Постанова № 37997132, 01.04.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 р. 14 год.30 хв.м. Херсон Справа № 821/784/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

за участю: секретаря - Багненко Т.В.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Неделевича Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної реєстраційної служби України (далі - відповідач-1), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни (далі - відповідач-2) про, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної Реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 10498295 від 30 січня 2014 року; зобов'язання Державної Реєстраційної служби України прийняти рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) на підставі заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права), прийнятої 29 січня 2014 року за реєстраційним номером 5192960.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Пояснила, що 29.01.2014 року позивачем до реєстраційної служби Генічеського РУЮ подано заяву з відповідним пакетом документів для проведення державної реєстрації його права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6522185200:02:001:0121. Проте рішенням відповідача-2 від 30.01.2014 року №10498295 йому відмовлено у проведенні такої реєстрації, у зв'язку з тим, що при укладанні договору оренди порушені вимоги ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а саме відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення державним реєстратором не було досліджено подані документи належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що відмовляючи позивачу у задоволенні заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку, відповідач-2 діяв на підставі та у межах Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. №703.

В той же час, представник відповідача погодився з тим, що позивачем для реєстрації права оренди земельної ділянки поданий весь пакет документів та пунктом 18 Договору оренди від 12.10.2013 року (а.с. 8) визначені інші умови передачі земельної ділянки в оренду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

12 жовтня 2013 року між ФОП ОСОБА_3 та Херсонською обласною державною адміністрацією, від імені якої діяв голова Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області, укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1.1835 га, кадастровий номер 6522185200:02:001:0121, що розташована за межами населеного пункту АДРЕСА_1

29 січня 2014 року позивач звернувся до реєстраційної служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області з заявою та відповідними документами для проведення державної реєстрації його права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6522185200:02:001:0121, яка розташована на території Стрілкової сільської ради, Генічеського району, Херсонської області.

30 січня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Ніловою А.О. прийнято рішення за №10498295, яким відмовлено позивачу у проведенні державної реєстрації, у зв'язку з тим, що при укладанні договору оренди порушені вимоги ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а саме відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Крім того, у оскаржуваному рішенні було зазначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 вказаного Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди і визнання договору недійсним відповідно до закону.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з наступного.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952), Законом України "Про оренду землі". Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 (далі - Порядок №703).

Процедура проведення державної реєстрації, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначаються Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. №703 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 703).

Згідно п. 5 Порядку № 703 документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пп. 3 ч. 12 Порядку № 703 під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема, щодо, відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації відповідно до п.16 Порядку №703.

Згідно п. 23 Порядку № 703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-ІV (далі - Закон України № 1952) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України № 1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначені підстави відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено істотні умови договору оренди землі, якими є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляд) та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

З дослідженого судом Договору оренди землі від 12.10.2013 року (а.с. 8) вбачається, що пунктом 18 Договору визначено, що право на оренду земельних ділянок не може бути відчужено їх Орендарем, іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що державним реєстратором Ніловою А.О. під час розгляду заяви ФОП ОСОБА_3 від 29.01.2014 року не досліджено подані позивачем документи належним чином, що призвело в подальшому до прийняття протиправного рішення № 10498295 від 30.01.2014 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що відповідачем-2 було протиправно відмовлено позивачу у реєстрації прав та їх обтяжень на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6522185200:02:001:0121.

З огляду на це, суд вважає, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Враховуючи, що у відповідача 1 були відсутні підстави для винесення рішення про відмову у реєстрації права оренди земельної ділянки та з метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за доцільне зобов'язати Реєстраційну службу України в установленому Законом порядку прийняти рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) на підставі заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права), прийнятої 29 січня 2014 року за реєстраційним номером 5192960 та доданих до неї документів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій, а його позиція не узгоджується з нормами матеріального права.

Враховуючи наведені всі обставини в їх сукупності та виходячи з того, що під час розгляду справи доводи позивача знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної Реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 10498295 від 30 січня 2014 року.

Зобов'язати Державну Реєстраційну службу України прийняти рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) на підставі заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права), прийнятої 29 січня 2014 року за реєстраційним номером 5192960 та доданих до неї документів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 квітня 2014 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 6.3