Постанова № 37985267, 20.03.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Житомир справа № 806/8484/13-a

категорія 8.2.6

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Трубний завод "Трубосталь" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2013 року №0002222201,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Трубний завод "Трубосталь" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2013 року №0002222201. В обгрунтування позову позивач зазначає, що Коростенською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління було проведено позапланову документальну перевірку ПАТ "Трубний завод "Трубосталь" з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПАТ "Страхова компанія "Прогрес-фонд", за результатами якої було складено акт від 15 листопада 2013 року №1199/22-01/13548581. На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2013 року №0002222201, яким донараховане грошове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 81928 грн. у т.ч. 81926 грн. за основним платежем та 2 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням, а тому просить визнати його протиправним та скасувати, оскільки на його думку воно винесене з порушенням норм законодавства.

Представник позивача позов підтримав та просив справу розглянути у порядку письмового провадження.

Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях, справу просив розглянути у порядку письмового провадження.

У відповідності до ч.4 ст.122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Коростенською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління було проведено позапланову документальну перевірку ПАТ "Трубний завод "Трубосталь" з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПАТ "Страхова компанія "Прогрес-фонд". За результатами проведеної перевірки було складено акт від 15.11.2013 року №1199/22-01/13548581, яким встановлено порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 54551 грн. Крім того, встановлено порушення п.140.1.6 ст.140 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 27375 грн. На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2013 року №0002222201, яким донараховано грошове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 81928 грн. у т.ч. 81926 грн. за основним платежем та 2 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем було укладено генеральний договір добровільного страхування майна №1231/04-320 від 31.12.2010 року з ПАТ "страхова компанія "Прогрес-Фонд".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідач у акті вказує, що на його думку даний договір підписано невідомою особою, оскільки у акті перевірки не вказано, що дана особа є відповідальною за фінансово-господарську діяльність страховика, а тому на думку перевіряючих даний договір оформлений з порушенням норм діючого законодавства, що свідчить про безпідставне формування валових витрат по даному договору.

Крім того, зазначає, що контрагент позивача ПАТ "Страхова компанія "Прогрес-фонд" здійснює передачі страхових ризиків страховим компаніям, які задіяні у схемах мінімалізації податкових зобов’язань та не забезпечують реальний захист прийнятих ризиків.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з наступних підстав.

Суд вважає за необхідне відмітити, що визначення повноважень посадових осіб щодо права укладати правочини не відносяться до податкового, валютного або іншого законодавства, контроль за яким здійснює державна податкова служба, а отже контролюючий орган не вправі надавати будь яку правову оцінку щодо укладення платниками податків правочинів, оскільки це є виключною компетенцією суду.

Правочин, що укладався між ПАТ "Трубний завод"Трубосталь" та ПАТ "Страхова компанія "Прогрес-фонд" і був предметом перевірки, в установлений законом спосіб та порядку судом фіктивними не визнаний, контролюючий орган не вправі застосовувати до нього правові наслідки щодо ставлення під сумнів цього правочину та обґрунтовувати даним фактом безпідставність формування валових витрат.

Крім того, відповідно до роз’яснення ВАС України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Водночас, слід відмітити, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб’єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі “Інтерсплав проти України”).

Реальність господарської операції підтверджено фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а також наявністю інших юридичних фактів, що зумовлені результатами досягнення ділової мети у процесі здійснення законної підприємницької діяльності.

Наведені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт по договору №1231/01/320 від 31 грудня 2010 року та іншими первинними документами.

Відповідно до ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що висновки перевіряючих контролюючого органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 09.12.2013 р. №0002222201 протиправними та скасувати його.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева