Вирок № 37979327, 20.03.2014, Лебединський районний суд Сумської області

ОСОБА_1 Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/338/14-к

Номер провадження 1-кп/580/41/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

головуючого Бакланова Р. В.

при секретарі Вєчканова С. В.,

з участю: прокурора Гладкова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, освіта середня, не працюючого, уродженця с. Гута Сафонівського району Смоленської області Російської Федерації, проживає АДРЕСА_1, судимого:

- 30 січня 2014 року Лебединським районним судом Сумської області по ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до трьох місяців арешту, відбуває покарання з 18 березня 2014 року,

по ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, освіта середня, не працюючого, уродженця і мешканця АДРЕСА_3, судимого :

- 9 грудня 2013 року Лебединським районним судом Сумської області по. ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт,

по ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 19 січня 2014 близько 12 години прийшов до залу очікувань Лебединської автостанції, що знаходиться за адресою пл. Інтернаціональна, 28 м. Лебедин разом із своїм знайомим мешканцем м. Лебедин ОСОБА_3. Перебуваючи в приміщенні залу очікувань Лебединської автостанції, ОСОБА_1 помітив, дорожню сумку, яка залишились без нагляду і яка належала потерпілій ОСОБА_4 В цей момент у ОСОБА_1 та ОСОБА_3, виник спільний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи вказаний умисел ОСОБА_1 та ОСОБА_3 о 12 год. 30 хв. того ж дня 19 січня 2014 року, діючи умисно, за попередньою змовою, скориставшись відсутністю власниці вказаної дорожньої сумки таємно викрав сумку в якій знаходились речі що належали ОСОБА_4: туніку білого кольору із зображення сови вартістю 208 грн.; светр рожевого кольору із зображенням яблука вартістю 204 грн.; светр бірюзового кольору вартістю 238 грн.; спальну піжаму білого кольору вартістю 135 грн. 32 коп.; жіночі бюстгальтери білого кольору та чорно-помаранчевого кольору загальною вартістю 105 грн. 97 коп.; колготи жіночі коричневого кольору вартістю 67 грн.08 коп.; станок для гоління синього кольору «VENUS» вартістю 28 грн. 70 коп.; пляшечку олії «Аргано» вартістю 30 грн. 40 коп.; білизну рожевого кольору вартістю 28 грн. 99 коп.; білизну чорного кольору вартістю 14 грн. 49 коп.; зарядний пристрій для телефону «Samsung» вартістю 36 грн. 64 коп.; зарядний пристрій для телефону «LG» вартістю 15 грн.; дорожню сумку чорно-червоного кольору вартістю 61 грн.20 коп., всього викрали майна на загальну суму 1171 грн.79 коп.

Крім того, ОСОБА_3 9 грудня 2013 року засуджений Лебединським райсудом Сумської області по ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт. Вирок суду, що набрав законної сили стосовно засудженого ОСОБА_3, був взятий до виконання Лебединським районним підрозділом КВІ 14 січня 2014 року. В цей же день засуджений був викликаний до Лебединського РП КВІ для ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт. 21 січня 2014 року ОСОБА_3 прибув до РП Лебединського КВІ де йому був роз'яснений порядок та умови відбування призначеного судом покарання під підпис, від нього отримано підписку та пояснення, в якому засуджений зазначив, що з умовами відбування покарання він ознайомлений та попереджений про кримінальну відповідальність по ч. 2 ст. 389 КК України в разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, зобов'язавшись прогулів не допускати, покладені на нього обов'язки виконувати сумлінно, крім того, була проведена профілактична бесіда з останнім, а також ОСОБА_3 був ознайомлений під підпис, що призначене судом покарання він буде відбувати при КП БУ мікрорайону «Черемушки» з 22 січня 2014 року, але останній 22 січня 2014 року з'явившись до КП БУ мікрорайону «Черемушки» відбув 2 години із 4 запланованих згідно графіку роботи, з яким засуджений ОСОБА_3 був ознайомлений під підпис, але зник з місця відбуття покарання без поважних причини. Керівником КП БУ мікрорайону «Черемушки» було складено графік роботи з благоустрою мікрорайону «Черемушки» на січень 2014 року, згідно якого засуджений повинен був відпрацювати 10 днів по 4 год. кожного дня, тобто 40 годин, з яким ОСОБА_3 особисто був ознайомлений під підпис. Однак, ОСОБА_3 впродовж січня місяця 2014 року відбув лише 2 години і після чого, без поважних на те причин, жодного разу не прибув до КП БУ мікрорайону «Черемушки» та більше жодного разу не виходив на роботу, хоча був належним чином попереджений про порядок та умови відбування покарання і крім того, був попереджений про кримінальну відповідальність по ч. 2 ст. 389 КК України, тим самим умисно ухилявся від відбування призначеного судом покарання, тобто допустив прогули в кількості 38 годин. З даного приводу, засудженому ОСОБА_3 неодноразово направлялися виклики з вимогою негайно з'явитися до Лебединського РП КВІ, але засуджений на них не реагував. В подальшому, 27 січня 2014 року ОСОБА_3 був доставлений до Лебединського РП КВІ і цього ж числа у ОСОБА_3 були отримані пояснення в яких він зазначив, що дійсно свідомо, без вагомої на те причини, знаючи про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 389 КК України, він не відбував громадські роботи, чим допустив прогули в кількості 10 днів що становить 38 годин, без поважної на те причини, тому що свідомо, умисно не бажав відбувати громадські роботи, при цьому будучи попереджений про кримінальну відповідальність за невиконання громадських робіт згідно ч. 2 ст. 389 КК України. Після чого, засуджений зазначив, що у подальшому він відмовляється від відбування громадських робіт, тому що не бажає їх відбувати. 30 січня 2014 року до Лебединського РП КВІ надійшло повідомлення від КП БУ мікрорайону «Черемушки» про те, що ОСОБА_3 з 23 січня 2014 року станом на 30 січня 2014 року до КП БУ мікрорайону «Черемушки» не з'являвся та до відбуття громадських робіт не приступав.

В подальшому 31 січня 2014 року ОСОБА_3 прибув до Лебединського РП КВІ де в нього було отримане пояснення, в якому він зазначив, що дійсно свідомо, без вагомої на те причини, знаючи про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 389 КК України, він не відбував громадські роботи, чим допустив прогули в кількості 10 днів що становить 38 годин, без поважної на те причини, тому що свідомо, умисно не бажав відбувати громадські роботи, при цьому будучи попереджений про кримінальну відповідальність за невиконання громадських робіт згідно ч. 2 ст. 389 КК України. Після чого, засуджений зазначив, що у подальшому він відмовляється від відбування громадських робіт, тому що не бажає їх відбувати.

4 лютого 2014 року до Лебединського РП КВІ надійшло повідомлення від КП БУ мікрорайону «Черемушки» про те, що ОСОБА_3 з 23 січня 2014 року станом на 4 лютого 2014 року до КП БУ мікрорайону «Черемушки» не з'являвся та до відбуття громадських робіт не приступав.

Таким чином, станом на 4 лютого 2014 року ОСОБА_3 умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, відбув лише 2 години громадських робіт із призначеного йому покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, тобто вчинив злочин умисно.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, суду пояснив, що він 19 січня 2014 року прийшов на автовокзал де був ОСОБА_3 Вони перебували в залі очікувань. Потім ОСОБА_3 сказав, щоб він брав сумку. ОСОБА_1 взяв сумку та вони пішли. Розкрили сумку у дворі школи там виявились речі. З кількістю і вартістю речей зазначених у обвинувальному акту погодився. У скоєному розкаявся.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та суду пояснив, що 19 січня 2014 року вони з ОСОБА_1 перебували на автовокзалі м. Лебедина. Потім помітили сумку. ОСОБА_1 її взяв та вони пішли до двору 2 школи, відкрили сумку та побачили речі. Сумку він забрав собі. Громадські роботи він відбував пів дня. Потім не відбував тому, що йому інспектор сказав що це даремно. Потім повідомив, що він не так зрозумів. У скоєному розкаявся.

Допитавши обвинувачених, свідка, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_3 в скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, наступними доказами:

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює інспектором кримінально виконавчої інспекції, ОСОБА_3 відбував покарання по вироку суду у вигляді громадських робіт. Він був направлений для відбуття покарання до будинкоуправління мікрорайону «Черемушки» відбув в перший день лише 2 години громадських робіт. ОСОБА_3 ознайомлювався з правилами та порядком відбування покарання та попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від відбуття покарання. Він особисто ніяких вказівок щодо припинення відбуття покарання ОСОБА_3 не давав.

Крім того, з направлення (а.с.46) вбачається, що ОСОБА_3 21 січня 2014 року отримав направлення на відбування громадських робіт.

21 січня 2014 року ОСОБА_3 склав підписку (а.с.50), відповідно до якої ознайомився з порядком та правилами відбування покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.

З інформації щодо кількості відпрацьованих робіт (а.с.47) вбачається, що ОСОБА_3 відпрацював 2 години.

ОСОБА_3 був попереджений про відповідальність за порушення порядку відбування громадських робіт 27 січня та 3 лютого 2014 року про що свідчать попередження (а.с.48,49).

З повідомлень начальника КП будинкоуправління мікрорайону «Черемушки» від 24, 30 січня та 4 лютого 2014 року (а.с.51-53) , графіків роботи (а.с. 58,60) та табелю (а.с.59) вбачається, що ОСОБА_3 не з'явився на відбування громадських робіт.

З пояснень ОСОБА_3 від 21, 27, 31 січня та 3 лютого 2014 року (а.с.54-57) вбачається, що останній не відбував громадських робіт без поважних причин.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, допитавши свідка, дослідивши докази у провадженні, суд вважає за необхідне його дії кваліфікувати по ч. 2 ст. 185 КК України так як він вчинив крадіжку - тобто таємне викрадення чужого майна, вчинену за попередньою змовою групою осіб, повторно.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує характер i ступінь тяжкості вчиненого злочину, мотиви його вчинення, негативну характеристику по місцю проживання, визнання ним своєї вини.

Враховуючи всі ці обставини суд вважає необхідним обрати ОСОБА_1 міру покарання пов'язану з позбавленням волі, оскільки його не можливо виправити без ізоляції від суспільства.

Оскільки ОСОБА_1 скоїв злочин, за які він засуджується цим вироком, до постановлення вироку Лебединського районного суду від 30 січня 2014 року, яким він засуджений по ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, то суд вважає за необхідне призначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів за правилами ч.4 ст.70 КК України.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, допитавши свідка, дослідивши докази у провадженні суд вважає за необхідне його дії кваліфікувати по ч. 2 ст. 185 КК України так як він вчинив крадіжку - тобто таємне викрадення чужого майна, вчинену за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Крім того, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_3 кваліфікувати по ч. 2 ст. 389 КК України так як він вчинив ухилення від відбування громадських робіт особою засудженою до цього покарання.

При обранні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує характер i ступінь тяжкості вчиненого злочину, мотиви його вчинення, негативну характеристику по місцю проживання, визнання ним своєї вини.

Враховуючи всі ці обставини суд вважає необхідним обрати ОСОБА_3 міру покарання пов'язану з позбавленням волі, оскільки його не можливо виправити без ізоляції від суспільства.

Крім того, суд вважає необхідним застосувати ч.1 ст. 70 КК України і призначивши покарання ОСОБА_3 за кожний злочин окремо, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати ОСОБА_3 не відбуте ним покарання по вироку Лебединського районного суду Сумської області від - 9 грудня 2013 року у вигляді двадцяти днів арешту.

Суд вважає за необхідне, речові докази у провадженні: бюстгальтер білого кольору; пляшечку олії «Аргано»; білизну рожевого та чорного кольору; зарядний пристрій для телефону «Samsung»; зарядний пристрій до телефону «LG»; дорожня сумка чорно-червоного кольору, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 вважати повернутими власниці.

Також суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судові витрати: за проведення товарознавчої експертизи 293 грн. 40 коп. по 146 грн. 70 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 326, 349, 374, 376 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання по цьому закону у виді чотирьох місяців арешту.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, за які ОСОБА_1 засуджена цим вироком суду та вироком Лебединського районного суду Сумської області від 30 січня 2014 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбуття покарання у виді п'яти місяців арешту.

Міру покарання рахувати з 18 березня 2014 року.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України і призначити покарання:

- по ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді п'яти місяців арешту;

- по ч. 2 ст. 389 КК України у вигляді трьох місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді п'яти місяців арешту, застосувавши ч.1 ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте ним покарання по вироку Лебединського районного суду Сумської області від 9 грудня 2013 року у виді 20 днів арешту, остаточно до відбуття визначити покарання у вигляді п'яти місяців двадцяти днів арешту.

Міру покарання рахувати з моменту затримання.

Речові докази у провадженні: бюстгальтер білого кольору; пляшечку олії «Аргано»; білизну рожевого та чорного кольору; зарядний пристрій для телефону «Samsung»; зарядний пристрій до телефону «LG»; дорожня сумка чорно-червоного кольору, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 вважати повернутими власниці.

Стягнути із ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 на користь держави код ЄДРПОУ 37345566 розрахунковий рахунок 31114115700214, отримувач коштів Лебединське УК 24060300, Банк отримувача - ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013 код класифікації доходів бюджету 24060300 «інші надходження» судові витрати 146 грн. 70 коп.

Стягнути із ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 на користь держави код ЄДРПОУ 37345566 розрахунковий рахунок 31114115700214, отримувач коштів Лебединське УК 24060300, Банк отримувача - ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013 код класифікації доходів бюджету 24060300 «інші надходження» судові витрати 146 грн. 70 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Суддя: Р. В. Бакланов