Рішення № 3797929, 06.10.2008, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-1862/2008 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2008 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Клименко О.В., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини», -

В С Т А Н О В И В :

15 вересня 2008 року, позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що вона з відповідачем по справі перебувала в шлюбі, шлюб розірвано 10 листопада 2006 року. Від шлюбу подружжя є сина - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач зазначила, що після розірвання шлюбу, відповідач надавав матеріальну допомогу на утримання їх спільного сина у добровільному порядку, але останнім часом, почав ухилятися від обов'язку по утриманню дитини. Позивач вказала, що вона працевлаштована, працює у обласному шкірно-венерологічному диспансері №4 на посаді палатної медсестри, їй нараховується заробітна плата у розмірі приблизно 1371 грн. на місяць, тому їй самостійно неможливо забезпечити сина всім необхідним для життя, навчання та розвитку. Відповідач працевлаштований в ДП «Укрспецвагон» на посаді фрезерувальника, регулярно отримує на руки заробітну плату приблизно 2869 грн. на місяць, інших неповнолітніх дітей він не має, тому позивач вважає, що він міг би надавати матеріальну допомогу на утримання їх сина ОСОБА_3а. На підставі викладеного, позивач прохає суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії щомісяця до досягнення дитиною віку повноліття.

06 жовтня 2008 року, у судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги на підставах, які нею викладено в позові.

Відповідач позов позивача визнав в підтвердження чого, подав до суду свій письмовий відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позов позивача визнає в повному обсязі; працює він в ДП «Укрспецвагон» фрезерувальником; інших неповнолітніх дітей крім ОСОБА_3а, в нього, не має; пільгами з держави він ні якими не користується і стягнень за виконавчими листами з нього не проводиться. В своїх усних поясненнях відповідач вказав, що дійсно, в даному шлюбі, у них з позивачем, народився син - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час, проживає з позивачем, оскільки вони не проживають однією сімґєю з позивачем бо перебувають у розлученні. Однак, про свій обовґязок утримувати сина, він знає і буде його виконувати, як того вимагає закон.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

 Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із ксерокопії свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.№14), судом встановлено, що дійсно між сторонами, 10 листопада 2006 року, розірвано шлюб, відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, про що зроблено актовий запис №284.

Із ксерокопії свідоцтва про народження на ОСОБА_3 (а.с.№13), вбачається, що дійсно - ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1і в графі «Батько» вказано - ОСОБА_2, тобто відповідач по справі, а в графі «Мати» зазначена ОСОБА_1, позивач по справі.

З огляду на довідку з місця реєстрації, судом було зґясовано, що син ОСОБА_3, дійсно зареєстрований з позивачем за адресою їх помешкання (а.с.№15).

Судом зґясовувалося матеріальне положення сторін, так було встановлено, що позивач дійсно працює у обласному шкірно-венерологічному диспансері №4 на посаді палатної медсестри, їй нараховується заробітна плата у розмірі приблизно 1371 гривень, про що свідчить довідка (а.с.№16). Згідно довідки з місця роботи відповідача (а.с.№17), вбачається, що він дійсно працює в ДП «Укрспецвагон» на посаді фрезерувальника і його заробіток за серпень 2008 року, склав 1764,00 гривень. Крім того, в даній довідці відсутні будь-які зазначення про проведення стягнень з відповідача за виконавчими листами.

Як вже вище зазначалося, відповідач визнав позов у повному обсязі, вказав, що він знає про свій обовґязок з утримання дитини з моменту її народження і до досягнення нею повноліття. Матеріальну допомогу на утримання дитини, позивачу не надає.

Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Отже, у судовому засіданні встановлено, що відповідач не надає постійної матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини, в порушення вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України та ч.2 ст.51 Конституції України, в яких зазначено, що: «Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач працює. Суд враховує, що відповідач визнав позов позивача; працює; має задовільний стан здоровґя та те, що з нього не проводяться стягнення за виконавчими листами і на утриманні в нього інших осіб не має, суд вважає можливим позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на її користь для утримання неповнолітньої дитини у розмірі ј частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», оскільки позивач звільнення від судових витрат при зверненні до суду з даним позовом, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн.50 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 79, 81, 88, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, п.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, ст.3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Охоче Нововодолазького району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, працюючого на Державному Підприємстві «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» - на посаді фрезерувальника - на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Охоче Нововодолазького району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 - аліменти на утримання сина - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії щомісяця, починаючи з дня подачі позивачем позову до суду, а саме: 15 вересня 2008 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 (пґятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 (сім) гривень 50 копійок (Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд