Постанова № 37994698, 01.04.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Справа № 922/2898/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач)розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Михайлівка Харківського району Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р.У справігосподарського суду Харківської областіза позовомХарківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України, м. Київ, 2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, м. Харківдофізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Михайлівка Харківського району Харківської областіпростягнення 35571,46 грн., розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії, - за участю представників сторін:

прокуратури: Яговдік С.М. (прокурор Генеральної прокуратури України, за посв. від 09.08.2012р. № 000730),

позивача 1: Павлов С.О. (представник за дов. від 28.11.2013р. № 220/732/д),

позивача 2: не з'явився,

відповідача: ОСОБА_4

(в судовому засіданні 25.03.2014р. оголошувалась перерва на 01.04.2014р.)

ВСТАНОВИВ:

Харківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі МО України та КЕВ м. Харкова МО України, звернувся з позовною заявою до ФОП ОСОБА_4, в якій просив: стягнути з відповідача на користь другого позивача 35571,46 грн., що складаються з орендної плати в сумі 34980,43 грн., загальноексплуатайційних витрат в сумі 185,64 грн. та компенсації податку на землю в сумі 450,39 грн.; - розірвати договір оренди № 03/2012/КЕВ від 12.09.2012р., укладений між другим позивачем та відповідачем; зобов'язати відповідача повернути позивачу-2 орендоване нерухоме майно за актом приймання-передачі, а саме: нежитлові приміщення площею 475,99 кв.м. в будівлі НОМЕР_1 військового містечка НОМЕР_2, що знаходиться на балансі другого позивача та розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.09.2013 р. у справі № 922/2898/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р., позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ФОП ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2012р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір оренди № 03/2012/КЕМ м. Харків нерухомого військового майна - нежитлові приміщення площею 475,99 кв.м. в будівлі НОМЕР_1 військового містечка НОМЕР_2, що знаходиться на балансі КЕВ м. Харків та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 для використання під розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення (розміщення бані) - 75,3 м.кв., кафе, яке здійснює продаж підакцизної групи товарів - 121,9 м.кв. та розміщення суб'єктів господарювання, які здійснюють прокат спортивного інвентарю - 278,79 м.кв.

Згідно з п. 5.3 договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Також, п. 5.11 договору оренди встановлено, що орендар зобов'язаний здійснювати оплату по витратам, пов'язаним з утримання орендованого майна, у тому числі фактичні комунальні послуги.

Орендар зобов'язаний компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно (в тому числі прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 209,56 кв.м.), на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди (п.5.15 договору).

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судами встановлено, що орендар, в порушення умов договору, орендні та інші платежі сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого у нього перед орендодавцем станом на червень 2013р. утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 34980,43 грн., заборгованість по загальноексплуатаційним витратам (комунальні послуги) в розмірі 185,64 грн. та заборгованість з компенсації податку на землю в розмірі 450,39 грн., яку суд цілком правомірно стягнув з відповідача на користь позивача-2, обґрунтовано задовольнивши позов в цій частині.

Крім цього, оскільки відповідач систематично не сплачував орендну плату, експлуатаційні витрати та не здійснював компенсацію податку на землю понад три місяці поспіль, господарський суд попередніх інстанцій дійшов висновку про задоволення позову і в частині розірвання спірного договору оренди та зобов"язання орендаря повернути майно орендодавцю, з чим колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Згідно з ч.3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна" невиконання сторонами своїх зобов'язань визначено як підстава для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду ( ч. 3 ст. 26 Закону).

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 10.7 договору оренди його дія припиняється внаслідок, зокрема, достроково розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Як вбачається з тексту позовної заяви, прокурор свої позовні вимоги в частині розірвання договору оренди обґрунтовує умовами договору, зокрема пунктом 10.6.1, згідно якого цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу.

Тобто, право на розірвання договору згідно його умов виникає у орендодавця після настання строку внесення плати за користування майном за третій місяць.

При цьому часткова сплата орендних платежів не свідчить про систематичне невнесення протягом трьох місяців підряд орендної плати, та не може слугувати підставою для дострокового розірвання договору відповідно до його умов.

Відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості (а.с. 38), такий розрахунок здійснено позивачем -2 станом на 10.06.2013р. за період з вересня 2012р. по червень 2013р. включно, де вбачається відсутність повної сплати орендних платежів підряд лише за квітень, травень та червень 2013р.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.6 договору, орендна плата у розмірі 100% перераховується відповідачем (орендарем) до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Судом попередніх інстанцій залишена поза увагою та обставина, що з урахуванням умов договору оренди та вимог ст. 530 ЦК України на момент здійснення позивачем -2 розрахунку заборгованості (10.06.2013р.) строк виконання відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів за травень та червень 2013р. (не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним) не закінчився, а тому висновок суду про доведеність обставин щодо невнесення відповідачем протягом трьох місяців підряд орендної плати та розірвання договору оренди з цих підстав є передчасним та помилковим.

За таких обставин колегія вважає, що оскаржувані рішення та постанова в частині розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно прийняті з порушенням норм матеріального права, а отже не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню із винесенням в цій частині нового рішення про відмову в позові.

В решті позовних вимог постанова суду апеляційної інстанції має бути залишена без змін.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. та рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2013 р. у справі № 922/2898/13 в частині розірвання договору оренди № 03/2012/КЕВ від 12.09.2012р. та зобов'язання ФОП ОСОБА_4 повернути за актом приймання-передачі орендоване нерухоме майно: нежитлові приміщення площею 475,99 кв.м. в будівлі НОМЕР_1 військового містечка НОМЕР_2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, скасувати.

В позові в цій частині відмовити.

В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. у справі № 922/2898/13 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко