Вирок № 37993592, 01.04.2014, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1763/13-к

провадження № 1-кп/691/19/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О. М.

при секретарі судових засідань Римар Т.Є.

з участю прокурорів Перегін В.М., Милаш Г.А.

захисника ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Городище кримінальне провадження №12013250110000507 про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, учня 3 курсу Державного навчального закладу Городищенське ПТУ №14, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ст. 128 КК України,-

встановив :

ОСОБА_3, 18 липня 2013 року близько 13 години, перебуваючи на балконі квартири в якій проживає за адресою АДРЕСА_1, використовуючи предмет, який згідно висновку судово - балістичної експертизи № 1/828 від 7 серпня 2013 року, являється 4,5 мм пневматичною пружинно - поршневою однозарядною гвинтівкою компресійного типу «Гросман Сторм ХТ» моделі С1К77СТ виробництва Китаю, заводський НОМЕР_1, придатною для стрільби кулями до пневматичної зброї калібру 4, 5 мм та належить ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителю АДРЕСА_2, маючи навички користування подібною пневматичною зброєю та умисел здійснити постріл по птахам, що знаходилися на гілці дерева неподалік будинку, усвідомлюючи те, що на лінії вогню знаходяться люди, зокрема ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, житель АДРЕСА_3, не передбачив можливості настання шкоди здоров'ю людини, але повинен був і міг це передбачити, діючи з більшою обачністю, тобто діючи зі злочинною недбалістю, здійснив постріл з вищезазначеної гвинтівки, внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого кульового поранення передньої черевної стінки, поранення клубової кишки, які утворилися внаслідок вогнепального кульового поранення, та згідно висновку судово - медичної експертизи № 92 від 16 жовтня 2013 року, виданого судово - медичним експертом Корсунь -Шевченківського відділення комунального управління «Черкаське обласне бюро СМЕ» ОСОБА_6, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений ст. 128 КК України, кваліфікуючими ознаками якого являється необережне тяжке тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав і пояснив, що на початку липня 2013 року у свого знайомого ОСОБА_5 взяв для користування з подальшими намірами придбати у власність, пневматичну гвинтівку. 18 липня 2013 року близько 13 години, знаходився на балконі власної квартири разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 і побачив голубів, в яких вирішив вистрілити з гвинтівки, що і зробив, проте не влучив. Звернув увагу, що на вулиці стоять знайомі ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які розмовляють. Спорядив повторно гвинтівку та знову хотів вистрелити по голубах, але побачив горобців, які були на гілці каштану біля якого стояли ОСОБА_4 та ОСОБА_8 і почав відстрілювати їх, але повторно не влучив і почув крик ОСОБА_4. Подумав, що той жартує, а коли зателефонував, то дізнався, що він з гвинтівки влучив саме в нього. Цього ж вечора відвіз гвинтівку ОСОБА_5. Під час перебування потерпілого на лікуванні надавав йому матеріальну допомогу.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що 18 липня 2013 року, близько 13 години, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_8, знаходилися на АДРЕСА_1, неподалік будинку в якому проживав останній. Коли вони стояли та курили, то на балконі п'ятого поверху сусіднього будинку побачили ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які також курили. Незабаром почув шелест листя на каштані, який

знаходився поруч та відчув різкий біль. Коли подивився, то виявив отвір у власному

паху та зрозумів що в нього влучили хлопці, які були на балконі. Відразу сказав їм

про це та поїхав до себе додому, але звернувся за допомогою до лікарні. В лікарні

його прооперували та вилучили з тіла кулю від пневматичної гвинтівки.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та враховуючи, покази потерпілого про умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, які не узгоджувалися із показами обвинуваченого, суд, за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, визнав за доцільним дослідження доказів зібраних в ході досудового розслідування.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 його вина у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст.128 КК України підтверджується й доказами добутими на досудовому слідстві і перевіреними в суді:

- даними рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 18.07.2013 року, за змістом якого надійшло повідомлення до Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області від чергової медсестри Городищенського РТМО про те, що до приймального відділення з тілесними ушкодженнями доставлений ОСОБА_4.(а.к.п.30);

- даними протоколів огляду місця події від 19.07.2013 року та 23.07.2013 року (а.к.п. 34-35,37-38);

- даними протоколів проведених слідчих експериментів від 05.11.2013 року (а.к.п.50-64);

- даними висновку судово - медичної експертизи № 92 від 16 жовтня 2013 року, про те, що потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого кульового поранення передньої черевної стінки, поранення клубової кишки, які утворилися внаслідок вогнепального кульового поранення, які могли утворитися в строк, вказаний потерпілим і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя (а.к.п.46);

- даними висновку судово - балістичної експертизи за № 1/828 від 7 серпня 2013 року про те, що предмет, яким ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження, являється 4, 5 мм пневматичною пружинно - поршневою однозарядною гвинтівкою компресійного типу «Гросман Сторм ХТ» моделі С1К77СТ, заводського виробництва Китаю, заводський НОМЕР_1, придатною для стрільби кулями до пневматичної зброї калібру 4, 5 мм (а.к.п.54);

- свідченнями свідка ОСОБА_5 про те, що близько двох років назад, через мережу «Інтернет», придбав для власного користування пневматичну гвинтівку, яку постійно зберігав у себе вдома. За два тижні до події, дав гвинтівку своєму знайомому ОСОБА_3 аби той нею покористувався, оскільки останній збирався її в нього придбати. 18 липня 2013 року, близько 17 години, до нього приїхав ОСОБА_3 та повідомив, що випадково влучив гвинтівкою в ОСОБА_4, при цьому віддав гвинтівку та сказав, що їде до лікарні, щоб надати допомогу;

- свідченнями свідка ОСОБА_7 про те, що 18 липня 2013 року, близько 13 години, знаходився в гостях у ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1. Перебуваючи на балконі, палили цигарки та розмовляли. В цей час ОСОБА_3 взяв пневматичну гвинтівку, та спорядивши її вистрелив з неї по голубах, які знаходилися на сусідньому даху, але не влучив. Після цього він повторно спорядив гвинтівку та вирішив вистрілити по горобцях, які були на каштані. Біля каштану знаходилися якісь люди, яких вони не розгледіли, через гілля дерева. Коли ОСОБА_3 вистрелив повторно, то із - за дерева вийшов чоловік, в якому вони впізнали ОСОБА_4, який їм крикнув, що вони влучили в нього, після чого він кудись поїхав;

- свідченнями свідка ОСОБА_8 про те, що 18 липня 2013 року, близько 13 години, разом з ОСОБА_4, знаходилися на вулиці неподалік його будинку. Коли вони стояли та палили цигарки, то на балконі п'ятого поверху сусіднього будинку побачили ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які також палили цигарки. Незабаром почув звук ніби встрелили з пневматичної зброї, при цьому ОСОБА_4 скрутився. Коли відійшли, то побачили отвір у останнього в паху і відразу зрозуміли, що це влучили хлопці, що знаходилися на балконі. ОСОБА_4 їм крикнув, що вони в нього влучили та поїхав до себе додому, проте звернувся за допомогою до лікарні.

Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до вимог КПК України, а також оцінені судом згідно ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, склад кримінального правопорушення з кваліфікуючими ознаками - необережне тяжке тілесне ушкодження, що вказує на кваліфікацію діяння за ст.128 КК України.

В судовому засіданні судом було ретельно досліджено докази, які мають значення для з"ясування змісту і спрямованості умислу винного, зокрема, враховано спосіб, знаряддя злочину, мотив і мету, форму вини, поведінку винного, наявність причинного зв"язку між діями та наслідками. Статтею 94 КПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв"язку і жоден доказ не має наперед встановленої сили. Крім того, на виконання вимог ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження показань, речей і документів), суд першої інстанції при розгляді справи безпосередньо дослідив докази у справі, шляхом допиту обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідження протоколів слідчих дій та інших доказів. Досліджені судом покази і документи, вказують безпосередньо на ознаки злочину в діях обвинуваченого за ст.128 КК України і спростовують сумніви потерпілого про спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень умисно.

Зважаючи на викладене, уявляється доцільним вирішувати питання про відповідальність обвинуваченого.

В судових дебатах прокурор просив суд призначити обвинуваченому покарання у виді 150 годин громадських робіт, мотивуючи визнанням вини, бажанням стати на шлях виправлення, позитивною характеристикою з місця проживання та потребою залучення до суспільно-корисної праці, як одного із заходів перевиховання в молодому віці.

Потерпілий під час судових дебатів, погодився з думкою прокурора, просив врахувати, що від дій обвинуваченого змушений був терпіти фізичний біль.

Захисник-адвокат ОСОБА_2, під час захисту інтересів обвинуваченого просила у відношенні підзахисного врахувати його молодий вік, наявність постійного місця проживання, навчання та призначити покарання у виді 140 годин громадських робіт.

Обвинувачений під час захисту своїх інтересів, погоджуючись з думкою захисника, просив призначити покарання у виді громадських робіт.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який законодавцем віднесений до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом"якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, судом не встановлено.

При обранні міри покарання ОСОБА_3, суд враховує, що обвинуваченому 20 років; є особою молодого віку (а.к.п.88); не одружений; утриманням неповнолітніх осіб чи осіб похилого віку не обтяжений; за місцем проживання характеризується позитивно (а.к.п.89); визнав свою вину; розкаюється у вчиненому та сприяв розкриттю злочину; до кримінальної відповідальності притягується вперше, (а.к.п.92); не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра за місцем проживання згідно довідки №385 та довідки №340 від 15.10.2013 року Городищенського районного територіального медичного об»єднання (а.к.п.90); частково відшкодував шкоду, відшкодувавши матеріальні збитки потерпілому; наявність обставин, які пом'якшують, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, і приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченого може сприяти покарання у виді громадських робіт, яке пов»язане з наданням можливості обвинуваченому своєю поведінкою, відношенням до праці, довести своє перевиховання та перевиправлення, остільки саме таке покарання є необхідним й достатнім та сприятиме попередженню вчинення нових злочинів, формуватиме у нього звички законослухняної поведінки у житті, побуті, громадських місцях. На думку суду, якщо обране судом покарання обвинуваченому не буде пов»язане із виконанням громадських робіт, то не сприятиме виправленню винного.

Запобіжні заходи відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому слідстві, як і під час судового розгляду не обиралися.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої злочином, шляхом стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 100000грн. моральної шкоди та 2521,86 грн. матеріальної шкоди. В ході судового розгляду потерпілий змінив позовні вимоги і просив в частині стягнення матеріальної шкоди позов залишити без розгляду, остільки вважає, що обвинувачений повністю її відшкодував, а в частині розміру моральної шкоди зменшив її до 40 тисяч грн., мотивуючи перенесеним фізичним болем та душевними стражданнями пережитими у зв»язку із ушкодженням свого здоров»я та хвилюванням за своє майбутнє, перебуванням на лікуванні, погіршенням сну, спричиненням сильного стресу і пригніченого стану та просив врахувати, що вибачив обвинуваченого, вважає, що за вчинений злочин він буде підданий кримінальній відповідальності, що слугуватиме для нього уроком на все життя, та з врахуванням того, що матеріальну допомогу на лікування надав самостійно, коли він перебував на лікуванні. Обвинувачений позовні вимоги не визнав, як і в первісному змісті так і в зміненому, мотивуючи відсутністю підстав для відшкодування моральної шкоди. Прокурор і захист просили відмовити у відшкодуванні моральної шкоди з підстав неналежної мотивації розміру, як в 100000 грн. так і в 40 000грн.. Суд, розглянувши позовну заяву в межах уточнених позовних вимог, згідно з вимогами ст.ст.127,128,129 КПК України, керуючись роз»ясненнями у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»,Постановою Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 року №13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», Постановою Пленуму Верховного Суду України від N 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілого в частині стягнення з обвинуваченого завданої моральної шкоди, є належним чином обґрунтованими, підтвердженими та такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи із засад розумності та справедливості,і мають бути оцінені судом у розмірі 30000 грн., враховуючи тяжкість отриманого тілесного ушкодження, хоч і заподіяне з необережності, перенесеного фізичного болю. Оцінюючи позицію прокурора, обвинуваченого, захисника, суд не погоджується із наведеними ними підставами для відмови у стягненні моральної шкоди, остільки потерпілий, хоч і в судовому засіданні не зміг усно, в повній мірі обґрунтувати в силу своїх особистісних ознак, а саме не вміння доводити і переконувати, притаманних рис скромності, обгрунтувати розмір шкоди в 40000 грн., проте навів ці обставини в змісті поданої до суду позовної заяви та наданих вищенаведених пояснень. В частині вирішення питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить із позиції потерпілого про залишення позову в цій частині без розгляду.

У кримінальному провадженні маються судові витрати в сумі 568 грн. 80 коп. за проведення судово - балістичної експертизи, які підлягають стягненню на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Черкаській області.

Речові докази у кримінальному провадженні у виді пневматичної пружинно - поршневої однозарядної гвинтівки компресійного типу «Гросман Сторм ХТ» моделі С1К77СТ виробництва Китаю, заводський НОМЕР_1,калібру 4, 5 мм та куля калібру 4,5мм., які передані на зберігання до кімнати озброєння Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області, слід повернути за належністю ОСОБА_5(а.к.п.57-58).

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

засудив:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.128 Кримінального Кодексу України, на підставі якої засудити до покарання у виді 100 годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, жителя АДРЕСА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, жителя АДРЕСА_3, у відшкодування моральної шкоди, 30 000 (тридцять тисяч) гривень. Позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області на р/р 31116115700002, код утримувача 38031150 УДКСУ в м.Черкаси, код платежу 24060300, банк ГУДКСУ в Черкаській області МФО 854018, судові витрати в розмірі 568 (п»ятсот шістдесят вісім) грн. 80 (вісімдесят) коп. у зв'язку з проведенням судово - балістичної експертизи.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, іншим учасникам - на їх вимогу.

Суддя О. М. Савенко