Ухвала суду № 37995234, 31.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2014 року м. Київ К/800/66129/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Блажівської Н.Є.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013

у справі № 810/2670/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2013 у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2013 та прийнято нову, якою позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 10.12.2012 № 0021141700.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на її правонаступника - Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по господарських взаємовідносинах із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг Вест Лайт» за період з 01.10.2011 по 31.12.2011, складено акт від 30.11.2012 року №618/17-2360113375, в якому встановлені порушення позивачем п. 201.1 ст. 201, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього 116981,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 10.12.2012 було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0021141700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 146 226,25 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що взаємовідносини по господарським операціям між позивачем та ТОВ «Торг Вест Лайт», в результаті виконання сторонами нікчемної угоди, не підтверджені відповідними первинними документами, а також, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави, у зв'язку з чим відповідачем правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг Вест Лайт» (продавець) оформлено господарські правовідносини у жовтні - грудні 2011 року на поставку покупцю товару (зерно кукурудзи, паперові стакани тощо), на виконання умов господарських правовідносин сторонами належним чином оформлені видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури.

Суму за зазначеними податковими накладними позивачем включено до податкового кредиту за відповідний період, що підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.

Розрахунки позивача з ТОВ «Торг Вест Лайт», згідно з укладеними усними договорами, проводились у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку з рахунків позивача.

Виробничі потужності позивача знаходяться в орендованому приміщенні загальною площею 140,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором оренди частини нежитлової будівлі № 01/07 ГКГ від 16.01.2007 року.

На підтвердження наявності транспортного засобу у позивача, яким здійснено перевезення продукції від продавця, надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: фургон малотоннажний - В; повна маса - 3500 т.; маса без навантаження - 2450 т.; реєстраційний номер НОМЕР_1.

З метою підтвердження наявності працюючих осіб у позивача, надано штатний розпис, трудові договори з працівниками, звітність про суми нарахованої заробітної плати.

На момент складання податкових накладних, контрагент позивача був зареєстрований як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

В матеріалах справи наявні докази на підтвердження подальшої реалізації продукції третім особам, зокрема, договори №17/12/10 від 17.12.2010, №1/03/10 від 01.03.2010, №14/12/09 від 14.12.2009 між позивачем та ТОВ «Мільтіплекс Холдінг», договір №220112 від 13.02.2012 з ТОВ «Марчук Інжінірінг», договір №170512 від 17.05.2012 з ТОВ «Сартокарат», договори №12.05.10-01Б від 10.05.2012, № 030212 від 03.02.2012 з ТОВ «Медінжінірінг»; видаткові і податкові накладні, довіреності.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ «Торг Вест Лайт», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 10.12.2012 № 0021141700.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення апеляційного суду, не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на її правонаступника - Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області.

Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекціїї Головного управління Міндоходів у Київській області - відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) Н.Є. Блажівська (підпис) В.В. Кошіль