Постанова № 37988330, 26.03.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 р. Справа №818/551/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.

за участю секретаря судового засідання - Кононенко Є.Є.,

представника позивача - Петрищева О.О.,

представника відповідача - Соловей Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/551/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Сумської митниці Міндоходів

про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач, ПАТ "Сумихімпром") звернулось до суду з позовною заявою до Сумської митниці Міндоходів (далі - відповідач, Сумська митниця), якому просить суд:

- скасувати рішення відповідача від 09.12.2013 р. №805130000/2013/000201/1 про коригування митної вартості товарів.

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 465,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06.11.2013 р. між ПАТ «Сумихімпром» (покупець) та ВАТ «Міндобрива» (постачальник) укладено контракт №ВЕ-1999-13, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити аміак рідкий технічний марки А (ГОСТ 6221-90), на умовах поставки СРТ - станція Баси Південної залізниці, Україна, код ст.445607, код підприємства 1673.

Періодом поставки товару сторони визначили листопад-грудень 2013 року (п.п. 1.1 Контракту). Відповідно до п.п. 1.3 Контракту ціна за 1 тону метричну товару склала 415 доларів США.

08.11.2013 року постачальником на адресу покупця було виставлено рахунок №ЕХР-04 на оплату 1618,69 тон метричних аміаку на суму 671756,35 доларів США.

11 листопада 2013 року постачальником на адресу покупця було відвантажено 1618690 кг аміаку, доказом чого є залізничні накладні від 11.11.2013 року.

Рахунок виставлений постачальником було сплачено ПАТ «Сумихімпром» у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 27.11.2013 р. №632 на суму 671756,35 доларів США.

28.11.2013 року з метою митного оформлення позивачем подана митна декларація (МД) №805130000/2013/015171, згідно якої було заявлено до декларування аміак безводний рідкий технічний марки А (ГОСТ 6221-90), вагою 1618690 кг, вартістю 5369348,51 грн. (при курсі долара США 7,993).

Митна вартість вищевказаного товару визначалась позивачем за методом 1, відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, за ціною договору щодо товару, який імпортується (415 доларів США за 1 метричну тону).

09.12.2013 р. Сумською митницею прийнято рішення №805130000/2013/000201/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 495 доларів США за 1 тону метричну, другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а) (ст. 57 МК України).

09.12.2013 р. Сумською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00211.

ПАТ «Сумихімпром» вважає рішення Сумської митниці від 09.12.2013 р. №805130000/2013/000201/1 про коригування митної вартості товарів, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Глава 9 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування

Так, ст. ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

1) декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

2) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, ще стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Норми ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України позивачем виконано у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.12.2013 року №805130000/2013/00211 декларантом до митного органу були надані наступні документи:

- Картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами накладні УМВС,

- платіжне доручення в іноземній валюті від 27.11.13 інвойс від 08.11.13 ЕХР-04

- зовнішньоекономічний контракт ВЕ-1999-13 від 06.11.13

- копія митної декларації країни відправлення №10104050/111113/0002177 від 11.11.13

- інформація про позитивні результати санітарно - епідеміологічні екологічного контролю товару;

- інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару сертифікати про походження товару СТ-1.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний ч:: авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З наведеного вбачається, що витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

При чому орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Будь-якого документа з вказівкою на причини для витребування додаткових документів у ПАТ «Сумихімпром» митним органом не складалося.

Як вбачається з декларації митної вартості товарів від 28.11.2013 р., митним органом без посилання на будь-які обставини витребувано у ПАТ «Сумихімпром» додаткові документи, а саме:

- Рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов договору;

- Виписки з бухгалтерської документації;

- Каталоги, специфікації, прас листи виробника товару;

- Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини Розрахунок ціни (калькуляцію).

В свою чергу п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства.

Більш того, документи, що витребовувалися митним органам не відповідають підставам зазначеним в рішенні про коригування митної вартості товарів (різниця в сумі платежів в рахунку №ЕХР-04 від 08.11.2013 року та платіжному дорученні №632 від 27.11.13, різні дані щодо ваги оцінюваного товару в експортній та імпортній деклараціях), оскільки ні рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов договору, ні виписки з бухгалтерської документації, ні каталоги, специфікації, прас листи виробника товару, ні висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару або сировини, ні розрахунок ціни (калькуляція) не можуть спростувати або підтвердити факт «невідповідності» даних інвойсу та платіжного доручення, експортної та імпортної декларацій.

Умовами контракту від 06.11.2013 р. №ВЕ-1999-13 не передбачено отримання або надання комісійних чи посередницьких послуг.

Відповідно до умов контракту від 06.11.2013 р. №ВЕ-1999-13 постачальник зобов'язується поставити аміак рідкий технічний марки А (ГОСТ 6221-90), на умовах поставки СРТ (в редакції правил Інкотермс - 2010), до станції «Баси» Південної залізниці, Україна, код ст.445607, код підприємства 1673.

Ціна 1 тони метричної товару встановлена сторонами на умовах поставки СРТ і складає 415 доларів США (п.п. 1.3 контракту).

Поставка на умовах СРТ означає обов'язок постачальника доставити товар Продавцеві за власні кошти, що виключає необхідність залучення покупцем перевізників та експедиторів.

Прейскурантів, каталогів, калькуляцій експортного ціноутворення ВАТ «Міндобрива» на аміак, що поставляється на експорт, не існує оскільки експортна ціна визначається двохстороннім контрактом між постачальником та закордонним покупцем і залежить виключно від умов і обсягу поставки, виду товару і кон'юнктури світового ринку.

Аналогічні пояснення у письмовому вигляді були надані митному органу представником ПАТ «Сумихімпром» під час декларування товару, доказом чого є дані декларації митної вартості товарів.

Отже, ненадання витребуваних митним органом додаткових документів зумовлено об'єктивними причинами - відсутністю таких документів.

Безпідставне витребування відповідачем додаткових документів, які не мають відношення до задекларованої позивачем митної вартості товарі є ні чим іншим як порушенням принципів ст. 318 МК України та п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.

Первинні документи надані ПАТ «Сумихімпром» до декларування не містять розбіжностей, які впливають на визначення митної вартості товару, або роблять неможливим її визначення за основним методом

Згідно п.п. 1.3 Контракту ціна за 1 тону метричну товару складає 415 доларів США.

Ціна на товар визначений в Контракті від 06.11.2013 р. №ВЕ-1999-13 на час його поставки відповідала поточній коньюктурі ринку, що підтверджується висновком ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 06.12.2013 р. №5604.

На виконання умов контракту постачальником було відвантажено товар та складено попередню експортну декларацію від 11.11.2013 р. №10104050/111113/0002177, в якій зазначено загальну його кількість 1650 тон метричних з урахуванням загальної кількості залізничних цистерн (42 шт.) та їх об'єму.

Фактично, постачальником на адресу покупця було відвантажено товару в загальній кількості 1618,69 тон метричних, що підтверджується залізничними накладними від 11.11.2013 р. (813 330 кг. + 263 380 кг. + 207 070 кг. + 40 930 кг. + 239 980 кг.).

Саме на фактичну кількість відвантаженого товару постачальником виставлено покупцеві рахунок на оплату від 08.11.2013 р. №ЕХР-04.

Отриманий товар в кількості 1618,69 тон. метричних сплачений ПАТ «Сумихімпром» у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 27.11.2013 р. №632 на суму 671756,35 доларів США (1 618,69 тон. х 415 доларів США).

До декларування підприємством було заявлено саме аміак безводний рідкий технічний марки А (ГОСТ 6221-90), вагою 1618,69 тон метричних, митною вартістю 5369348,51 грн., яка була визначена за 1 методом (1618,69 х 415 доларів США х 7,993 курс долара), що підтверджується митною декларацією від 28.11.2013 року №805130000/2013/015171.

Отже, ПАТ «Сумихімпром» задекларовано саме той товар, який визначено контрактом від 06.11.2013 р. №ВЕ-1999-13, в кількості та за ціною, які підтверджуються первинними документами.

Документи надані підприємством під час декларування товару містять всі необхідні відомості для застосування основного методу визначення митної вартості товару - за ціною Контракту.

Разом з тим, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості товарів митний орган не зазначив, які саме обставини не підтверджені позивачем та не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства щодо законності та обґрунтованості, а тому є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, вважає, що оскаржене рішення прийнято з дотриманням вимог митного законодавства.

Заслухавши доводи представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.11.2013 р. між ПАТ «Сумихімпром» (покупець) та ВАТ «Міндобрива» (постачальник) укладено контракт №ВЕ-1999-13, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити аміак рідкий технічний марки А (ГОСТ 6221-90), на умовах поставки СРТ - станція Баси Південної залізниці, Україна, код ст.445607, код підприємства 1673 (а.с. 10-15).

Періодом поставки товару сторони визначили листопад-грудень 2013 року (п.п. 1.1 Контракту). Відповідно до п.п. 1.3 Контракту ціна за 1 тону метричну Товару склала 415 доларів США .

08.11.2013 року постачальником на адресу покупця було виставлено рахунок №ЕХР-04 на оплату 1618,69 тон метричних аміаку на суму 671756,35 доларів США (а.с. 16).

11 листопада 2013 року постачальником на адресу покупця було відвантажено 1618690 кг аміаку, доказом чого є залізничні накладні від 11.11.2013 року.

Рахунок виставлений постачальником було сплачено ПАТ «Сумихімпром» у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 27.11.2013 р. №632 на суму 671756,35 доларів США (а. с. 17).

28.11.2013 року з метою митного оформлення позивачем подана митна декларація (МД) №805130000/2013/015171, згідно якої було заявлено до декларування аміак безводний рідкий технічний марки А (ГОСТ 6221-90), вагою 1618690 кг, вартістю 5369348,51 грн. (при курсі долара США 7,993) (а.с. 28-29).

Митна вартість вищевказаного товару визначалась позивачем за методом 1, відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, за ціною договору щодо товару, який імпортується (415 доларів США за 1 метричну тону).

09.12.2013 р. Сумською митницею прийнято рішення №805130000/2013/000201/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 495 доларів США за 1 тону метричну, другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а) (ст. 57 МК України) (а.с. 35).

09.12.2013 р. Сумською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00211 (а.с. 37-38).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що Сумська митниця, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності свого рішення, виходячи з наступного.

Зі змісту оскаржуваного рішення (графа 33), судом встановлено, що підставою для його прийняття є висновок відповідача, що основний метод не застосовувався у зв'язку з використанням декларантом відомостей, не підтверджених документально та є необ'єктивними, а саме не надано, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), виписок з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару, висновки про якісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а тому митний орган використав другорядний метод визначення митної вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки наявна інформація по операціях з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів та є максимально наближеними до нього. Підстави для визначення митної вартості: цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України: МД №902050000/2013/013171 від 06.12.2013 року (а.с. 36).

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Згідно з ст. 7 Митного кодексу України (далі - МК України) митні органи визначено як спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено її безпосереднє здійснення.

Відповідно до ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Глава 9 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування

Так, ст. ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

3) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

3) декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

4) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, ще стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Суд зазначає, що норми ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України позивачем виконано у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.12.2013 року №805130000/2013/00211 декларантом до митного органу були надані наступні документи:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами накладні УМВС,

- платіжне доручення в іноземній валюті від 27.11.13 інвойс від 08.11.13 ЕХР-04

- зовнішньоекономічний контракт ВЕ-1999-13 від 06.11.13

- копія митної декларації країни відправлення №10104050/111113/0002177 від 11.11.13

- інформація про позитивні результати санітарно - епідеміологічні екологічного контролю товару;

- інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару сертифікати про походження товару СТ-1.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний ч:: авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З наведеного вбачається, що витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

При чому орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Як вбачається з декларації митної вартості товарів від 28.11.2013 р., митним органом без посилання на будь-які обставини витребувано у ПАТ «Сумихімпром» додаткові документи, а саме:

- Рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов договору;

- Виписки з бухгалтерської документації;

- Каталоги, специфікації, прас листи виробника товару;

- Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини Розрахунок ціни (калькуляцію).

Проте, жодного документа з вказівкою про причини для витребування додаткових документів у ПАТ «Сумихімпром» митним органом не складалося.

В свою чергу п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства.

Крім того, документи, що витребовувалися митним органам не відповідають підставам зазначеним в рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки ні рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов договору, ні виписки з бухгалтерської документації, ні каталоги, специфікації, прас листи виробника товару, ні висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару або сировини, ні розрахунок ціни (калькуляція) не можуть спростувати або підтвердити факт невідповідності» даних інвойсу та платіжного доручення, експортної та імпортної декларацій.

Також, умовами контракту від 06.11.2013 р. №ВЕ-1999-13 не передбачено отримання або надання комісійних чи посередницьких послуг.

Відповідно до умов контракту від 06.11.2013 р. №ВЕ-1999-13 постачальник зобов'язується поставити аміак рідкий технічний марки А (ГОСТ 6221-90), на умовах поставки СРТ (в редакції правил Інкотермс - 2010), до станції «Баси» Південної залізниці, Україна, код ст.445607, код підприємства 1673.

Суд зазначає, що експортна ціна визначається двохстороннім контрактом між постачальником та закордонним покупцем і залежить виключно від умов і обсягу поставки, виду товару і кон'юнктури світового ринку, а тому жодних прейскурантів, каталогів, калькуляцій експортного ціноутворення ВАТ «Міндобрива» на аміак, що поставляється на експорт, не існує.

Отже, суд приходить до висновку, що ненадання витребуваних митним органом додаткових документів зумовлено об'єктивними причинами - відсутністю таких документів.

Первинні документи надані ПАТ «Сумихімпром» до декларування не містять розбіжностей, які впливають на визначення митної вартості товару, або роблять неможливим її визначення за основним методом

Згідно п.п. 1.3 Контракту ціна за 1 тону метричну товару складає 415 доларів США.

Ціна на товар визначений в Контракті від 06.11.2013 р. №ВЕ-1999-13 на час його поставки відповідала поточній коньюктурі ринку, що підтверджується висновком ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 06.12.2013 р. №5604.

На виконання умов контракту постачальником було відвантажено товар та складено попередню експортну декларацію від 11.11.2013 р. №10104050/111113/0002177, в якій зазначено загальну його кількість 1650 тон метричних з урахуванням загальної кількості залізничних цистерн (42 шт.) та їх об'єму.

Фактично, постачальником на адресу покупця було відвантажено товару в загальній кількості 1618,69 тон метричних, що підтверджується залізничними накладними від 11.11.2013 р. (813 330 кг. + 263 380 кг. + 207 070 кг. + 40 930 кг. + 239 980 кг.).

Саме на фактичну кількість відвантаженого товару постачальником виставлено покупцеві рахунок на оплату від 08.11.2013 р. №ЕХР-04.

Отриманий товар в кількості 1618,69 тон. метричних сплачений ПАТ «Сумихімпром» у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 27.11.2013 р. №632 на суму 671756,35 доларів США (1 618,69 тон. х 415 доларів США).

До декларування підприємством було заявлено саме аміак безводний рідкий технічний марки А (ГОСТ 6221-90), вагою 1618,69 тон метричних, митною вартістю 5369348,51 грн., яка була визначена за 1 методом (1618,69 х 415 доларів США х 7,993 курс долара), що підтверджується митною декларацією від 28.11.2013 року №805130000/2013/015171.

Отже, суд приходить до висновку, що ПАТ «Сумихімпром» задекларовано саме той товар, який визначено контрактом від 06.11.2013 р. №ВЕ-1999-13, в кількості та за ціною, які підтверджуються первинними документами.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем не підтверджено належними та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, а тому правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування рішення Сумської митниці Міндоходів від 09.12.2013 р. №805130000/2013/000201/1 про коригування митної вартості товарів підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, позивачу відшкодовується із Державного бюджету сума судового збору в розмірі в розмірі 465,26 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення -задовольнити.

Скасувати рішення Сумської митниці Міндоходів №805130000/2013/000201/1 від 09.12.2013 р. про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" судовий збір в розмірі 465,26 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 31.03.2014 року