Постанова № 37979068, 27.03.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2014 року Справа № 904/9075/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Сизько І.А., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представник позивача: Перепелиця Л.Л.

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД", м. Кривий Ріг,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014 р. у справі № 904/9075/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНКСЕРВІС", м. Кривий Ріг,

до Публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД", м. Кривий Ріг,

про стягнення 26 445, 64 грн.;

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІНКСЕРВІС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства „ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД" про стягнення 26 445,64 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014р. по справі №904/9075/13 (суддя -Золотарьова Я.С.) позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства „ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНКСЕРВІС" - 26 445,64 грн. основний борг та 1 720,50 грн. судовий збір.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014р. у справі № 904/9075/13, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій послався на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням вимог чинного законодавства України, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також суд не вірно застосував норми процесуального права. В своїй апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014р. по справі №904/9075/13 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимогах ТОВ «Лінксервіс» відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 11.03.2014р. колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 27.03.2014р. у зв'язку з неможливістю розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 25.03.2014р., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Сизько І.А., Орєшкіна Е.В.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 27.03.2014р. представник позивача просить рішення суду залишити без змін; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином. Враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від відповідача про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення представників процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року ( а.с.152) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами, за відсутності представника відповідача (ст.ст.75,99 ГПК України).

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2010 року між Публічним акціонерним товариством „Дизельний завод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінксервіс" (постачальник) було укладено договір № 08/98-2010 (надалі - Договір). Відповідно до пункту 1.1 Договору, постачальник зобов'язується поставити і передати у зумовлені строки у власність покупцю певну продукцію, відповідно до специфікацій, зазначених у додатках, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору (а.с. 23-24).

В пункті 5.4 Договору, сторони узгодили те, що датою поставки товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Пунктом 10.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 18.01.2012 року, було встановлено те, що договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, в разі якщо Сторонами у термін не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну його дії продовжується на один рік (а.с. 25).

Згідно з пунктом 7.1 договору, розрахунок за даним договором здійснюється у безготівковій формі в національній валюті України, в гривнях згідно рахунка постачальника, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника передоплати у розмірі 50 відсотків від суми рахунка, кінцевий розрахунок у розмірі 50 відсотків від суми рахунка сплачується покупцем у термін 20 календарних днів від дати поставки товару покупцю.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до п.7.1 Договору, було виставлено відповідачу рахунки:

- № ЛИ-0000557 від 07.06.2012 року на суму 47 987,00 грн.,

- № ЛИ-0000624 від 25.06.2012 року на суму 107 859,76 грн.,

- № ЛИ-0000643 від 04.07.2012 року на суму 38 796,01 грн.,

- № ЛИ-0000670 від 12.07.2012 року на суму 15 199,56 грн.,

- № ЛИ-0000713 від 19.07.2012 року на суму 4 270,00 грн.,

- № ЛИ-000643 від 01.08.2012 року на суму 4 600,00 грн.,

- № ЛИ-0000774 від 13.08.2012 року на суму 21 120,00 грн.,

- № ЛИ-0001046 від 15.11.2012 року на суму 10 780,80 грн.,

- № ЛИ-0000084 від 05.03.2013 року на суму 29 282,16 грн.,

- № ЛИ-0000287 від 15.05.2013 року на суму 12 480,48 грн.,

- № ЛИ-0000330 від 30.05.2013 року на суму 2 160,00 грн. (а.с.54-64).

Також, на виконання умов договору, позивачем було поставлено товар відповідачу, що підтверджується видатковими накладними:

- № ЛИ-0000399 від 11.06.2012 року на суму 27370,00 грн.,

- № ЛИ-0000406 від 13.06.2012 року на суму 17 785,00 грн.,

- № ЛИ-0000437 від 25.06.2012 року на суму 107 859,76 грн.,

- № ЛИ-0000452 від 05.07.2012 року на суму 28 290,00 грн.,

- № ЛИ-0000458 від 06.07.2012 року на суму 2 800,00 грн.,

- № ЛИ-0000480 від 12.07.2012 року на суму 3 464,00 грн.,

- № ЛИ-0000481 від 13.07.2012 року на суму 15 199,56 грн.,

- № ЛИ-0000489 від 17.07.2012 року на суму 2 832,00 грн.,

- № ЛИ-0000490 від 17.07.2012 року на суму 2 832,00 грн.,

- № ЛИ-0000495 від 20.07.2012 року на суму 4 270,00 грн.,

- № ЛИ-0000543 від 13.08.2012 року на суму 21 120,00 грн.,

- № ЛИ-0000677 від 15.11.2012 року на суму 10 780,80 грн.,

- № ЛИ-0000713 від 17.12.2012 року на суму 4 600,00 грн.,

- № ЛИ-0000063 від 11.03.2013 року на суму 29 282,16 грн.,

- № ЛИ-0000184 від 20.05.2013 року на суму 12 480,48 грн.,

- № ЛИ-0000198 від 31.05.2013 року на суму 2 160,00 грн. (а.с.27-42).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було отримано товар на загальну суму 293 125,76 грн. на підставі довіреностей:

- № 000690 від 25.06.2012 року,

- № 000597 від 11.06.2012 року,

- № 000762 від 05.07.2012 року,

- № 000815 від 13.07.2012 року,

- № 000833 від 17.07.2012 року,

- № 000857 від 20.07.2012 року,

- № 000983 від 13.08.2012 року,

- № 001306 від 15.11.2012 року,

- № 001422 від 13.12.2012 року,

- № 0103 від 11.03.2013 року,

- № 0269 від 17.05.2013 року (а.с.43-53).

Матеріали справи містять докази того, що відповідачем було частково оплачено поставлений товар на загальну суму 266 680,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.82-93), отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 26 445,64 грн.

24.09.2013 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №70, в якій просить погасити суму заборгованості у розмірі 26 445,64 грн. (а.с.94).

У відповідь на претензію відповідач надіслав до позивача лист № 08-1623 від 31.10.2013 року, в якому зазначає, що на підприємстві тимчасово призупинене виробництво та підприємство має тимчасові труднощі щодо оплати за поставлену продукцію, у зв'язку з тим, що замовниками було затримано оплату за відвантаження вагонів (а.с.98), тому заборгованість у розмірі 26 445 грн. 64 коп. не погашена.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Також, слід врахувати, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 та ст. 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до пункту 7.1 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав, а сума боргу доведена доказами по справі, тому суд першої інстанції дійшов вірних висновків ,що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Що стосується посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що суд необґрунтовано вказав у своєму рішенні про те, що суд визнає неявку представника з боку відповідача неповажною, чим позбавив відповідача права надати суду відзив на позовну заяву, а також докази, якими обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог, то колегія суддів вважає, що відповідач міг скористатись послугами будь-якого фахівця в галузі права для представництва своїх інтересів в судовому засіданні. Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору, а тому таке посилання відповідача в своїй апеляційній скарзі є безпідставним. Крім того, при розгляді справи судом апеляційної інстанції, відповідач також не надав будь - яких додаткових доказів по справі, ігноруючи судові засідання в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, тому в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД", м. Кривий Ріг, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014 року по справі №904/9075/13, - залишити без змін

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 01.04.2014р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.А. Сизько

Е.В. Орєшкіна