Постанова № 37988257, 24.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 р. Справа №805/1551/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кошкош О.О.

при секретарі Олійник А.І.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Куроєдова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

3 лютого 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000221720 від 01.03.2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на доходи фізичної особи-підприємця в сумі 26 383,00 грн. В обґрунтування позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на доходи фізичної особи-підприємця в сумі 26 383,00 грн. винесено неправомірно. Кошти, які проходили через розрахунковий рахунок не пов'язані з підприємницькою діяльності, а отже безпідставно зараховані до загального доходу, як платника податків. Просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що при перевірці встановлено надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача у 2010-2012 роках, які не включені до книги обліку доходів та витрат суми грошових коштів. Тим самим, ФОП ОСОБА_1 занизив суму податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності, зазначивши у деклараціях про відсутність доходів. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) зареєстрований, як фізична особа-підприємець, виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області 6 листопада 2001 року, у період з 01.10.2009 року по 27.12.2012 року перебував на загальній системі оподаткування.

14 січня 2013 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи НОМЕР_1, за період з 01.10.2009 року по 27.12.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області складено акт №21/17-2/НОМЕР_1.

З висновків акту вбачається, що позивачем занижено суму податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 21 793,46 грн., у т.ч. за 2010 рік - 3 435,54 грн.; за 2011 рік - 12 608,68 грн.; за 2012 рік - 5 749,24 грн., чим порушено пп.8.1.3 п.8.1 ст.8, пп.9.12.2 п. 9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», розділ IV ст..13, п.4 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року, п.177.1 п.177.2, п.177.5, п.177.6, п.177.11 ст. 177 Податкового Кодексу України; не включено до книги обліку доходів та витрат суми грошових коштів, що надходили на його картковий рахунок у 2010-2012 роках у сумі 145 289,76 грн., чим порушено вимоги пп. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.16.1.2 п. 16.1 ст.16, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України.

1 березня 2013 року Державною податковою інспекцією у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0000221720, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26 383,00 грн., в т.ч. за основним платежем 21 793,46 грн., за штрафними санкціями - 4 590,48 грн.

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення є надходження грошових коштів на картковий рахунок, який відкритий у ДОД «Райффайзен Банк Аваль», у період з 2010 по 2012 роки.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу 9 лютого 2012 року, 27 грудня 2012 року, 27 грудня 2012 року подані податкові декларації за 2011 рік, за 2012 рік, відповідно, із зазначенням відсутності доходів.

При цьому, по картковому рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_2, відкритому в ПАТ «Раййфайзен Банк Аваль», у період з 2010 року по 2012 рік здійснений рух грошових коштів, зокрема, надходження у 2010 році у сумі - 22 903,61 грн., у 2011 році - 84 057,87 грн., у 2012 році - 38 328,28 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Відповідно до п.4 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період

Згідно п.п. 8.1.3. п. 8.1 ст.8 Закону України № 889-IV від 22.05.2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб" (який був чинним на момент спірних правовідносин, далі - Закон № 889-IV), якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Підпунктами 9.12.1 і 9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону № 889-IV визначено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

З 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно п.177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Пунктом 176.1. ст. 176 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. При цьому, перерахунок податку із задекларованої річної загальної суми оподатковуваних доходів здійснюється в окремому додатку до податкової декларації у такому порядку: задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності); із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковуються за ставкою у розмірі 15 відсотків, решта суми - за ставкою у розмірі 17 відсотків.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен повинен сплачувати податку та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З аналізу вищевказаних положень, вбачається, що відповідачем правомірно визначена сума податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності, отриманих за рахунок надходження грошових коштів на картковий рахунок, що підлягає сплаті до бюджету.

При цьому, суд не приймає твердження позивача щодо надходження грошових коштів на картковий рахунок не для здійснення господарської діяльності з огляду на наступне.

З Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 280 від 17.06.2004 року, вбачається, що кошти на рахунках, які починаються з «2605» є коштами на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використання платіжних карток.

Таким чином, картковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Раййфайзен Банк Аваль» відкритий з метою здійснення підприємницької діяльності суб'єкта господарювання ОСОБА_1 Доказів щодо іншого призначення коштів, які надходили на цей рахунок, позивачем до суду не надано.

Отже, кошти, які надходили на рахунок ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_2 (ПАТ «Раййфайзен Банк Аваль») є коштами для здійснення підприємницької діяльності вказаного суб'єкта господарювання.

Отже, податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 2 ст.94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Судовим рішенням є постанова або ухвала суду, якою завершується розгляд справи (про залишення позовної заяви без розгляду, про закриття провадження у справі, крім закриття провадження у зв'язку з відмовою від позову чи примиренням).

Судове рішення вважається таким, яке ухвалене на користь сторони, якщо:

- сторона є позивачем і позов задоволено;

- сторона є відповідачем і у задоволенні позову відмовлено або позовну заяву залишено без розгляду, або провадження у справі закрито.

Таким чином, на підставі ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати при відмові у задоволенні позовної заяви покладаються на позивача.

При цьому, позивачем до суду були заявлені вимоги майнового характеру.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", розміри ставок судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ч.3 ст.4 вказаного Закону під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у 2014 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 грн., тобто, судовий збір, якій підлягає сплаті становить 1 827,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до квитанції №28021 від 31.01.2014 року та квитанції №28426 від 11.02.2014 року сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн. та 109,62 грн. відповідно.

Таким чином, позивач повинен сплатити решту судового збору за адміністративний спір майнового характеру в розмірі 1 644,30грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повнстю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп., який перерахувати за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів - Держбюджет Калінінського району міста Донецька; р/р отримувача - 31217206784005; банк отримувача - ГУДКCУ у Донецькій області; МФО банку - 834016; ЄДРПОУ отримувача 38034015; призначення платежу: судовий збір, код 35099148.

Повний текст постанови виготовлений 29 березня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.