Постанова № 37979087, 27.03.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2014 р. Справа № 909/1196/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Костів Т.С.

Малех І.Б.

При секретарі судового засідання Петрик К.О.

За участю представників :

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_2 - представник;

від третіх осіб - не з'явилися;

Розглянувши апеляційну скаргу від 06.12.13 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.13

у справі № 909/1196/13

за позовом: Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Будівельна фірма "Ремонтно - Будівельна фірма "Рембудком - ЛТД", м. Івано - Франківськ

про стягнення збитків у сумі 359 005 грн. 39 коп.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» справу № 909/1196/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.13 у склад колегії для розгляду справи № 907/581/13 Господарського суду Івано -Франківської області введено суддів - Желіка М.Б. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.13 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 23.01.14.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суд від 23.01.14 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Малех І.Б. введено суддю Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суд від 23.01.14 розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.02.14.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.14 продовжено строк розгляду апеляційної скарги, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - БФ «Ремонтно - будівельна фірма «Рембудком - ЛТД» та відкладено розгляд справи на 27.03.14.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суд від 25.03.14 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Желіка М.Б. введено суддю Малех І.Б. з підстав, викладених у розпорядженні.

Рішенням Господарського суду Івано - Франківської області від 26.11.13 у справі №909/1196/13 (суддя Фанда О.М.) задоволено позов. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Івано-Франківської міської ради 359 005 грн. 39 коп. збитків. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Івано-Франківської міської ради 7 180 грн. 11 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Скаржник вважає дане рішення необґрунтованим та таким, що прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

23 січня 2014 року представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав законності та обґрунтованості рішення суду.

23 січня 2014 року третьою особою - Управлінням земельних ресурсів виконавчого комітету Івано - Франківської міської ради подано пояснення по справі, в яких зазначено про правомірність й обґрунтованість позовних вимог та законність рішення місцевого господарського суду.

У судовому засіданні 27.03.14 представником скаржника подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №344/2799/14-а (провадження 2-а/344/224/14) за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_3 про визнання частково нечинним та скасування п.1 рішення Виконавчого комітету Івано - Франківської міської ради від 24.05.13 №281.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Разом з цим судова колегія зазначає, що згідно з нормами ГПК України апеляційний господарський суд переглядає законність рішення місцевим господарським судом на момент його прийняття. З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі №344/2799/14-а винесено 19.03.14, тобто після прийняття оскаржуваного рішення місцевим господарським судом (26.11.13), а відтак, дана обставина не може бути підставою для зупинення провадження у справі в суді апеляційної інстанції.

Зважаючи на наведене, судова колегія не знайшла підстав для задоволення поданого клопотання.

Позивач та треті особи у часті уповноважених представників у судовому не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

У судовому засіданні 27.03.14 присутній представник відповідача навів свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 27.03.14 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається, що 22.05.07 на підставі договору про поділ адміністративно - виробничих будівель в натурі та припинення спільної часткової власності, укладеного між ТзОВ «Ремонтно - будівельна фірма «Рембудком - ЛТД», ОСОБА_5 та ТзОВ «Транспортно - виробнича фірма «АвтоКом - ЛТД», ОСОБА_5 набув у власність виробничо - складські будівлі по АДРЕСА_2 які складаються з: гаражі (літ. Д, загальною площею 543,4 кв. м), склади (літ. Л, загальною площею 5,1 кв. м.), заправка (літ. К, загальною площею 9,2 кв. м), електрощитові (літ. Ж, загальною площею 5,1 кв. м),склади (приміщення №1-7,літ.Г, загальною площею 182,6 кв. м) (а.с.19).

18 вересня 2007 року на підставі договору дарування укладеного між ОСОБА_5 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровувана) зазначене вище майно передано на праві приватної власності ОСОБА_3.(а.с.18).

10 липня 2008 року Івано - Франківською міською радою прийнято рішення «Про вилучення та надання земельних ділянок», відповідно до п.2 якого вилучено за згодою земельну ділянку площею 0,7508 га на АДРЕСА_2 у ремонтно - будівельної фірми «Рембудком - ЛТД», затверджено технічну документацію із землеустрою щодо оформлення права користування земельною ділянкою підприємцю ОСОБА_3 площею 0,7508 га на АДРЕСА_2 з передачею її в оренду терміном на три роки для обслуговування виробничо складських приміщень та зобов'язано підприємця ОСОБА_3 укласти договір оренди землі.

30 січня 2011 року Управлінням земельних ресурсів виконавчого комітету Івано -Франківської міської ради надіслано відповідачу лист за вих..№4070/01-13, в якому зазначено, що станом на 15.12.11, договір земельної ділянки не укладено, отже земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів на неї, дане діяння містить ознаки адміністративного правопорушення (а.с.24).

02 березня 2012 року управлінням Держкомзему в м. Івано-Франківську здійснено перевірку правильності використання земельної ділянки по АДРЕСА_2, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а.с.28).

Вказаним актом встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку, надану йому для обслуговування виробничо-складських приміщень, без документів, які посвідчують право власності або право користування землею, що є порушенням вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України; та з порушенням законодавства про плату за землю, що в свою чергу призвело до значних втрат бюджету м. Івано-Франківська у вигляді недоодержаного доходу від орендної плати, тобто нанесення Івано-Франківській міській раді збитків. (а.с.28)

Протоколом №4 від 01.06.12 засідання комісії міськвиконкому по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам визначено та затверджено розмір збитків, нанесених приватним підприємцем ОСОБА_3 Івано-Франківській міській раді, на суму 359 005 грн.39 коп. Посилання на дану обставину міститься у листі адресованому відповідачу за вих. №1145/01-19/13-в від 11.06.12 (а.с.25).

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.05.13 за №281 "Про затвердження Актів визначення розміру збитків Івано-Франківській міській раді (неодержаних доходів від орендної плати за землю)", затверджено розмір збитків, а пунктом 2 встановлено, що збитки повинні відшкодовуватись суб'єктами господарювання, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця з моменту прийняття даного рішення (а.с.31). Визначення розміру збитків міститься у додатку № 6 до рішення Виконавчого комітету міської ради від 24.05.13 №281 (а.с.26).

Листом №1078/01-18/48в від 18.06.2013 року Управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулось до відповідача про добровільне відшкодування позивачу визначених збитків за використання земельної ділянки з порушенням норм земельного законодавства (а.с.30).

Невиконання відповідачем вказаних вимог та несплата зазначених позивачем збитків стала підставою для звернення Івано -Франківської міської ради до ФОП ОСОБА_3 з позовом про стягнення збитків на суму 359 005,39 грн.

Як зазначено вище, Господарським судом Івано - Франківської області позов задоволено. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.93 № 284, відшкодуванню підлягають: окрім іншого і збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.

Відповідно до ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.01.11 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах,що виникають із земельних відносин» для застосування такого заходу відповідальності як збитки слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

В матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження того, що збитки, про які зазначає позивач, настали у зв'язку з не укладення правовстановлюючих документів на землю саме з вини відповідача.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що рішення Івано -Франківської міської ради від 10.07.08 «Про вилучення та надання земельних ділянок» в частині анулювання державного акта на право постійного користування землею ІІ - ІФ №001715 від 17.05.95, який видано Ремонтно - будівельній фірмі «Рембудком - ЛТД» фактично не було виконано, зміни до зазначеного державного акта своєчасно внесені не були. А відтак, протягом всього періоду, за який позивачем нараховано відповідачу збитки за користування землею без правовстановлюючих документів, належним користувачем земельної ділянки відповідно до державного акта була Ремонтно - будівельна фірма «Рембудком - ЛТД». Лише 06.09.12 були внесені зміни до державного акту на підставі рішення позивача від 06.09.12 №855-29, про що зазначено в розділі «Зміни в землекористуванні» даного державного акту. При цьому, даним рішенням Івано -Франківської міської ради за протестом прокурора було відмінено п.1 рішення від 10.07.08 «Про вилучення та надання земельних ділянок» в частині анулювання державного акта на право постійного користування землею від 17.05.95, виданого ТОВ «Ремонтно - будівельна фірма «Рембудком ЛТД».

Крім цього, судова колегія зазначає, що відповідно до ст.2 Закону України "Про плату за землю", плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. Позивач не подав доказів несплати відповідачем земельного податку, що передбачено ст..ст.32-34 ГПК України. У суду апеляційної інстанції відсутні підстави, визначені ст..38 ГПК України, для самостійного витребування таких доказів.

Разом з цим судова колегія зазначає, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі" підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі",пункт 288.1 статті 288 ПК України) (постанова Пленуму ВГСУ №6 від 17.01.11 (із змінами і доповненнями) «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах,що виникають із земельних відносин»).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки , згідно п.2 рішення Івано - Франківської міської ради від 10.07.08 між сторонами не укладався, зміни до державного акту виданого РБФ «Рембудком - ЛТД» на право постійного користування землею не вносилися у період, за який нараховано збитки, земельна ділянка не була фактично вилучена у попереднього користувача у встановлений законом спосіб і не передана відповідачу, а відтак суд не вбачає підстав для нарахування вказаної позивачем суми збитків, оскільки у відповідача не було достатніх правових підстав укладення договору оренди земельної ділянки. При цьому, суд зазначає, що ініціатором укладення договору і запропонування його проекту може бути будь - яка із сторін (ст.181 ГК України), в тому числі і орендодавець земельної ділянки.

Крім того, в матеріалах справи не міститься доказів, які б підтверджували з відмову відповідача від укладення договору оренди землі згідно з рішенням Івано - Франківської міської ради від 10.07.08 та свідчили б про наявність вини відповідача у завданні збитків позивачу (неодержаної орендної плати) на спірну суму внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.

Відповідно до цього, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно ч.4 ст.623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Згідно з п.3.8 постанови Пленуму ВГС України №6 від 17.01.11 вирішуючи спори за позовом органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення ст.22, глави 82 ЦК України, частини другої ст. 224 ГК України. У розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.

Як вбачається з встановлених обставин, відповідно до рішення Івано -Франківської міської ради від 10.07.08 не встановлено строку, протягом якого на відповідача покладається обов'язок укласти договір оренди стосовно займаної земельної ділянки.

Також, відсутні докази, які б свідчили про вжиття позивачем заходів щодо одержання доходів у вигляді орендної плати та заходів, спрямованих на уникнення збитків, зокрема, які б підтверджували, що позивач звертався з вимогою виконати рішення та укласти договір оренди земельної ділянки, а в разі ухилення відповідача - з вимогою про спонукання до укладення договору оренди або звільнення земельної ділянки, що зайнята без правовстановлюючих документів.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства було складено лише 02.03.12, тобто через 3 роки і 8 місяців після прийняття рішення Івано - Франківською міською радою про надання відповідачу земельної ділянки.

Зважаючи на вищенаведене, судова колегія зазначає, що позивачем не доведено односторонньої протиправної поведінки та вини відповідача, які б могли бути підставою для стягнення збитків, нарахованих позивачем. Тобто не доведено наявності повного складу цивільного правопорушення.

Місцевим господарським судом не враховано зазначені обставини при прийнятті оскаржуваного рішення, що призвело до прийняття неправильного по суті рішення, а відтак зазначене рішення підлягає скасуванню.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що 27.03.14 до Львівського апеляційного господарського суду представником відповідача було подано клопотання про припинення провадження у справі на підставі ч.2 ст.80 ГПК України. Подане клопотання ґрунтується на тому, що 19 серпня 2011 року Господарським судом Івано - Франківської області у справі 5010/1208/2011-з-16/42 за позовом Івано -Франківської міської ради до ФОП ОСОБА_3 про стягнення збитків у сумі 256 200,58 грн., завданих внаслідок використання земельної ділянки загальною площею 0.7508 га без правовстановлюючих документів було прийнято рішення, яким у позові відмовлено. Дане рішення суду не оскаржувало ся та набрало законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Натомість, судова колегія зазначає, що нарахування збитків у справі №5010/1208/2011-з-16/42 здійснювалося на підставі рішення Івано - Франківської міської ради від 10.07.08 «Про затвердження матеріалів нормативно грошової оцінки земель міста Івано - Франківська», тоді як розрахунок збитків позивачем у даній справі здійснювався на підставі рішення виконавчого комітету Івано - Франківської міської ради №281 від 24.05.13. Тобто підстави нарахування збитків у зазначених справах є різними.

Варто зазначити, що застосування положень ч.2 ст.80 ГПК України можливе лише за наявності однакових сторін, предмету та підстав в сукупності. Відсутність хоча б однієї складової виключає можливість припинення провадження на підставі вказаної норми.

Зважаючи на неоднаковість підстав у справах № 5010/1208/2011-з-16/42 та даній справі, судова колегія відмовляє в задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Відповідно до ст.105 ГПК України у постанові суду має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення. У зв'язку із скасуванням рішення місцевого господарського суду , судовий збір підлягає стягненню з позивача в порядку ст..49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 26.11.13 у справі № 909/1196/13 скасувати. Прийняти нове рішення - у позові відмовити.

3. Стягнути з Івано -Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 33644700, УДКСУ в м.Івано-Франківську 13050200, код: 37952250, р/р 33219812700002, МФО: 836014, УДКСУ в м.Івано-Франківську) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 76018, інд. код НОМЕР_1) 3590,06 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції

4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 01.04.14

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Костів Т.С.

Суддя Малех І.Б.