Постанова № 37996154, 17.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 р. Справа № 805/372/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Спасової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Торезької об’єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000505242201 від 03.10.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2013 року Державне підприємство «Сніжнеантрацит» (надалі позивач, ДП «Сніжнеантрацит») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торезької об’єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі відповідач, Торезька ОДПІ) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000505242201 від 03.10.2013 року. В обґрунтування позову зазначило, що вказане податкове повідомлення-рішення, яким підприємству збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у загальній сумі 470424,00 грн., прийняте податковим органом на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки №300/05-24-22-01/31906124 від 25.09.2013 року (надалі акт перевірки), проведеної з питань дотримання ДП «Сніжнеантрацит» вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ТФ Вертикаль» за період з 01.01.2012р. по 30.04.2013р.

За результатами перевірки, через відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, що підтверджують факт перевезення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ТФ Вертикаль», Торезька ОДПІ дійшла висновку про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 313616,00 грн. за угодою з цим контрагентом. Проте зазначений висновок контролюючого органу є таким, що не ґрунтуються на законі, оскільки товарно-транспортна накладна не є первинним документом бухгалтерського обліку, що підтверджує факт придбання товарно-матеріальних цінностей. Фактична ж наявність чи відсутність товару, отриманого від ТОВ «ТФ Вертикаль», його використання у власній господарській діяльності ДП «Сніжнеантрацит» відповідачем не досліджувалась та не перевірялась. Посилаючись на зазначене, позивач просив про задоволення позову.

Відповідач проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що в ході перевірки позивача було встановлено завищення ним податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість від фінансово-господарських взаємовідносин по операціям з придбання товару, отриманого по ланцюгу від ТОВ «Дніпрокомунсервіс плюс», ПП «Нікос» - ТОВ «ТФ Вертикаль» - ДП «Сніжнеантрацит» на загальну суму 313616,00 грн. Під час перевірки документів, наданих позивачем, не виявлено належним чином оформлених додатків до договору, подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, інших супроводжувальних документів, які підтверджують факт транспортування та передачі товару від ТОВ «ТФ Вертикаль». У договорі позивача з вказаним контрагентом не вказано адресу складу та документ, яким буде оформлюватися приймання та передача вантажу. Зазначав, що за умовами договору на товар, що поставляється, мають бути сертифікати. Проте, встановлено їх відсутність у позивача. Також вказував, що на підставі отриманих від інших податкових органів актів перевірок постачальників контрагента позивача ТОВ «Дніпрокомунсервіс плюс» та ПП «Нікос» не встановлено факту придбання та поставок товарів по ланцюгу ТОВ «Дніпрокомунсервіс плюс» - ТОВ «ТФ «Вертикаль» та ПП «Нікос» - ТОВ «ТФ Вертикаль» внаслідок внесення до ЄДРПОУ запису про відсутність підтвердження ПП «Нікос» відомостей про юридичну особу та ненаданням для перевірки актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують зберігання та транспортування товару. Реальність господарської операції з придбання ТОВ «ТФ Вертикаль» товару у ТОВ «Дніпрокомунсервіс плюс» не підтверджується внаслідок відсутності у останнього необхідних умов для здійснення господарських операцій – основних фондів, технічного персоналу, складських приміщень, виробничих активів та транспортних засобів. Посилаючись на зазначене, відповідач наполягав на правильності висновків акту перевірки та законності прийнятого Торезькою ОДПІ оспорюваного податкового повідомлення-рішення, в зв’язку з чим просив у задоволенні позову ДП «Сніжнеантрацит» відмовити повністю. ( т.1 а.с.67-77)

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання, призначене на 17 березня 2014 року, представники сторін не прибули. До відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, у порядку письмового провадження.

На підставі ч. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, що мають значення для вирішення справи та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Позивач по справі Державне підприємство «Сніжнеантрацит», код ЄДРПОУ 31906124, зареєстроване в якості юридичної особи 02.09.2003 року виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області, про що за № 127812000000000018 до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців включено відповідні відомості.

Позивач знаходиться за загальній системі оподаткування, відповідно до Свідоцтву № 6675210 з 01.06.2005 року є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в Торезькій ОДПІ (Сніжнянське відділення) Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Відповідач у справі Торезька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Отже, відповідач у справі є суб’єктом владних повноважень, чиї дії та рішення підлягають оцінці та перевірці у відповідності до положень ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

03 жовтня 2013 року Торезькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області прийняте податкове повідомлення рішення № 00000505242201, яким, у зв’язку із порушенням пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, ДП «Снжнеантрацит» збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 470424,00 грн., у тому числі 313616,00 грн. - основний платіж та 156808,00 грн. - штрафні санкції. (т.1 а.с.6)

Висновків про порушення позивачем зазначених положень податкового законодавства контролюючий орган дійшов на підставі висновків акту перевірки № 300/05-24-22-01/31906124 від 25.09.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Сніжнеантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «ТФ Вертикаль» за період з 01.10.2012 по 30.04.2013 року.

Згідно викладеного у зазначеному акті, відповідачем за результатами проведеної перевірки були встановлені порушення з боку ДП «Сніжнеантрацит» пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на 313616,00 грн. в т.ч. в грудні 2012 року на суму 81304,00 грн., в січні 2013 року на суму 122340,00 грн., в лютому 2013 року на суму 39420,00 грн., в березні 2013 року на суму 8563,00 грн., в квітні 2013 року на суму 61989,00 грн.

Висновків про завищення позивачем податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість від фінансово-господарських взаємовідносин по операціям з придбання товару, отриманого по ланцюгу від ТОВ «Дніпрокомунсервіс плюс», ПП «Нікос» - ТОВ «ТФ Вертикаль» - ДП «Сніжнеантрацит», податковий орган дійшов у зв’язку із не підтвердженням постачання товару відповідними документами, а саме : через відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, подорожніх листів та інших супроводжувальних документів, які підтверджують факт транспортування та передачі товару; внаслідок відсутності у позивача сертифікатів якості на отриманий від ТОВ «ТФ «Вертикаль» товар; та на підставі висновків актів перевірок ТОВ «ТФ Вертикаль», згідно яким податковим органом не встановлено придбання цим контрагентом позивача товарів у підприємств-постачальників у зв’язку з відсутністю ТОВ «Дніпрокомунсервіс плюс» за юридичною адресою й ненаданням до перевірки первинних бухгалтерських документів та наявністю в ЄДР запису про відсутність підтвердження ПП «Нікос» відомостей про юридичну особу. (т.1 а.с.8-22)

Отже, віднесення ДП «Сніжнеантрацит» суми у розмірі 313616,00 грн. до складу податкового кредиту з ПДВ контролюючий орган вважає неправомірним внаслідок відсутності у позивача документів, що підтверджують перевезення товару та наявності сумніву щодо реальності господарських операцій з придбання товару ТОВ ТФ «Вертикаль» через недоліки у стані контрагентів цього постачальника та ненадання ними для перевірки первинних документів.

З результатами перевірки, викладеними в акті № 300/05-24-22-01/31906124 від 25.09.2013 року та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням позивач не погодився, звернувшись до суду із вказаним позовом.

Таким чином, спірним питанням, що підлягає вирішенню в межах даної справи, є правомірність та обґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму 313616,00 грн. по операціям з придбання товарів у ТОВ «ТФ Вертикаль» та як наслідок, законність податкового повідомлення – рішення № 00000505242201 від 03.10.2013 року.

Разом з тим, судом встановлено, що 21 грудня 2012 року між позивачем та ТОВ «ТФ Вертикаль» було укладено договір про закупівлю № 21/12-12, предметом якого є придбання ДП «Сніжнеантрацит» продукції виробничо - технічного призначення, згідно специфікаціям, на загальну суму в 5 млн. грн. Строк дії договору визначений з моменту його підписання до 31.12.2013 року (п.11.1 Договору). Відповідно до положень вказаного договору оплата за товар здійснюється у безготівковій формі, на підставі виставленого рахунку, шляхом 100% передоплати (п.5 Договору). П.3 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах ЕХW (склад постачальника) згідно з умовами Інкотермс – 2010, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами товаросупроводжувальних документів, якими є товарні накладні. (т.1 а.с.23-24)

З специфікацій до договору про закупівлю № 21/12-12 (т.1 а.с. 24-32), товарних накладних (т.1 а.с.33-36,41,43-44,46-48) вбачається, що на виконання умов укладеного договору протягом грудня 2012 року - квітня 2013 року ТОВ «ТФ Вертикаль» поставило, а ДП «Сніжнеантрацит» отримало підшипники, редуктори, осі, вали, лебідки та інше шахтне обладнання, а всього товару виробничо - технічного призначення на загальну суму 1881695,36 грн., у тому числі ПДВ 313616,00 грн.

Отримання ДП «Сніжнеантрацит» зазначених товарно-матеріальних цінностей також підтверджується податковими накладними № 1 від 24.12.2012 року (т.1 а.с.33 зворотній бік) № 3 від 30.12.2012 року (т.1 а.с.38), № 2 від 28.12.2012 року (т.1 а.с.38 зворотній бік), №№ 1-3 від 31.01.2013 року (т.1 а.с.39-40), №2 від 08.02.2013 року (т.1 а.с.42) №1 від 07.02.2013 року (т.1 а.с.42 зворотній бік), № 1 від 13.03.2013 року (т.1 а.с.45), № 3 від 28.02.2013 року (т.1 а.с.45 зворотній бік), № 4 від 29.03.2013 року (т.1 а.с.49), № 1 від 09.04.2013 року (т.1 а.с.50) та № 3 від 18.04.2013 року (т.1 а.с.50 зворотній бік), виданими позивачу ТОВ « ТФ Вертикаль» на суму придбаного товару.

Оплата позивачем товару, придбаного за договором про закупівлю № 21/12-12 від 21.12.2012 року підтверджується платіжними дорученнями № 4738 , № 1628/1, № 4759 від 28.12.2012р., № 4587 від 24.12.2012 р., № 325, № 324, № 326 , № 327 від 31.01.2013р., № 478, № 118/1 від 07.02.2013 р., № 534, № 130/1 від 12.02.2013р., № 812, № 240/1 від 28.02.2013р., № 932, № 288/1 від 13.03.2013 р., № 334/1 та № 1091 від 27.03.2013р., № 1297, № 416/1 від 09.04.2013р., № 1425, № 469/1 від 18.04.2013р., № 1348 від 12.04.2013 р. та № 1450, № 476/1 від 22.04.2013 року. (т.1 а.с. 51-57)

Факт оприбуткування отриманих від ТОВ «ТФ Вертикаль» товарно-матеріальних цінностей та їх використання позивачем у власній господарській діяльності не є спірними між сторонами та підтверджується наданими суду прибутковими ордерами (т.1а.с.138-141, 146-153), документами щодо розподілу отриманих матеріалів між структурними підрозділами позивача (а.с.33-37, 41 зворотній бік, 43-44, 47-48), лімітними картками на відпуск матеріалів ( т.1 а.с.142,-145, 154-173), інвентарними картками обліку основних засобів (т.1а.с.125, 128, 130-а), актами приймання-передачі основних засобів (т.1 а.с.124,130, 132), накладними на внутрішнє переміщення основних засобів (т.1 а.с.126,129,131), актами вводу в експлуатацію шахтного обладнання (т.1а.с.127,133-137), витягами з журналів реєстрації довіреностей (т.2 а.с.98-101) та обліку виданих доручень (т.2 а.с.102-103)

З податкових декларацій ДП «Сніжнеантрацит» з податку на додану вартість (т.2 а.с. 104-128), реєстрів виданих та отриманих податкових накладних (т.1 а.с.174-250,т.2 а.с.1-91), відомостей, що викладені у розділі 3.2.2 акту перевірки (т1.а.с. 8-22) встановлено, що сума ПДВ у розмірі 313616,00 грн., сплачена в ціні товару, придбаного у ТОВ «ТФ Вертикаль», позивачем віднесена до складу податкового кредиту за період грудень 2012 року – квітень 2013 року, у тому числі в грудні 2012 року у сумі 81304,00 грн., в січні 2013 року у сумі 122340,00 грн., в лютому 2013 року у сумі 39420,00 грн., в березні 2013 року у сумі 8563,00 грн., в квітні 2013 року у сумі 61989,00 грн.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступних мотивів та положень діючого законодавства.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підстави формування податкового кредиту визначає ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1. цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу норм п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Отже, виходячи з вимог вказаних норм, підставою для віднесення сум до податкового кредиту з ПДВ є належним чином оформлена податкова накладна, видана покупцю продавцем товару та факт подальшого використання придбаного товару у межах господарської діяльності платника податку. Інших вимог щодо виникнення права на віднесення сум ПДВ, сплачених у ціні товару, до складу податкового кредиту, діюче законодавство не містить.

Як встановлено судом, податковий кредит позивач сформував на підставі податкових накладних, виданих продавцем товару ТОВ «ТФ Вертикаль». Будь-яких зауважень щодо форми, змісту, їх відповідності положенням ст.201ПК України податковим органом під час перевірки не висловлено. З досліджених судом податкових накладних, виданих ТОВ «ТФ Вертикаль» ДП «Сніжнеантрацит» встановлена їх відповідність вимогам, що до них ставляться.

Посилання податкового органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, подорожніх листів чи інших документів, що підтверджують факт транспортування товару, судом відхиляються, оскільки наявність чи відсутність таких документів, враховуючи факт оприбуткування покупцем товару та наявність інших первинних документів щодо господарських операцій, не може бути свідченням безтоварності таких операцій, тому як вказує лише на дотримання чи порушення суб'єктом господарювання правил перевезення автомобільним транспортом, які не пов'язані з додержанням вимог податкового законодавства.

Фактичне відбуття господарської операції з придбання позивачем товару у ТОВ ТФ «Вертикаль», факт використання позивачем у власній господарській діяльності шахтного обладнання, придбаного у цього контрагента, повністю підтверджується сукупністю відомостей, що містяться в інших документах, що описані вище та які були досліджені судом під час вирішення даної справи.

Також, не може бути підставою для визнання відсутності реальності господарської операції і посилання на сертифікат якості, який підтверджує, що продукція якісна та відповідає стандартам, що діють в України та не впливає на правомірність формування податкового кредиту.

Отже, висновок відповідача про не підтвердження первинними документами правомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ТФ «Вертикаль» через відсутність документів, що підтверджують транспортування товару, є необґрунтованим.

Щодо посилань податкового органу на не підтвердження реальності господарських операцій по ланцюгу постачальників контрагента позивача ТОВ ТФ «Вертикаль» суд зазначає, що висновки про порушення платником податків правил формування податкового обліку не можуть засновуватися на відомостях, що стосуються контрагентів постачальника такого платника, в якого відсутні будь-які правовідносини з таким платником податків. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, в якому зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах “Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії”, “Булвес” АД проти Болгарії”, позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 “Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби” наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв’язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

З наведеного вище вбачається, що відображення позивачем в податковому обліку при формуванні податкового кредиту наслідків виконання господарських операцій з придбання товарів від ТОВ ТФ «Вертикаль» на підставі договору про закупівлю № 21/12-12 від 21.12.2012 року відповідає вимогам чинного законодавства України.

Отже, доводи відповідача, викладені в акті перевірки, вбачаються безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі висновків вказаного акту, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову ДП «Сніжнеантрацит» у повному обсязі.

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства судовий сбір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись положеннями Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162,184-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Торезької об’єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000505242201 від 03.10.2013 року – задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000505242201 від 03.10.2013 року, видане Торезькою об’єднаної податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області про збільшення Державному підприємству «Сніжнеантрацит» грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 470424,00грн.,з яких 313616,00 грн. за основним платежем та 156808,00грн. за штрафними санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (код ЄДРПОУ 31906124) судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 (п’ятдесят) коп., сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом за платіжним дорученням № 5861 від 26 грудня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті 17 березня 2014 року.

Суддя Спасова Н.В.