Постанова № 37996476, 01.04.2014, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/322/14-а

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2014 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Замченко А.О.,

з участю секретаря - Артюшенко .О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області Бульдовича Сергія Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и л а :

07 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що його визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 15 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративний штраф у розмірі 11900 грн. за те, що на момент перевірки ним не надано підтверджуючих документів та доказів щодо технологічного випробування зерносушильного комплексу. Але це не відповідає дійсності, оскільки перевірка здійснювалася з численними порушеннями законодавства, а саме: Інспекція ДАБК у Сумській області всупереч Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» письмово не повідомила про проведення планової перевірки не пізніше як за десять днів до дня перевірки, інспектор Мороз В.І. прибув на підприємство 22 листопада 2013 року та пред'явив керівнику ТОВ «Білопільський елеватор» направлення не перед початком здійснення перевірки, яка почалася 18 листопада 2013 року, а в день свого прибуття, акт №1070 було складено 28 січня 2013 року, а перевірка закінчилася 29 січня, перевіряючий всупереч нормам вказаного Закону здійснював фотофіксацію на об'єкті,. Зазначає, що в період перевірки на ТОВ «Білопільський елеватор» здійснювалися відповідно до чинного законодавства пусконалагоджувальні роботи, а експлуатація зерносушарки без дозвільних документів не проводилася.

Посилаючись на викладене, просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 28 січня 2014 року №99.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13 травня 2009 року працює на посаді інженера з охорони праці та техніки безпеки у ТОВ «Білопільський елеватор» (а. с. 88).

11 листопада 2013 року начальником Державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області Бульдовичем С.В. було видано головному державному інспектору інспекційного відділу №2 Морозу В.І. направлення для проведення планової перевірки будівництва зерносушильного комплексу з прийомом зерна з автотранспорту в АДРЕСА_1, з 18 по 29 листопада 2013 року (а. с. 147).

19 листопада 2013 року в. о. начальника Управління СБ України в Сумській області Король П.І. листом №16592 звернувся до начальника Державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області Бульдовича С.В. з пропозицією в межах визначеної законодавством компетенції здійснити заходи, спрямовані на локалізацію негативних чинників, оскільки в ході виконання покладених на СБУ завдань була отримана інформація, що в жовтні 2013 року за адресою: АДРЕСА_1, службовими особами ТОВ «Білопільський елеватор» самовільно, під виглядом пусконалагоджувальних робіт, без дозвільної та технічної документації введено в експлуатацію будівлю, в якій знаходиться обладнання для сушки зернових культур. Зазначена будівля до теперішнього часу фактично безконтрольно та не санкціоновано використовується товариством, чим створені реальні передумови до настання надзвичайних подій техногенного характеру, які становлять загрозу життю та здоров'ю працівників підприємства (а. с. 163).

Під час проведення головним державним інспектором інспекційного відділу №2 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області Морозом В.І. планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Білопільський елеватор», встановлено порушення експлуатації або використання закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, а саме: завершений будівництвом зерносушильний комплекс з прийомом зерна з автотранспорту (категорія складності V), розташований у АДРЕСА_1, на момент перевірки експлуатується (використовується), що є порушенням вимог ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, неприйнятих в експлуатацію, забороняється, про що складено акт перевірки від 28 листопада 2013 року №1070 та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 листопада 2013 року №1070/1 (а. с. 9-15, 16-19).

28 січня 2014 року начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області була ухвалена постанова №99, якою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 11900 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 15 ст. 96 КУпАП. З пояснень позивача вбачається, що під час перевірки зерносушильний комплекс працював у зв'язку з проведенням пусконалагоджувальних робіт, але підтверджуючих документів і доказів щодо технологічного випробування на момент перевірки не надано (завальна яма заповнена кукурудзою, зерносушарка в роботі) (а. с. 20-22).

Згідно з ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Як пояснив у судовому засіданні позивач, під час перевірки головним державним інспектором відділу №2 Морозом В.І. ТОВ «Білопільський елеватор» експлуатація зерносушарки не проводилася, а здійснювалися пусконалагоджувальні роботи. Вказані роботи на підставі відповідних договорів проводили ПП «Фірма «Енергоналадка» і ТОВ «УРП «БОЕЗ Україна».

Проте, до таких пояснень ОСОБА_1 суд відноситься критично і не бере до уваги, оскільки вони спростовуються поясненнями директора ПП «Фірма «Енергоналадка» Починок О.В., відповідно до яких вказана фірма провела повні пусконалагоджувальні роботи в період з 24 жовтня по 18 листопада 2013 року. Працівники фірми знаходилися на ТОВ «Білопільський елеватор» 24, 25, 29 і 30 жовтня та 02-04, 16-18 листопада 2013 року. Ними було проведено наладку автоматики безпеки газового обладнання. Також, у зазначений період було здійснено 4 загрузки зернових культур у зерносушку та перевірено основні її технічні характеристики. При цьому, у зазначений період пуск газу до зерносушки можливий лише особами, які здійснюють пусконалагоджувальні роботи. По закінченню зазначених робіт директором ПП «Фірма «Енергоналадка» і головним інженером ТОВ «Білопільський елеватор» було складено акт здачі захисту автоматики безпеки. Після підписання цього акту ТОВ «Білопільський елеватор» має право самостійно експлуатувати вказану зерносушку (а. с. 158-159).

Крім того, позивач визнав, що після завершення робіт працівниками ПП «Фірма «Енергоналадка» ТОВ «Білопільський елеватор» могло самостійно експлуатувати зерносушку.

З письмових пояснень заступника директора ТОВ «УРП «БОЕЗ Україна» Бондаренко О.М., які були надані суду самим позивачем, вбачається, що в листопаді 2011 року працівники цього товариства працювали на ТОВ «Білопільський елеватор» лише 04, 22, 23 та 25 числа (а. с. 250-251).

Як визнав у судовому засіданні позивач, витрати газу відбувалися лише тоді, коли роботи проводили працівники ПП «Фірма «Енергоналадка», при проведенні робіт працівниками ТОВ «УРП «БОЕЗ Україна» газ був не потрібен. У той же час, з журналу обліку роботи зерносушарок за зміну вбачається, що 19, 25, 26, 27 та 28 листопада 2013 року зерносушарка працювала, використовуючи газ, тобто в період, коли працівниками ПП «Фірма «Енергоналадка» вже були виконані роботи в повному обсязі (а. с. 213-247).

До пояснень ОСОБА_1 про те, що в період з 26 по 28 листопада 2013 року працівниками ТОВ «УРП «БОЕЗ Україна» і ТОВ «Білопільський елеватор» проводилися комплексні випробування зерносушильного комплексу, під час якого також використовувався газ, суд відноситься критично і не бере до уваги, оскільки 24 листопада 2013 року між вказаними товариствами було підписано акт виконаних робіт, з якого вбачається, що зерносушильне обладнання в змонтованому вигляді готове до експлуатації, проведене його успішне пробне використання, а саме: пусконалагоджувальні роботи з пробним транспортуванням зерна (а. с. 63). Необхідність проведення випробувань обладнання після підписання вказаного акту позивач суду пояснити не зміг.

Як стверджував позивач у позовній заяві та в судовому засіданні пусконалагоджувальні роботи проводилися згідно з технологічним регламентом. Проте, про існування цього регламенту позивач взагалі не згадував при розгляді протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 листопада 2013 року на засіданнях Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області, що ОСОБА_1 визнав у судовому засіданні. Неповну копію технологічного регламенту позивач надав суду (а. с. 114-117). Проте, вимогу суду надати оригінал чи завірену належним чином копію зазначеного регламенту для огляду в судовому засіданні ОСОБА_1 так і не виконав.

З пояснень ПП «Фірма «Енергоналадка» також вбачається, що на ТОВ «Білопільський елеватор» вівся журнал пуску газу, до якого працівниками вносилися записи щодо подачі газу до зерносушки при проведенні пусконалагоджувальних робіт. Контроль зернових культур, які завантажувалися в сушку при пусконаладці проводився шляхом внесення працівниками ТОВ «Білопільський елеватор» кількості завантажених та відвантажених зернових культур до нарядів зерносушки (а. с. 158-159). Судом було зобов'язано позивача надати для огляду зазначені журнали з метою перевірки кількості газу, необхідного для проведення пусконалагоджувальних робіт, і фактично спожитих ТОВ «Білопільський елеватор» у листопаді 2013 року, але цього також зроблено не було. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що такі журнали на підприємстві відсутні.

З акту Державної екологічної інспекції у Сумській області від 28 листопада - 11 грудня 2013року вбачається, що 28 листопада 2013 в ході обстеження території ТОВ «Білопільський елеватор» візуально було встановлено, що зерносушильний комплекс добудований і здійснює діяльність, що призводить до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а. с. 165-167).

Посилання ОСОБА_1 на те, що перевірку було проведено з порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», є безпідставними, оскільки дія цього закону на Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю не розповсюджується.

Інші доводи позивача також не є підставою для задоволення позовних вимог.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження своїх доводів, що під час проведення перевірки здійснювалися пусконалагоджувальні роботи, а експлуатація зерносушарки без дозвільних документів не проводилася.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд враховує також, що пояснення ОСОБА_1 були плутаними та постійно змінювалися в залежності від доказів, наданих стороною відповідача.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 листопада 2013 року №1070/1, є належним і допустимим доказом у справі.

Відповідальність за експлуатацію об'єктів будівництва V категорії складності, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію, передбачена ч. 15 ст. 96 КУпАП.

Таким чином, судом встановлено, що завершений будівництвом зерносушильний комплекс з прийомом зерна з автотранспорту (категорія складності V), розташований у АДРЕСА_1, на момент перевірки експлуатувався (використовувався).

Постановою в справі про адміністративне правопорушення від 28 січня 2014 року на ОСОБА_1 накладено штраф в межах санкції ч. 15 ст. 96 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 15 ст. 96 КУпАП, у судовому засіданні знайшла своє підтвердження.

У зв'язку з викладеним, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 96 КУпАП, ст. ст. 4, 6, 9, 11, 70, 71, 104, 158-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області Бульдовича Сергія Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити за необґрунтованістю.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя -