Рішення № 37983330, 24.03.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" березня 2014 р. Справа № 911/4857/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфатех», м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства «Будівельний транспортний сервіс», с. Лісники, Києво-Святошинський район

про стягнення 27 546,03 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач – не з’явився;

відповідач – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфатех» з позовом до Приватного підприємства «Будівельний транспортний сервіс» про стягнення 27 546,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору № 010211 на технічне обслуговування та ремонт спеціальної техніки та поставку товарно-матеріальних цінностей від 01.02.2011р. в частині своєчасної оплати наданих послуг, у зв’язку з чим, позивач був змушений звернутися до суду з вимогою про стягнення з відповідача 27 546,03 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.12.2013р. у справі №911/4857/13 було порушено провадження та призначено до розгляду на 03.02.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2014р. розгляд справи №911/4857/13 було відкладено на 24.02.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2014р. розгляд справи №911/4857/13 було відкладено на 24.03.2014р.

Позивач та відповідач, які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, повторно не забезпечили явку своїх повноважних представників в судове засідання 24.03.2014р., документів, витребуваних в попередніх ухвалах суду не надали, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення до суду не надсилали.

Проте, через канцелярію суду, позивач подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке було судом задоволено.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка повноважних представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

24.03.2014р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд,-

встановив:

01.02.2011 року між Приватним підприємством «Будівельний транспортний сервіс» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфатех» (виконавець) був укладений договір № 010211 на технічне обслуговування та ремонт спеціальної техніки та поставку товарно-матеріальних цінностей, відповідно до умов якого, виконавець зобов’язується виконувати роботи з технічного обслуговування та ремонту спеціальної техніки, що належить замовнику та поставляти товарно-матеріальні цінності, а замовник зобов’язується своєчасно сплачувати роботи з технічного обслуговування та ремонту та поставку матеріалів згідно виставленим рахункам.

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи та поставлені товарно-матеріальні цінності, що підтверджується: актом виконаних робіт № 5065 від 07.06.2013р. на суму 11 591,80 грн.; актом виконаних робіт № 5067 від 07.06.2013р. на суму 10 958,20 грн.; сервісним звітом № 102317 від 18.06.2013р. на суму 4 996,03 грн. Зазначені акти були підписані повноважними представниками та скріплені печатками підприємств.

Претензій до позивача стосовно строку та якості виконаних робіт відповідач не заявляв.

Відповідно до п. 4.3. договору, оплата робіт (послуг),матеріальних цінностей здійснюється замовником в національній валюті України – гривні, на підставі рахунків виконавця, шляхом перерахування грошових коштів на в безготівковій формі на рахунок виконавця в порядку 100% попередньої оплати.

Позивачем були виставлені відповідачу на оплату зазначених робіт наступні рахунки: № 6141 від 04.06.13р. на суму 11 591,80 грн., № 6225 від 06.06.13р. на суму 10 958,20 грн., № 6390 від 24.06.13р. на суму 4 996,03 грн.

Проте, як стверджує позивач у своїй позовній заяві, відповідач не здійснив оплату виставлених рахунків, в зв’язку з чим, на день звернення до суду, за ним рахується заборгованість у розмірі 27 546,03 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Через канцелярію суду 21.03.2014р. позивачем була надана роздруківка банківських виписок.

Розглянувши в судовому засіданні, подані позивачем, банківські виписки та матеріали справи, судом встановлено, що часткова оплата суми основного боргу в розмірі 4 996,03 грн. була здійснена відповідачем 21.10.2013р., а позов було направлено до господарського суду Київської області 25.12.2013р. (надійшов 27.12.2013р. вх. номер 4831/13).

Вказана обставина свідчить про те, що часткова оплата суми боргу в розмірі 4 996,03 грн. за договором № 010211 була здійснена до подання позовної заяви до суду, у зв’язку з чим суд відмовляє в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 4 996,03 грн., яка була зарахована та сплачена відповідачем до подання позовної заяви.

Що стосується іншої частини заборгованості в розмірі 22 550,00 грн., яка залишилась несплаченою, то у відповідності до виписок, поданих позивачем, вказана сума була оплачена відповідачем частковими платежами: 15.01.2014р. в сумі 5000,00 грн., 14.02.2014р. в сумі 5000,00 грн., 20.02.2014р. в сумі 5000,00 грн. та 18.03.2014р. в сумі 7550,00 грн., тобто після подачі позовної заяви до суду, у зв’язку з чим провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 22 550,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Дана правова позиція також викладена в п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», де зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

На підставі вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони.

Відповідно до ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Передбачені нею наслідки можуть наставати в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Зазначеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в пункті 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Як було встановлено судом, позивач був змушений звернутися з позовом до суду, в зв’язку з неправомірними діями відповідача, який неналежним чином виконував свої зобов’язання, оскільки, повна оплата заборгованості була ним здійснена вже після подачі позову до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір, виходячи із розміру заборгованості, яка становить 22 550,00 грн. та була погашена відповідачем після подання позивачем позовної заяви до господарського суду Київської області.

Що стосується частини позову, в задоволенні якої було відмовлено – суд зазначає, що ця частина судового збору покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

вирішив:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 4 996,03 грн.

2. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог в розмірі 22 550,00 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Будівельний транспортний сервіс» (08172, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, вул. Виноградна, 44, код ЄДРПОУ 33794706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфатех» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 35203852) - 1495 (одну тисячу чотириста дев’яносто п’ять) грн. 64 коп. судового збору.

Дата підписання повного тексту рішення: 02.04.2014 року

Суддя Щоткін О.В.