Постанова № 37994202, 24.03.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2014 рокум. Ужгород№ 807/485/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Скраль Т.В.,

при секретарі - Химинець В.В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача: Чопської митниці Міндоходів- представника Пензова Віктора Сергійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чопської митниці Міндоходів про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 24 березня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 березня 2014 року.

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чопської митниці Міндоходів , якою просить визнати протиправним та скасувати наказ Чопської митниці Міндоходів від 21.01.2014 року № 24-о "Про звільнення ОСОБА_1, із займаної посади з 21 січня 2014 року, у зв'язку із реорганізацією, скороченням чисельності та штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 "Кодекс законів про працю України"; поновити ОСОБА_1 на займаній посаді інспектора сектора митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 5 (п\п Дякове) митного поста "Виноградів" Чопської митниці з 22 січня 2014 року; зобов'язати Чопську митницю Міндоходів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22 січня 2014 року по 24 березня 2014 року в розмірі 5 383,90 грн.; допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Наказом Чопської митниці Міндоходів від 21.01.2014 року № 24-о "Про звільнення ОСОБА_1." у зв'язку з реорганізацією, скороченням чисельності та штату працівників ОСОБА_1 інспектора сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення №5 (п/п Дякове) митного поста "Виноградів" Чопської митниці звільнено відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Позивач вказує на те, що оскаржуваний нею Наказ Чопської митниці Міндоходів від 21.01.2014 року № 24-о є незаконним та таким, що виданий з порушенням ч. 3 ст. 36 КЗпП України, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України. Разом з тим, позивач зазначила, що відповідач - Чопська митниця Міндоходів, як правонаступник Чопської митниці Держмитслужби не вжила необхідних дій щодо продовження трудового договору шляхом переведення позивача з припиненої Чопської митниці Держмитслужби.

Відповідачем подані письмові заперечення проти позову, відповідно до яких повністю заперечує проти вимог позивача та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі у зв'язку із правомірністю оскаржуваного Наказу Чопської митниці Міндоходів від 21.01.2014 року № 24-о. Відповідач вказав, що штатна чисельність Чопської митниці Держмитслужби до реорганізації становила 1097 одиниць відповідно до витягу з Наказу Державної митної служби України від 24.04.2012 року № 237 "Про затвердження граничної чисельності працівників митних органів". Штатна чисельність Чопської митниці Міндоходів була встановлена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.04.2013 року № 80 "Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів" та становила 971 одиницю. Наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.06.2013 року № 185 у зв'язку з перерозподілом чисельності юридичних підрозділів та виведення із штатного розпису посади завідувача сектору по зв'язках із громадськістю чисельність митниці становить 964 одиниці. При проведенні реорганізації адміністрацією враховувалась інформація щодо продуктивності праці працівників та їх кваліфікація. Про наступне вивільнення позивача адміністрація її персонально попередила. З огляду на продуктивність праці, кваліфікацію та освітньо-кваліфікаційний рівень ОСОБА_1 посада в Чопській митниці Міндоходів, яка б могла бути їй запропонована - відсутня. Таким чином, як вказує відповідач, при видачі наказу, що оскаржується позивачем, протиправності дій зі сторони відповідача не має. У зв'язку з цим просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовної заяви.

Під час судового розгляду даної справи позивач повністю підтримала позовні вимоги з мотивів, що наведені в адміністративному позові, а також у додаткових поясненнях. Додатково пояснила, що оскаржуваний наказ виданий при можливості переведення позивача на іншу роботу, яка підтверджується інформацією про наявність вакантних посад. Відповідно до звіту за формою № 3-ПН 01.10.2013 року митницею було надано до Ужгородського центру зайнятості інформацію про вакантні посади в якому зазначено 10 вакансій. Жодну із наявних вакантних посад відповідачем запропоновано не було та не застосовано до неї норми ст. 42 КЗпП України.

Представник позивача, підтримав позовні вимоги, надав суду відомості надані відповідачем за адвокатським запитом про незаповнені посади станом на 14.11.2013 року, 30.11.2013 року,31.12.2013 року, 31.01.2014 року.

Представник відповідача позовні вимоги повністю заперечив з мотивів, що наведені в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та їх слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Наказам Державної митної служби України від 25.06.2011 року № 1317 припинено з 01.07.2011 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 інспектора сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 5 (п/п Дякове) митного поста "Виноградів" Чопської митниці.

Наказом Державної митної служби України від 05.08.2013 року № 1094-к "По особовому складу митних органів" на виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 року у справі № 2а-0770/2320/11 скасовано п. 1 наказу Державної митної служби України від 25.06.2011 року № 1317-к в частині припинення з 01.07.2011 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 та поновлено позивача на займаній до звільнення посаді.

Відповідно до виданого наказу Чопської митниці Міндоходів № 397-к від 14.11.2013 року "По особовому складу" визначено вважати ОСОБА_1 поновленою на посаді інспектора сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 5 (п/п Дякове) митного поста "Виноградів" Чопської митниці з 01.07.2011 року (а.с. 84).

Відповідно до Указу Президента України від 24 грудня 2012 року за № 726/2012 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади", шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України утворено Міністерство доходів і зборів України, поклавши на це Міністерство, що утворюється, функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року за № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" утворено, як юридичну особу публічного права Чопську митницю Міндоходів та реорганізовано Чопську митницю Державної митної служби України шляхом приєднання до Чопської митниці Міндоходів. Чопську митницю Міндоходів визначено правонаступником Чопської митниці Державної митної служби України.

15 листопада 2013 року позивача було попереджено про наступне вивільнення, про що свідчить підпис позивача на попередженні (а.с. 94) на підставі ст. 49-2 Кодексу Законів про працю України. Вказаним вище попередженням зафіксовано, що вакантні посади відсутні, а відтак позивачеві такі не пропонувалися.

Як слідує із змісту попередження таке сформовано у зв'язку із реорганізацією Державної митної служби України відповідно до Указу Президента України від 24.12.2012 року №726/2012 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" реорганізацією Чопської митниці відповідно до Постанови КМ від 20.03.2013 року № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів " від 26.04.2013 року.

10 жовтня 2013 року відповідачем до Ужгородського районного центру зайнятості був поданий звіт про попит на робочу силу (вакансії) форми № 3-ПН (а.с. 116-118). Відповідно до вказаної звітності станом на 10 жовтня 2013 року у Чопської митниці Міндоходів були наявні вакансії. Термін подання такої звітності не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття вакансій. За інші періоди, суду не надано такої інформації.

Відповідно до наказу Чопської митниці Міндоходів від 21.01.2014 року № 24-о "Про звільнення ОСОБА_1." звільнено ОСОБА_1, інспектора сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 5 (п/п Дякове) митного поста "Виноградів" Чопської митниці із займаної посади 21 січня 2014 року у зв'язку з реорганізацією, скороченням чисельності та штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1; (а.с. 97).

Відповідно до статті 40 частини 1 пункту 1 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

При цьому, частиною 2 цієї статті, звільнення з зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести робітника за його згодою на іншу роботу.

Відповідно з ч.2 ст.49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Із зазначеної норми випливає, що обов»язком власника або уповноваженого ним органу, у разі зміни в організації виробництва і праці, є пропонування особі яку попереджено про звільнення, іншої роботи та її працевлаштування у разі погодження. В даному випадку, відповідач повинен був запропонувати позивачу іншу посаду за відповідною професією чи спеціальністю у Чопській митниці.

Судом встановлено, що позивачу не запропоновано наявні вакантні посади в структурі Чопської митниці та відповідачем не надано доказів на спростування таких доводів.

Згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Тобто звільненню працівника з підстав, що передбачені статтею 40 частиною 1 пунктом 1 КЗпП України передує обов'язкове переведення працівника на іншу роботу. При цьому необхідним елементом такого переведення є, зокрема, наявність відповідної вакантної посади та згоди на переведення працівника.

Відповідно до статті 492 частини 2 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Враховуючи відсутність факту реалізації обов'язку власника або уповноваженого ним органу вимог ч.2 ст.49-2 КЗпП України щодо пропонування іншої роботи, суд приходить до висновку про порушення порядку вивільнення ОСОБА_1

Представник позивача, в судовому засіданні наполягав на врахуванні того, що за адвокатським запитом про незаповнені посади станом на 14.11.2013 року, 30.11.2013 року, 31.12.2013 року, 31.01.2014 року відповідачем стверджується наявність вакансій, жодна з яких не запропонована позивачці.

На перевірку вказаних доводі судом досліджений штатний розпис на початок 2013 року та всі наступні до нього зміни, для встановлення факту скорочення чисельності та штату праціників.

Згідно ч.3 ст.36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Згідно штатного розпису ( до реорганізації) на 2013 рік Чопської митниці від 17 січня 2013 року чисельність сектору митного оформлення № 5 митного поста "Дякове" становить 11 осіб (а.с. 158), всього по митному посту 61 особа.

Згідно штатного розпису станом на 16.10.2013 року Чопської митниці Міндоходів митного поста "Дякове" сектору митного оформлення № 5 кількість штатних одиниць становить 11 (а.с. 181), разом по митному посту 57 осіб.

Відповідно до переліку змін № 1 до штатного розпису на 2013 рік Чопської митниці Міндоходів з 01 грудня 2013 року митного поста "Дякове" сектору митного оформлення № 5 затвердженого 29.11.2013 року - кількість штатних одиниць становить 8 (а.с. 57)., разом по митному посту 40 осіб.

Відповідно до штатного розпису на 2014 рік Чопської митниці Міндоходів станом на 01.01.2014 року митного поста "Дякове" сектору митного оформлення № 5 кількість штатних одиниць становить 11 (а.с. 206), разом по митному посту 57 осіб.

Отже, на час попередження позивача, а саме 15.11.2013 року, штатний розпис за яким передбачалося скорочення з 01 грудня 2013 року, був затверджений тільки 29.11.2013 року.

Таким чином, скорочення чисельності або штату працівників митного поста "Дякове" сектору митного оформлення № 5 не відбулося, оскільки сумарна кількість штатних одиниць залишилася на рівні 11 одиниць, та по митному посту 57 осіб.

Щодо службової записки відділу персоналу Чопської митниці Міндоходів від 21.01.2014 року № 04-41 щодо звільнення ОСОБА_1 станом на 21.01.2014 року, суд зазначає наступне.

Як слідує із службової записки заступника начальника відділу персоналу Ільченко Т.М. ( а.с. 95) у період з 01.07.2011 року по 15.11.2013 року внаслідок змін у нормативно-правових актах України неодноразово змінювалася структура та штатний розпис митниці, внаслідок якого, кількість штатних посад митниці зменшилася з 1252 одиниць ( станом на 01.07.2011 року) до 965 одиниць (станом на 08.11.2013 року). Крім того, посада "Інспектор сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 5 ( п/п Дякове) митного поста "Виноградів "Чопської митниці" була ліквідована і на даний час відсутня в штатному розписі на 2013 рік Чопської митниці Міндоходів". Відповідно до зазначених документів кількість штатних посад Чопської митниці Міндоходів на 15.11.2013 року становила 965 одиниць. Фактична чисельність Чопської митниці Міндоходів на 15.11.2013 року становила 1012 осіб, з яких 43 особи працювали на умовах строкового трудового договору. У зв'язку із зміною найменування посад 871 посадова особа Чопської митниці Міндоходів станом на 08.11.2013 року перебувала на посадах поза штатним розписом, при цьому в Чопській Міндоходів була наявна 831 вакансія. При цьому, згідно із затвердженим 16 жовтня 2013 року штатним розписом Чопської митниці Міндоходів, введеним в дію наказом Чопської митниці Міндоходів від 24.10.2013 року № 331 "Про введення в дію організаційної структури і штатного розпису Чопської митниці Міндоходів" та враховуючи продуктивність праці та кваліфікацію ОСОБА_1, її повідомлено про відсутність посади в Чопській митниці Міндоходів.

Суд зважає на той факт, що представником відповідача не обґрунтовано перед судом, на підставі якого нормативно-правого акту та ні підставі яких повноважень складена службова записка 21.01.2014 року заступником начальника відділу персоналу Ільченко Т.І. , крім того, ОСОБА_1 не ознайомлювалась із службовою запискою від 21.01.2014 року, свої пояснення не надавала, про наявність вакансій не повідомлялася, із штатним розписом та змінами до нього не знайомилася.

В своїх заперечення відповідач посилається що станом на 21.01.2014 року відбулися зміни в організації роботи та скорочення штатної чисельності працівників, натомість, зважаючи на зміст ст.. 40 п.1 КЗпП України, відповідачем не доведено дотримання ст.. 42 цього Кодексу, якою визначено переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці.

Як з'ясовано в судовому засіданні, позивачка ствердила, що після поновлення на посаді, вона не була членом профспілки Чопської митниці та не сплачувала профспілкові внески.

Тому наказ про звільнення позивача є таким, що не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, тобто прийнято без дотримання права на участь особи у процесі прийняття рішення, необґрунтовано, з порушенням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно ст.. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному , повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у своїй сукупності.

Отже наказ Чопської митниці Міндоходів від 21 січня 2014 року № 24-о "Про звільнення ОСОБА_1." підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а відтак позивачку необхідно поновити на посаді, що займала до звільнення.

Відповідно до статті 235 частини 2 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04 версеня 2013року за № 9884/0/14-13/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік" норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні: за січень 2014 року складає 167 години.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату від 14 березня 2014 року № 05-35-112 середньомісячна заробітна плата позивача становить - 2515,91 грн., а середньогодинна заробітна плата становить - 14,67 грн. (а.с. 207).

Середній заробіток розрахований у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердж. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100. За період з 22.01.2014 року по 24.03.2014 року ОСОБА_1 норма тривалості робочого часу складає 72 год. + 167 год. + 119 год. = 358 годин.

У відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином середні заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 5251,86 грн. (14,67 грн. х 358 год. = 5251,86 грн.).

Відповідно до статті 256 частини 1 пунктів 2 та 3 КАС України негайно виконуються постанови суду, зокрема про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, а також поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Доказів понесення позивачем судових витрат суду не надано.

Виходячи із наведеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Чопської митниці Міндоходів про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Чопської митниці Міндоходів від 21.01.2014 року № 24-о "Про звільнення ОСОБА_1, із займаної посади з 21 січня 2014 року, у зв'язку із реорганізацією, скороченням чисельності та штату працівників відповідно до п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України".

3. Поновити ОСОБА_1 на займаній посаді інспектора сектора митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 5 (п\п Дякове) митного поста "Виноградів" Чопської митниці з 22 січня 2014 року.

4. Зобов'язати Чопську митницю Міндоходів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22.01 2014 року по 24 березня 2014 року в розмірі 5 251,86 грн ( п'ять тисяч двісті п'ятдесят одна гривня, 86 коп).

5. Постанова в частині поновлення та стягнення заробітної плати за місяць в розмірі 2 515,91 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень, 91 коп.) підлягає до негайного виконання.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяТ.В. Скраль