Рішення № 37990863, 31.03.2014, Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/247/14-ц

2/382/152/14

РІШЕННЯ

Іменем України

31 березня 2014 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в котрій зазначено, що сторони зареєстрували шлюб 19 липня 1974 року в будинку реєстрації шлюбів м. Ташкент, актовий запис № 2903. Від подружнього життя неповнолітніх дітей немає. Сімейне життя в них не склалося, оскільки сторони втратили почуття кохання і поваги один до одного, ведуть окремі бюджети, фактично припинили шлюбні стосунки, в зв'язку з чим позивачка просила шлюб розірвати.

В судовому засіданні позивачка підтримала вимоги позову, зазначивши, що строк для примирення не покращив стосунків подружжя.

Відповідач в судовому засіданні не визнав вимоги позову, мотивуючи тим, що бажає зберегти сім'ю, проте не заперечував того факту що сторони під час наданого строку їм для примирення не примирилися, також визнає той факт, що він припускався помилок під час спільниго життя з позивачкою, проте намагається на даний час змінитися. Крім цього, йому також не подобаються захоплення позивачки пізнанням Тибетьської медицини.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, а відповідно до ст. 105 цього Кодексу шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда, та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В силу ст. 234 ч. 3 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

З копії паспорта (а.с. 5) вбачається, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Машкент Узбекистан та зареєстрована по АДРЕСА_1.

З свідоцтва про шлюб (а.с. 4) вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 19 липня 1974 року в будинку реєстрації шлюбів м. Ташкент, актовий запис № 2903 та прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на "ОСОБА_1".

З довідки Яготинської ЖЕК (а.с. 13) вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 та має таких зареєстрованих членів сім'ї: чоловік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

З копії листа (а.с.25) вбачається, що надходила до Яготинського РВГУ МВС України в Київській області заява ОСОБА_2, відповідно до якої він повідомляє, що його дружина ОСОБА_1 залишила їхній дім та відмовляється повертатись до дому, так як її не влаштовують відносини в родині та атмосфера, що склалася в сім'ї. Оскільки в даному випадку відсутні ознаки будь-якого кримінального правопорушення та відповідно до Закону України "Про звернення громадян" ОСОБА_2 надано відповідь.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 19 липня 1974 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 в будинку реєстрації шлюбів м. Ташкент, актовий запис № 2903. Від подружнього життя неповнолітній дітей немає. Сторони ведуть різні бюджети, не підтримують шлюбних відносин, проживають разом, проте наданий сторонам строк для примирення не покращив стосунків подружжя.

Враховуючи ті обставини, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, строк наданий сторонам для примирення не покращив стосунків подружжя, суд вважає, що сім'я розпалася остаточно, шлюб носить формальний характер і його необхідно розірвати.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215-218, 88 ЦПК України, ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований в будинку реєстрації шлюбів м.Ташкент, 19 липня 1974 року, запис акту № 2903, розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок сплаченого нею судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Кисіль О.А.