Вирок № 37985834, 01.04.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6772/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2014 Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючої судді Царевич О.І.

при секретарі Гуцинюку Я.І.

з участю прокурора Сибірякова О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Києва справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Первомайськ, Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, студента другого курсу Державного університету телекомунікацій, факультету менеджменту, неодруженого, раніше не судимого у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, -

встановив:

Відповідно до обвинувального акту від 20.03.2014 до ОСОБА_1 10 грудня 2013 року у м. Києві, звернулась невстановлена досудовим слідством особа, яка запропонувала останньому з метою прикриття незаконної діяльності, за грошову винагороду, придбати юридичну особу шляхом перереєстрації на його ім'я в органах державної влади суб'єкта підприємницької діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберком» (код ЄДРПОУ 37814453), а також стати його засновником.

В свою чергу, ОСОБА_1, усвідомлюючи мету придбання суб'єкта підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності, не маючи наміру здійснювати будь-яку діяльність підприємства, зокрема, пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, погодився на вказану пропозицію.

Того ж дня, приблизно о 15 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у м. Києві біля станції метро «Арсенальна», надав вказаній невстановленій досудовим слідством особі необхідні для придбання суб'єкта підприємницької діяльності документи, а саме: копію власного паспорта серії НОМЕР_2, виданого Первомайським МВ УМВС України в Луганській обл. 18.05.2010 р. та копію довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номеру НОМЕР_1, які необхідні для складання статутних та реєстраційних документів вказаного підприємства.

Після цього, невстановлені досудовим слідством особи за невстановлених досудовим слідством обставин, використовуючи надані ОСОБА_1 копії документів виготовили статут ТОВ «Ліберком» в редакції від 10.12.2013 р., вказавши ОСОБА_1 власником 50 % статутного капіталу товариства, протокол № 14/13 загальних зборів учасників ТОВ «Ліберком» від 10.12.2013р., згідно якого ОСОБА_1 відступлено частину частки Товариства в розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) статутного капіталу підприємства та договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ліберком» від 10.12.2013р.

В подальшому, 10.12.2013 р. близько 17 год. 00 хв., за вказівкою невстановлених досудовим слідством осіб ОСОБА_1 прибув до нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Пребуваючи за вказаною адресою у нотаріуса ОСОБА_2, ОСОБА_1 у присутності невстановлених досудовим слідством осіб підписав протокол № 14/13 загальних зборів учасників ТОВ «Ліберком» від 10.12.2013 р., згідно якого ОСОБА_1 відступлено частку у статутному капіталі Товариства в розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків), договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товавриства від 10.12.2013 р., згідно якого він придбав 50 % статутного капіталу ТОВ «Ліберком», а також статут Товариства в редакції від 10.12.2013 р., що було посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, яка не була обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_1 та інших невстановлених досудовим слідством осіб.

Після цього, біля виходу з приміщення нотаріуса, за придбання ТОВ «Ліберком» з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_1 отримав від невстановленої досудовим слідством особи грошову винагороду в розмірі 200 гривень.

Надалі, невстановлені досудовим слідством особи, для державної реєстрації факту придбання ОСОБА_1 суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності надали вказані документи юристу ОСОБА_3 для проведення державної реєстрації змін про юридичну особу - ТОВ «Ліберком».

В свою чергу, ОСОБА_3, не будучи обізнаним щодо злочинного умислу ОСОБА_1 та невстановлених досудовим слідством осіб, 13.12.2013 р. діючи за довіреністю ТОВ «Ліберком» від 11.12.2013 р., для проведення державної реєстрації змін про юридичну особу - ТОВ «Ліберком» (придбання вказаного підприємства ОСОБА_1) подав державному реєстратору Печерської районної у м. Києві державної адміністрації Хаустовій Марії Євгенівні реєстраційну картку форми № 3 на проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Ліберком», реєстраційну картку форми № 4 на внесення змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «Ліберком», 2 завірених оригінали статутів товариства в редакції від 10.12.2013 р., протокол № 14/13 загальних зборів учасників ТОВ «Ліберком» (від 10.12.2013 р., квитанцію про сплату державного мита, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ліберком» від 10.12.2013 р. та довіреність ТОВ «Ліберком» від 11.12.2013 р. При цьому державний реєстратор Печерської районної у м. Києві державної адміністрації Хаустова М.Є., будучи необізнаною щодо злочинного умислу ОСОБА_1 та невстановлених досудовим слідством осіб щодо справжньої мети придбання підприємства, внесла до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Ліберком», а саме факт придбання ОСОБА_1 вказаного підприємства.

Дії ОСОБА_1, який спільно з невстановленими досудовим слідством особами придбав ТОВ «Ліберком», здійснювались в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва, а саме:

Відповідно до статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Статтею 87 Цивільного кодексу України встановлено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження, а юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Згідно статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Статтею 56 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу. Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом. Згідно статті 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

Статтею 1 Закону України „Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р., установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи, які подаються державному реєстратору, повинні містити відомості, передбачені законом. Статтею 24 цього ж Закону визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору два примірники установчих документів.

При цьому, після придбання ОСОБА_1 ТОВ «Ліберком», невстановлені досудовим слідством особи діючи всупереч положенням ст. 203 Цивільного кодексу України, згідно якої зміст правочину не може суперечити вимогам законодавства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, ст. 207 ЦК України, якою передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою, ст.ст. 626 та 629 ЦК України, якими передбачено, що договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків та договір є обов'язковим для виконання сторонами, ст. 179 Господарського кодексу України, згідно якої, при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству, ст. 180 ГК України, відповідно до якої господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, використовували ТОВ «Ліберком» з метою прикриття своєї незаконної діяльності, шляхом уникнення контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та інші фіктивні первинні документи.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями, які виразилися у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, скоїв фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 205 КК України.

20 березня 2014 року між старшим прокурором відділу Прокуратури м. Києва Сибіряковим О.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної Угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 205 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Крім того обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сприяти розслідуванню обставин вчинення даного кримінального правопорушення, виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.

Також вказаною угодою сторонами кримінального провадження узгоджене покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 205 КК України у виді штрафу розміром у п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 гривень, які ОСОБА_1 зобов'язується сплатити на користь держави в строк до 30 грудня 2014 року, та відшкодувати державі вартість проведення експертизи у визначеній експертизою сумі, а саме: 1 377 гривень 60 копійок .

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

При цьому судом з'ясовано, що підозрюваний цілком розуміє права визначені п.п. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 20 березня 2014 року між старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва Сибіряковим Олексієм Олексійовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України і призначити йому покарання - у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави (УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк одержувач ГУДКСУ у м. Києві; р/р 31110106700007; МФО 820019; КЕКД 21081100;01) процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 1377 грн. 60 коп.

Документи, які долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 у виді особистого зобов'язання залишити без змін.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення..

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя: