ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
22 жовтня 2013 року
справа № 3/465/07-АП-13/532/07-АП
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
секретар судового засідання: Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, яка є правонаступником Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, на постанову Господарського суду Запорізької області від 04 вересня 2012 року у справі № 3/465/07-АП-13/532/07-АП за позовом Комунального підприємства „Водоконал” до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство „Водоконал” (далі за текстом – КП „Водоконал”) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі за текстом - СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі), в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000711322/3 від 09.08.2007 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 179,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 04 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000711322/3 від 09.08.2007 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 179,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено виїзну планову документальну перевірку КП „Водоконал” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 30.06.2006 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №58/08-08/03327121 від 19.12.2006 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено вимоги п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту перевіряємого періоду безпідставно включено ПДВ у розмірі 923,67 грн. з 50% вартості мастильних матеріалів для легкового автотранспорту, що призвело до завищення дозволеного податкового кредиту, у т.ч.: за квітень 2004 року - на 50,80 грн.; за травень 2004 року - на 88,10 грн.; за червень 2004 року - на 156,45 грн.; за липень 2004 року - на 56,02 грн.; за серпень 2004 року - на 174,60 грн.; за вересень 2004 року - на 40,25 грн.; за листопад 2004 року - на 92,42 грн.; за грудень 2004 року - на 27,30 грн.; за січень 2005 року - на 153,71 грн.; за лютий 2005 року - на 58,80 грн.; за березень 2005 року - на 25,22 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000711322/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 215 336 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 107 668 грн.
За результатами адміністративного оскарження, рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.
На підставі вказаного рішення 12.03.2007 року СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000711322/1, згідно якого КП „Водоканал” зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 215 336 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 107 668 грн.
23.03.2007 року позивачем подано повторну скаргу на рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі на адресу ДПА в Запорізькій області, за результатами розгляду якої 18.05.2007 року прийнято рішення № 2039/10/25-020, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2006 року № 0000711322/0 та від 12.03.2007 року №233/10/25-016 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 15157 грн. та 7 578,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
З метою доведення нових строків оплати, на підставі рішення ДПА у Запорізькій області про результати розгляду повторної скарги від 18.05.2007 року № 2039/10/25-020, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2007 року №0000711322/2, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 200 179 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 100 090 гри.
30.05.2007р. позивачем подано скаргу на вказане рішення відповідача та на рішення ДПА у Запорізькій області до ДПА України, за результатами розгляду якої 01.08.2007 року прийнято рішення про результати розгляду скарги № 7356/6/25-0115. На підставі вказаного рішення 09.08.2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000711322/3, яким КП „Водоканал” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 179 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 170 грн.
Відповідно до п.п.5.4.10 п.5.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не включаються до складу валових витрат платника податку 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів.
Проте, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оспорювані витрати здійснені КП „Водоканал” не в зв’язку придбанням пально-мастильних матеріалів (далі за текстом - ПММ), оскільки позивач не отримував ПММ за видатковою накладною, довіреність на отримання матеріальних цінностей виконавцю робіт з обслуговування транспортних засобів не видавалася. Підприємство позивача отримувало послуги з обслуговування та ремонту легкових автомобілів, складовою частиною вартості яких є вартість мастильних матеріалів, що були використані постачальником під час надання таких послуг, що відповідно підтверджується належним чином оформленими актами виконаних робіт.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно із п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв’язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 5.3-5.8 цієї статті.
За змістом п.п.8.7.1 п.8.7 ст. 8 цього ж Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
У відповідності до п.п.7.4.1, 7.4.4. та 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Відповідно до Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 792 від 11.11.02р., якими регламентуються взаємовідносини між Замовником і Виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, технічне обслуговування - операція чи комплекс операцій із задоволення вимог, встановлених експлуатаційною чи сервісною документацією ДТЗ як умова забезпечення відповідності його експлуатаційних характеристик вимогам виробника і нормативних документів; ремонт - комплекс операцій щодо відновлення справності або працездатності виробів та відновлення ресурсів виробів чи їхніх складових частин.
Відповідно до розділу 9 затвердженої форми наряду-замовлення, що наведена в Додатку 1 до Правил, вартість послуг складається з трудомісткості послуги та вартості матеріалів, використаних при проведенні таких послуг.
Пунктом 24 вказаних Правил, встановлено, що виконавець оформлює для юридичних осіб окремі фінансові документи на оплату матеріалів і послуг з технічного обслуговування (включаючи необхідні діагностичні роботи), і окремі документи на оплату матеріалів і виконання робіт з ремонту (включаючи необхідні діагностичні роботи). Тобто, Правилами передбачено складання окремих фінансових документів на оплату послуг з технічного обслуговування (включаючи матеріали) та окремих документів на оплату виконання робіт з ремонту (включаючи матеріали).
Таким чином, КП „Водоканал” придбавало послуги з обслуговування та ремонту легкових автомобілів, складовою частиною вартості яких є вартість мастильних матеріалів, що були використані постачальником під час надання таких послуг.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення КП „Водоканал” до складу валових витрат вартості технічного обслуговування та ремонту легкових автомобілів, а сум ПДВ до складу податкового кредиту, та як наслідок визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі № 0000711322/3 від 09.08.2007 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 179, 00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 170, 00 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів – залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 04 вересня 2012 року у справі № 3/465/07-АП-13/532/07-АП – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Судове рішення № 37992180, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9101/174804/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: