Рішення № 37994741, 27.03.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Пікуль А.А., Соколової В.В.

при секретарі: Ошедшій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Присяжнюка Андрія Юрійовича в інтересах Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/4144/2014 Головуючий у суді першої інстанції: Гребенюк В.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О. в с т а н о в и л а :

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 8 012 доларів США 15 центів, заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 1270 доларів США 06 центів.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» 3 проценти річних від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі 9 269 грн. 19 коп., інфляційні втрати від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі 543 грн. 45 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості у розмірі 5 075 грн. 79 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» судовий збір у розмірі 890 грн. 81 коп.

Не погодившись із таким рішенням суду, Присяжнюк А.Ю. в інтересах ПАТ «Родовід Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № 15.3/АК-187.06.2 від 28 листопада 2006 року в сумі 9 282,21 дол. США та 86 925,53 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 8 012,15 дол. США; сума заборгованості за відсотками - 1 270,06 дол. США; сума заборгованості плати за кредитом - 3 441,39 грн. загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 73 671,50 грн.; загальна сума 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 9 269,19 грн.; сума інфляційних втрат від суми простроченої плати по кредиту - 543,45 грн. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на те, що ПАТ «Родовід Банк» не було надано доказів отримання ОСОБА_3 повідомлення про невиконання позичальником своїх зобов'язань за платежами, що передбачені кредитним договором, відповідно до п. 2.1. договору поруки. Крім того, вважає, що судом було безпідставно зменшено розмір неустойки з 73 671,50 грн. до 5 075,79 грн., а також безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за проведення розрахунків зі списання та зарахування коштів за позичковим рахунком та рахунком для нарахування процентів в розмір 3 441,39 грн., що передбачено п. 1.5.1. кредитного договору. Судом першої інстанції було неправильно застосовано положення ст. ст. 526, 549-552, 629, 1050 ЦК України

В суді апеляційної інстанції КурятаВ.В. в інтересах ПАТ «Родовід Банк» апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених у ній підстав.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. На адресу апеляційного суду надійшло клопотання від ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 про проведення апеляційного розгляду у відсутність відповідача ОСОБА_3 та його представника, при цьому ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. За таких обставин колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу у відсутності відповідачів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08 листопада 2006 року між ПАТ «РодовідБанк» (банк) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір № 15.3/АК-187.06.2, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 13 600 доларів США на строк до 28 листопада 2010 року, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути зазначені кредитні кошти у строки, передбачені кредитним договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені кредитним договором (а.с.6-10).

Факт отримання ОСОБА_2 кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки № 426_1703 від 28 листопада 2006 року (а.с.19).

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору процентна ставка за кредитами встановлюється 12 % річних.

Згідно п. 1.5.1 кредитного договору щомісячна плата за проведення розрахунків зі списання та зарахування коштів за позичковим розрахунком та рахунком для нарахування процентів встановлюється в розмірі 0,2 % від суми виданого кредиту.

У відповідності до п. 3.9. кредитного договору за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів чи плати за проведення розрахунків, позичальник зобов'язався сплачувати банку за кожен день пеню у розміру подвійної процентної ставки, встановленої у пункті 1.5. цього Договору, від суми простроченого платежу.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 згідно умов кредитного договору між ПАТ «РодовідБанк» (банк) та ОСОБА_3 (поручитель) було укладено договір поруки від 01 серпня 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 поручився солідарно та в повному обсязі відповідати перед ПАТ «РодовідБанк» за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань (а.с.11).

Відповідно до п. 1.1. договору поруки поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення його дії, що укладені між банком та позичальником.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за платежами, що передбачені кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення позичальника або банку не пізніше наступного робочого дня після одержання такого письмового повідомлення, погашає за рахунок власних коштів на рахунок банку в повному обсязі заборгованість за позичальником за кредитним договором.

ОСОБА_2 належним чином зобов'язання за кредитним договором № 15.3/АК-187.06.2 від 08 листопада 2006 року не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка відповідно до наданих позивачем розрахунків становить 9 282,21 дол. США та 86 925,53 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 8 012,15 дол. США; сума заборгованості за відсотками - 1 270,06 дол. США; сума заборгованості плати за кредитом - 3 441,39 грн. загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 73 671,50 грн.; загальна сума 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 9 269,19 грн.; сума інфляційних втрат від суми простроченої плати по кредиту - 543,45 грн. (а.с.59-61).

ПАТ «Родовід Банк» порушило перед судом питання про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості.

З'ясувавши обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Родовід Банк», стягнувши з ОСОБА_2 на користь заборгованість за кредитом у розмірі 8 012 доларів США 15 центів, заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 1270 доларів США 06 центів, три проценти річних від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі 9 269 грн. 19 коп., інфляційні втрати від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі 543 грн. 45 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості у розмірі 5 075 грн. 79 коп. В іншій частині позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» судом було відмовлено.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано суду доказів одержання ним письмового повідомлення про невиконання позичальником своїх зобов'язань за платежами, що передбачені кредитним договором, відповідно до вимог п. 2.1. договору поруки, а відтак відсутні правові підстави для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором, у ОСОБА_3 не виникло обов'язків, передбачених умовами укладеного між сторонами договору поруки.

Разом з тим, такі висновки суперечать положенням ст. ст. 11, 509, а також ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відсутність доказів повідомлення поручителя про невиконання позичальником своїх зобов'язань за платежами, що передбачені кредитним договором, не може бути підставою для звільнення його від такої відповідальності.

Крім того, п. 2.1. договору поруки передбачено не лише повідомлення банку, а й повідомлення позичальника.

Разом з тим, ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до роз'яснень, які викладені у п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 7 від 07 лютого 2014 року відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до погашення позичальником або поручителем заборгованості за кредитним договором.

Пунктами 1.1., 3.2. кредитного договору визначено строк повернення кредиту в повному обсязі до 28 листопада 2010 року (а.с.6-7).

При цьому, положення ч. 4 ст. 559 ЦК України щодо припинення поруки є імперативними та не вимагають від поручителя вчинення будь-яких дій, спрямованих на припинення дії договору.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ «Родовід Банк» відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України не було надано суду доказів на підтвердження пред'явлення до поручителя у шестимісячний строк від дня настання строку виконання основного зобов'язання. З позовом до суду ПАТ «Родовід Банк» звернувся до ОСОБА_3 лише в серпні 2013 року, тобто майже через три роки після настання строку повернення кредиту. А відтак, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України поруку ОСОБА_3, встановлену на підставі договору поруки від 01 серпня 2007 року, слід вважати припиненою, а вимоги ПАТ «Родовід Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3, є безпідставними.

Також, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої ПАТ «Родовід Банк» до стягнення згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Відповідно до роз'яснень, які викладені у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутня заява відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру неустойки відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також відсутні докази наявності істотних обставин в розумінні вказаної норми.

Відтак, у суду першої обставини були відсутні правові підстави для зменшення розміру неустойки, нарахованої ПАТ «Родовід Банк» до стягнення, з 73 671,50 грн. до 5075,79 грн.

Також, судом першої інстанції було безпідставно виключено з суми, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2, заборгованості за проведення розрахунків зі списання та зарахування коштів за позичковим рахунком та рахунком для нарахування процентів в розмір 3 441,39 грн., що передбачено п. 1.5.1. кредитного договору № 15.3/АК-187.06.2 від 08 листопада 2006 року.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 15.3/АК-187.06.2 від 08 листопада 2006 року, яка станом на 29 липня 2013 року становить 185 966 грн. 71 коп. та включає в себе: заборгованість за кредитом у розмірі 8 012 доларів США 15 центів, що станом на момент ухвалення рішення за курсом НБУ складає 85 489 грн. 64 коп., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 1 270 доларів США 06 центів, що станом на момент ухвалення рішення за курсом НБУ складає 13 551 грн. 54 коп., суму заборгованості плати за кредитом у розмірі 3 441 грн. 39 коп., суму пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості у розмірі 73 671 грн. 50 коп., суму трьох відсотків річних від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі 9 269 грн. 19 коп., суму інфляційних втрат від суми простроченої плати по кредиту у розмірі 543 грн. 45 коп., а всього 185 966 грн. 71 коп.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Родовід Банк».

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 416 грн. 77 коп.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Присяжнюка Андрія Юрійовича в інтересах Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

Позов Публічного акціонерного товариства «РодовідБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712) заборгованість за кредитом у розмірі 8 012 (вісім тисяч дванадцять) доларів США 15 центів, що станом на момент ухвалення рішення за курсом НБУ складає 85 489 (вісімдесят п'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 64 коп., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 1 270 (одна тисяча двісті вісімдесят) доларів США 06 центів, що станом на момент ухвалення рішення за курсом НБУ складає 13 551 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 54 коп., суму заборгованості плати за кредитом у розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 39 коп., суму пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості у розмірі 73 671 (сімдесят три тисячі шістсот сімдесят одна) грн. 50 коп., суму трьох відсотків річних від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі 9 269 (дев'ять тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 19 коп., суму інфляційних втрат від суми простроченої плати по кредиту у розмірі 543 (п'ятсот сорок три) грн. 45 коп., а всього 185 966 (сто вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 71 коп.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712) судовий збір у розмірі 2 416 (дві тисячі чотириста шістнадцять) грн. 77 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: А.А.Пікуль

В.В. Соколова