Рішення № 37996045, 31.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3374/14 31.03.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія

«Гарант-Авто»

про відшкодування шкоди в розмірі 6965 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Самойленко П.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 6965 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Представником Позивача в судовому засіданні 31.03.2014 були подані додаткові пояснення та документами на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

На запит ухвали суду про порушення провадження у справі в порядку ст. 65 ГПК України від Моторного (транспортного) страхового бюро України 21.03.2014 надійшла інформація по полісу обов'язкового страхування № АВ/791742.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подавав, в судове засідання його представник не з'являвся, хоча Відповідача було належним чином повідомлено про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалася на поштову адресу Відповідача, зазначену в позовній заяві та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та була отримана ним 13.03.2014.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2012 в м. Сімферополі, по вул. Київській, 189 була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ДЕУ», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Сузукі», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ДЕУ», д.р.н. НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції та допустив наїзд на автомобіль «Сузукі», д.р.н. НОМЕР_2, чим порушив пункт 13.1 ПДР України.

Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Сузукі», д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_4 на праві власності, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 19.08.2011 (далі - Договір добровільного страхування); вигодонабувачем за вказаним договором є АТ «ОТП Банк».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи рахунок № КР00000019 від 01.02.2012 ТОВ «КТС Крим»ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, Позивачем було складено Страховий акт № 2012/V/MOD00730/VESKO2931 від 10.02.2012, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 7965,00 грн. на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення №5832 від 14.02.2012.

Про фактичне відновлення Застрахованого автомобіля свідчить наявний в матеріалах справи Акт виконаних робіт № КР00003897 від 17.03.2013 ремонтного СТО ТОВ «КТС Крим».

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «ДЕУ», д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 21.02.2012 у справі № 3/0109/485/2012.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як особи, яка експлуатує автомобіль «ДЕУ», д.р.н. НОМЕР_1 на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АВ/791742 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АВ/791742 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «ДЕУ», д.р.н. НОМЕР_1, на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування»страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років -для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років -для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого Застрахованого автомобіля, іноземного виробництва, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2008, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має, та Відповідачем не доведено суду протилежного.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, Відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Отже, документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, є Акт виконаних робіт № КР00003897 від 17.03.2013 ремонтного СТО ТОВ «КТС Крим»на суму 8535,00 грн., яким підтверджується відновлення автомобіля після ДТП.

Наведені у рахунку № КР00000019 від 01.02.2012 та в Акті виконаних робіт № КР00003897 від 17.03.2013 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля ТОВ «КТС Крим»роботи, деталі та матеріали знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями, що зазначені у наданих ДАІ відомостях про обставини ДТП.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля склав 8535,00 грн.

Крім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/791742 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статі 993, 1192 ЦК України, суд прийшов до висновку, що Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), виходячи з вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з врахуванням нульового коефіцієнту фізичного зносу (8535 грн.), при цьому в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (7965 грн.), за мінусом франшизи (1000 грн.), та отже в сумі 6965 грн.

З матеріалів справи слідує, що Позивач з метою отримання коштів від Відповідача в серпні 2013 року звернувся до останнього із заявою (вих. № РГ/00730/12/4 від 14.08.2013) про виплату страхового відшкодування за полісом № АВ/791742. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування на користь Позивача, була отримана Відповідачем 19.08.2013, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Враховуючи вимоги пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування (регламентна виплата) за полісами ОСЦПВВНТЗ повинна бути виплачена страховиком (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Проте, Відповідач після отримання вищезазначеної заяви у встановлений пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»строк суми страхового відшкодування на користь позивача не виплатив.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги Позивача, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 6965 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.04.2014

Суддя Сташків Р.Б.