Ухвала суду № 37994970, 26.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 року м. Київ К/9991/11284/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі - ДПІ)

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2010

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012

у справі № 2а-11702/09/1570

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнер" (далі - Товариство)

до ДПІ

про зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011 № 0002492360, згідно з яким позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 217 956,23 грн. за порушення правил оприбуткування готівки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012, позов задоволено.

Не погоджуючись з висновками попередніх судових інстанцій, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у позові. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про порушення судами вимог пунктів 2.6, 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637), наслідком чого стало прийняття неправильних по суті спору рішень.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи було встановлено, що ДПІ було проведено виїзну планову перевірку Корпорації з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, оформлену актом від 10.05.2011 № 2745/23-60/21004686. Під час цієї перевірки податковим органом було встановлено факт видачі позивачем готівкових коштів за видатковими касовими ордерами від 17.03.2010 № 37 та від 17.03.2010 № 38 на загальну суму 42606,75 грн. без відображення цих операцій у касовій книзі. Наведені обставини стали підставою для застосування до Корпорації 217 956,23 грн. штрафу за порушення правил оприбуткування готівки згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з пунктом 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

За правилами пункту 4.2 Положення № 637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

На підставі наведених законодавчих приписів попередні судові інстанції дійшли цілком об'єктивного висновку про те, що процес оприбуткування готівки передбачає облік готівкових надходжень на підприємстві та не охоплює видаткові операції. У зв'язку з цим видача готівки з каси підприємства без відображення такої видачі у касовій книзі не може слугувати підставою для застосування до суб'єкта господарювання штрафу в порядку пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

До того ж, суди встановили, що зазначені видаткові ордери були видані позивачем помилково, у зв'язку з чим за актом від 17.03.2010 їх було знищено, позаяк фактично готівкові кошти за цими ордерами не видавалися.

А відтак суди цілком об'єктивно задовольнили позовні вимоги Корпорації, скасувавши оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів, покладені в основу прийняття рішень зі спору, позаяк спрямовані на переоцінку установлених судами обставин справи, що перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

З урахуванням викладеного підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 у справі № 2а/1570/4157/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько