Ухвала суду № 37988387, 26.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 р. Справа № 876/9353/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,

представника відповідача Гаврилюка Д.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал СТ» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі №803/1249/13-а за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал СТ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2013 року Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал СТ» на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в дохід Державного бюджету на рахунки відкриті в управліннях Державної казначейської служби України (Держбюджет м. Луцька, 50070000, номер рахунку 31213230700002, ідентифікаційний код 38009628, банк ГУДКСУ у Волинській області, МФО 803014) адміністративно-господарські санкції в сумі 6540 грн. та пеню в сумі 57 грн. 64 коп., разом до сплати 6597 грн. 64 коп..

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал СТ» на користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 6597 грн. 64 коп., в тому числі 6540 грн. адміністративно-господарських санкцій та 57 грн. 64 коп. пені.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал СТ» постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що виходячи зі змісту ст.. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконання нормативу працевлаштування інвалідів повинно оцінюватися для таких підприємств лише за період, коли кількість працівників складала від 8 до 25 осіб, а не в середньому за рік. На підприємстві протягом січня - травня 2012 року працював 1 інвалід; з червня по грудень на підприємстві працювало 5 осіб, а така кількість працюючих не передбачає виконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів. Тобто, порушень вимог Закону підприємством не було допущено в жодному місяці 2012 року, отже застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення Закону є незаконним.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що згідно поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал СТ» Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми №10-ПІ середньооблікова чисельність працюючих за 2012 рік у відповідача фактично складала 10 чол., з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб (оскільки 1 інвалід працював лише 5 місяців, то норматив не вважається виконаним). Відповідно до статті 19 Закону, норматив для працевлаштування відповідачем інвалідів складає 1 особу, який відповідачем не виконаний.

Згідно ч. 1, 2 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 1 статті 20 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Середньооблікова кількість працюючих за рік та середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність, обрахована відповідно до вимог пунктів 3.2.5, 3.2.6 Інструкції зі статистики чисельності працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 286 (надалі - Інструкція), відповідно до вимог яких середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12. Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, сплачують відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати.

Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві-відповідачі у 2012 році складав: 130 800,00грн. (фонд оплати праці згідно коду рядка 04 Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік), що розділяється на 10 чол. (середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу згідно коду рядка 01 Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік) і становить 13 080,00 грн. на одного працівника. В зв'язку з цим сума адміністративно-господарських санкцій за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда у 2012 році відповідно до Закону становить 6540 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Порядок нарахування пені та її сплати затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 р. за № 552/13819. Згідно розрахунку позивача сума пені складає 57,64 грн..

Згідно листа Луцького міського центру зайнятості від 03.06.2013 року № 2505/05-07 про надання відповіді на запит Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 27.05.2013 року № 632/06-07 відповідач протягом 2012 року не звертався до Луцького міського центру зайнятості з інформацією про створення робочих місць чи наявних вакантних посад для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 6540,00 грн. та пені у сумі 57,64 грн. є правомірними і підлягають до задоволення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал СТ» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі №803/1249/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич