Рішення № 37991928, 31.03.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2014 р. Справа № 924/293/14Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Радченя Д.І., при секретарі судового засідання Куржій Н.П., розглянувши матеріали справи

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Дружба", м.Нова Одеса Миколаївської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-СБ", м. Хмельницький

про стягнення 249 933 грн. 31 коп.

Представники сторін:

від позивача : Оксін А.П. представник за довіреністю № 150 від 21 березня 2013р.

від відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Молочна компанія Дружба" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ "Фортуна-СБ" на свою користь 246 945,72грн. заборгованості, що утворилася через неналежне виконання умов укладеного договору від 19.06.2012 року №149-КП на поставку товару, а також 795,77грн. - 3% річних та 3448,32грн. - пені.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2014р. порушено провадження у справі №924/293/14.

Про дату, час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином.

Копія ухвали про порушення провадження у справі, що направлялася на адресу відповідача, повернута до суду без вручення з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

В судовому засіданні, яке відбулося 18 березня 2014 року, представником позивача подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2499 33, 31грн. заборгованості, з яких 245723,83грн. - сума основного боргу, 789,28грн. - 3% річних та 3420,20грн. - пеня.

Дане клопотання судом розглянуто, а предметом спору визначено стягнення 249 933, 31грн.

Розгляд справи відкладався на 31.03.2014р. через неявку в засідання суду представника відповідача та неподання ним письмового відзиву на позов. Копії ухвали суду про відкладення розгляду справи від 18.03.2014р. направлялися відповідачу на адресу його реєстрації, та на адреси його засновників.

До судового засідання направлені листи на адресу гр. ОСОБА_2 та товариства "Фортуна - СБ" повернулися до суду без вручення з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" та лист, направлений на адресу гр. ОСОБА_3 з повідомленням про вручення вказаного листа одержувачу.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву не наддав та позовні вимоги не оспорив.

Проте судом вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про час дату проведення судового засідання, так ухвалу суду про відкладення судового засідання крім юридичної адреси відповідача надсилалась за поштовою адресою засновників підприємства відповідача - гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

19 червня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір за №149-КП за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу продукцію, а відповідач в свою чергу прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Загальна ціна товару за цим договором складається із вартості всіх партій товару поставлених по дійсному договору.

У відповідності до розділу 2 даного договору, передача товару здійснюється в присутності представника покупця за супровідними документами. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент фактичної передачі партії товару покупцю та видаткової накладної на товар. Приймання товару за кількістю проводиться покупцем в момент передачі товару на складі покупця відповідно до товаросупровідних документів. За результатами приймання підписуються видаткові документи (видаткова та податкова накладні, товаротранспортна накладна, документи про якість).

Відповідно до п. 3.1. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом оплати вартості товару на протязі 21 календарного дня з моменту переходу права власності на партію товару у відповідності з вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року №22, та інших законодавчих актів України.

На виконання умов даного договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 245 788, 53грн., підтвердженням чого є видаткова накладна від 25.11.13р. № TF8ДР-473 на поставку продукції загальною вартістю 29 291,01грн., строк оплати 17 грудня 2013р.; видаткова накладна від 02.12.13р. № TF8ДР-15 на поставку продукції загальною вартістю 26 315,53 грн., строк оплати 23 грудня 2013р.; видаткова накладна від 09.12.13р. №ТР8ДР-139 на поставку продукції загальною вартістю 36 519,38 грн., строк оплати 30 грудня 2013р.; видаткова накладна від 16.12.13р. №TF8ДР-259 на поставку продукції загальною вартістю 60 512,83 грн., строк оплати 07 січня 2014р.; видаткова накладна від 23.12.2013р. №TF8ДР-510 на поставку продукції загальною вартістю 55 809,04 грн., строк оплати 13 січня 2014р.; видаткова накладна від 25.12.2013р. №TF8ДР-559 на поставку продукції загальною вартістю 37 340,74 грн., строк оплати 15 січня 2014р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

Сторонами складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків за період 2013 року, в якому визначено та обумовлено, що станом на 31.12.2013р. заборгованість підприємства - відповідача становить 245 723,83грн.

Свої зобов'язання щодо виконання договору в частині оплати отриманого товару відповідач не виконав.

У відповідності до п. 4.3 договору, покупець за цим договором, за порушення терміну оплати товару сплачує продавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен затримки оплати.

У зв'язку із несплатою відповідачем боргу в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Фортуна-СБ" основного боргу в розмірі 245 723, 83грн., а також 3420,20 грн. пені та 789,28 грн. 3% річних.

На момент слухання справи в суді заборгованість відповідача не змінилася.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

За змістом ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст.181 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, 19 червня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір за №149-КП за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу продукцію, а відповідач в свою чергу прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Загальна ціна товару за цим договором складається із вартості всіх партій товару поставлених по дійсному договору.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.1. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом оплати вартості товару на протязі 21 календарного дня з моменту переходу права власності на партію товару у відповідності з вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року №22, та інших законодавчих актів України.

На виконання умов даного договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 245 788, 53грн., підтвердженням чого є видаткова накладна від 25.11.13р. №TF8ДР-473 на поставку продукції загальною вартістю 29 291,01грн. строк оплати 17 грудня 2013р.; видаткова накладна від 02.12.13р. №TF8ДР-15 на поставку продукції загальною вартістю 26 315,53 грн. строк оплати 23 грудня 2013р.; видаткова накладна від 09.12.13р. №ТР8ДР-139 на поставку продукції загальною вартістю 36 519,38 грн. строк оплати 30 грудня 2013р.; видаткова накладна від 16.12.13р. №TF8ДР-259 на поставку продукції загальною вартістю 60 512,83 грн. строк оплати 07 січня 2014р.; видаткова накладна від 23.12.2013р. №TF8ДР-510 на поставку продукції загальною вартістю 55 809,04 грн. строк оплати 13 січня 2014р.; видаткова накладна від 25.12.2013р. №TF8ДР-559 на поставку продукції загальною вартістю 37 340,74 грн. строк оплати 15 січня 2014р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

У відповідності до ст.538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Свої зобов'язання щодо виконання договору в частині оплати отриманого товару відповідач не виконав.

У відповідності до п. 4.3 договору, покупець за цим договором, за порушення терміну оплати товару сплачує продавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен затримки оплати.

У зв'язку із несплатою відповідачем боргу в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Фортуна-СБ" - 3420,20 грн. пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цього позивачем від простроченої суми заявлено до стягнення з відповідача 789,28 грн. - 3% річних.

Зазначені нарахування позивачем проведені правомірно і підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу, річних та пені заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат, згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія Дружба", м. Нова Одеса Миколаївської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-СБ", м. Хмельницький про стягнення 249 933 грн. 31 коп. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-СБ", м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 1/1, кв. 2 (код 37674021) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія Дружба", м. Нова Одеса Миколаївської області (код ЄДРПОУ 00446569) - 245 723грн. 83коп. (двісті сорок п'ять тисяч сімсот двадцять три грн. 83коп.) - основного боргу, 789,28грн. (сімсот вісімдесят дев'ять грн. 28коп.) - 3% річних, 3420,20грн. (три тисячі чотириста двадцять грн. 20 коп.) - пені та 4 998,67грн. (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім грн. 67коп.) - судового збору.

Видати наказ.

Суддя Д.І. Радченя

Повний текст рішення складено та підписано суддею 01.04.2014р.

Віддруковано 2 примірники:

1- до матеріалів справи;

2-відповідачу: - ТОВ "Фортуна-СБ" - 29000, м.Хмельницький, вул.Старокостянтинівське шосе, 1/1, кв.2; (прост. коресп.)