 893,28грн. - 3% річних слід відмовити.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст.11,202,204,509,525,526,530,625,627,629,901,903 Цивільного кодексу України, т.ст.173,193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-6,32,33,34,43,49,79, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - фінансова компанія "Промтехноінвест" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів" "Прикарпаттрансгаз" про стягнення заборгованості в розмірі 509 699,48грн., з яких 489 867,00грн. - основного боргу 2 939,20грн. інфляційних втрат, 16 893,28грн. - 3% річних - задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", узвіз Кловський, буд.9/1, м.Київ, 01021 (ідентифікаційний код 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів" "Прикарпаттрансгаз", вул. Незалежності, буд.48, м.Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 00153133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - фінансова компанія "Промтехноінвест", пр.40-річчя Жовтня, буд.5, кв.44, м. Київ, 03039 (ідентифікаційний код 32957159) 489 867,00 грн. (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят сім грн. 00коп.) заборгованості, 9 844,34 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сорок чотири грн. 34коп.) судових витрат.

Видати наказ.

В частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", узвіз Кловський, буд.9/1, м.Київ, 01021 (ідентифікаційний код 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів" "Прикарпаттрансгаз", вул. Незалежності, буд.48, м.Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 00153133) 2 939,20грн. інфляційних втрат та 16 893,28грн. - 3% річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.04.14.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 02.04.14