Рішення № 37991862, 31.03.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2014 р.

Справа № 924/188/14

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Муляр Г.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом приватного підприємства "Агросервіс" м.Старокостянтинів

до Дочірнього підприємства "Деражнянський плодоконсервний завод Хмельницької облспоживспілки" м. Деражня

про стягнення 13 828,57 грн., з яких 13 000,00 грн. - основна заборгованість, 262,29 грн.-штраф, 566,28 грн.-проценти,

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 13 828,57 грн. заборгованості, з яких 13 000,00 грн. - основна заборгованість, 262,29 грн.-штраф, 566,28 грн. - проценти.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, на адресу суду направив клопотання, в якому просить розгляд справи проводити без особистої участі представника позивача по наявним документам у справі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов та доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, про причини неявки та не подання доказів не повідомив. Про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвали суду від 10.02.2014р., 24.02.2014р. та 11.03.2014р. направлялись на зазначену у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача (32200, Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, б. 126).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом у разі виконання судом вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

15.01.2013р. між сторонами підписаний договір купівлі-продажу №15/01, відповідно до умов якого позивач взяв па себе зобов'язання передати товар (овочі свіжі), а покупець відповідно взяв на себе зобов'язання прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (п. 1.1., 2.2 Договору).

Асортимент, ціна, кількість, одиниця виміру товару вказується у накладних (у специфікаціях за вимогою сторін), що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.3 договору).

Відповідно до договору поставка виконується згідно одержаного Постачальником замовлення Покупця, яке може бути здійснене в письмовій або усній формі. Поставка товару здійснюється товарними партіями автотранспортом і за рахунок Покупця. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту передачі товару, що оформляється видатковою накладною. Днем одержання продукції вважається дата оформлення накладних (п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 даного договору передбачено, що ціна за одиницю товару зазначається у накладних, що являються невідомою частиною даного договору. Засобом платежів є національна валюта України-гривня. Покупець зобов'язаний розрахуватися за товар протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня приймання товару. Форма оплати: безготівковий розрахунок. Сума по даному договору складає суму всіх накладних, по яким було поставлено товар Покупцю за період даного договору.

Згідно п. 6.4 договору за односторонню відмову від виконання зобов'язань договору винна сторона сплачує штраф іншій стороні у розмірі 1 % від ціни товару.

На виконання умов вказаного Договору 16 січня 2013 року відповідачем було отримано від позивача по видатковій накладній №3 товар на загальну суму 26 229,00 грн., в т.ч. ПДВ, а саме: капуста, в кількості 17230 кг по ціні 1.50 грн./кг на суму 25 845,00 грн., в т.ч. ПДВ та морква в кількості 320 кг по ціні 1.20 грн./кг. на суму 584,00 грн., в т.ч. ПДВ

Протягом 2013 року відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за товар в сумі 13229 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2534 на суму 3229.00 грн., 19.07.2013 року — платіжним дорученням №2674 на суму 4000.00 грн.; 22.08.2013 року — платіжним дорученням №2818 на суму 4000.00 грн., 11.09.2013 року — платіжним дорученням №2912 на суму 2000.00 грн. Таким чином, залишок заборгованості за товар, отриманий 16.01.2013 року згідно договору складає 13 000,00 грн.

У зв'язку з неналежним проведення відповідачем розрахунків позивачем заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 13 000 грн., а також нарахована 3% річних за період з 06.02.2013 по 28.05.2013р. у розмірі 241,45 грн., з 22.08.2013р по 10.07.2013р. у розмірі 24,66грн., з 11.09.2013 по 29.01.2014р. у розмірі 150,66грн та штраф у розмірі 262,29грн. (26 229 грн. х1%).

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Згідно з ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №15/01 від 15.01.2013р., передавши відповідачу товар на суму 26 229 грн., що підтверджується видатковою накладною №3 від 16.01.2013р. Сторонами у п. 5.3 договору визначений остаточний строк розрахунку, а саме - покупець зобов'язаний розрахуватися за товар протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня приймання товару.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відпущено відповідачу товар на суму 26 229грн., що підтверджується видатковою накладною №3 від 16.01.2013р. на суму 26 229 грн.

Натомість, відповідачем в порушення умов договору не здійснено оплату товару. На час звернення позивача до суду із позовом борг відповідача склав 13 000,00 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідлачем станом на час розгляду суду не надано. Тому, з огляду на вищенаведене позовні вимоги в частині стягнення 13 000,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 262,29 грн. штрафу згідно п.6.4 договору за односторонню відмову від виконання зобов'язань по договору.

Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Відповідно, позивачем на суму товару 26 229 грн. нарахований 1% штрафу у розмірі 262,29 грн., що визнається судом обґрунтованим. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку 3% річних в сумі 566,28 грн. за період з 06.02.2013 по 29.01.2014р. вбачається, що останні обраховані правильно в межах допустимих сум та підлягають стягненню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32, 33, 44, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства "Агросервіс" до Дочірнього підприємства "Деражнянський плодоконсервний завод Хмельницької облспоживспілки" про стягнення 13 828,57 грн., з яких 13 000,00 грн. - основна заборгованість, 262,29 грн.-штраф, 566,28 грн.- 3% річних, задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Деражнянський плодоконсервний завод Хмельницької облспоживспілки" (м. Деражня вул. Миру, буд.126, код 01729677) на користь приватного підприємства "Агросервіс" (м.Старокостянтинів, вул. І.Франка, 49, код 21312318) 13 000,00 грн. (тринадцять тисяч гривень) - основної заборгованості, 262,29 грн. (двісті шістдесят дві гривні, 29 коп.) - штрафу, 566,28 грн.(п'ятсот шістдесят шість гривень, 28 коп) - 3% річних, та 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Суддя М.В.Музика

Віддрук. у 3 прим. 1 - до справи, 2 - позивачу (м.Старокостянтинів, вул. І.Франка, 49), 3 - відповідачу (Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, буд.126)