ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" березня 2014 р. Справа № 911/256/14
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем»до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Спадкоємець» Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської областіпро стягнення 16 078,97 грн.
за участю представників сторін:
від позивача:Мінченко В.М. (довіреність №25 від 27.12.2013 року);від відповідача:Дарага В.І. (керівник, довідка ЄДРПОУ №712763).секретар судового засідання: Жиленко Е.В.
Обставини справи:
29.01.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №33 від 23.01.2014 року (вх. № 263/14) до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Спадкоємець» Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі-відповідач) про стягнення 16 078,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №7 від 20.08.2013 року, а саме, щодо здійснення повної оплати за виконані роботи, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 16 078,97 грн., з яких 15 000,00 грн. основного боргу, 171,37 грн. -3% річних, 742,60 грн. пені та 165,00 грн. інфляційних втрат .
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2014 року порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 27.02.2014 року.
27.02.2014 року через канцелярію господарського суду Київської області, до початку судового засідання, представник позивача подав пояснення вих. №76 від 26.02.2014 року (вх. №3462/14), в якому зазначає, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, відсутня справа між цими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та відсутнє рішення цих органів з цього спору, а також додає довідку про стан заборгованості, копію статуту та копію довіреності представника.
В судове засідання 27.02.2014 року представник відповідача, який у відповідності до ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України належний чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.01.2014 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
27.02.2014 року господарським судом, на підставі п.1. ч. 1. ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 20.03.2014 року.
У судове засідання 20.03.2014 року представники сторін по справі з'явилися. Представник позивача подав заяву б/н, б/д (вх. № 4979 від 20.03.2014 року), в якій відмовляється від штрафних санкцій, а саме 742,60 грн. пені, 171,37 грн. - 3% річних та 165,00 грн. інфляційних втрат, позовну вимогу про стягнення 15 000,00 грн. підтримав, вважає її правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Як роз'яснено у п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Відтак, на розгляд господарського суду передані позовні вимоги остаточно сформовані в заяві б/н б/д (вх. № 4979 від 20.03.2014 року).
Відповідач у судовому засіданні 20.03.2014 року не заперечував проти задоволення позовних вимог, борг визнав в повному обсязі.
Також відповідач супровідним листом б/н від 20.03.2014 року (вх. №4980/14) надав до матеріалів справи довідку з ЄДРПОУ та Статут.
У судовому засіданні 20.03.2014 року господарським судом Київської області в порядку вимог ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:
20.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем» (підрядник-за договором, позивач у справі) та Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу «Спадкоємець» Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (замовник-за договором, відповідач у справі) було укладено договір №7 (далі-договір), відповідно до п.1.1. замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: гідродинамічне очищення дворової фекальної каналізації на території замовника.
Відповідно до п.1.2. договору замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити роботи, зазначені в п.1.1. цього договору.
Згідно п. 2.1. договору загальна сума договору складає 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень, у тому числі ПДВ (20%) - 2 500,00 ( дві тисячі п'ятсот) гривень.
За надання послуг з виконання робіт згідно п.1.1 цього договору замовником сплачується підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт (п.3.1. договору).
Відповідно до п.3.2. договору виконання робіт підрядником та прийняття їх результатів замовником оформлюється актами виконаних робіт за формою КБ-2 та КБ-3.
Пунктом 12.1. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013 року, а в частині виконання взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання сторонами.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.
Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем були виконані роботи про, що свідчить акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за 08.2013 року (далі-акт) на загальну суму 15 000,00 грн. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати б/н за 08.2013 року (далі-довідка)на загальну суму 15 000,00 грн.
Судом встановлено, що акт та довідка підписані 27.08.2013 року генеральним підрядником Крившою С.М. та замовником Дарагою В.І. та скріплено печатками з обох сторін.
У зв'язку з існуванням заборгованості у відповідача з оплати виконаних робіт, позивач звертався до нього з вимогою про сплату заборгованості вих. №321 від 02.12.2013 року, в якій просив в 7-ми денний термін з моменту отримання вимоги оплатити заборгованість в повному розмірі, а саме 15 000,00 грн.
Проте, відповідач вказану вимогу не задовольнив, відповіді на вимогу не надав.
Дослідивши умови договору та наявні в матеріалах справи документи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором.
Однак, відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання щодо оплати за виконані роботи не виконав.
Таким чином, відповідно до акту б/н приймання виконаних будівельних робіт за 08.2013 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати б/н за 08.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 15 000,00 грн.
Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до п.3.3 договору оплата здійснюється протягом - календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника, але не пізніше 30 серпня 2013 року.
Як встановлено господарським судом, відповідач у визначений договором строк, а саме до 30.08.2013 року не здійснив оплату за виконані позивачем роботи у повному обсязі.
Під час розгляду спору у господарському суді відповідач визнав заборгованість перед позивачем повністю, а саме в розмірі 15 000,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №7 від 20.08.2013 року у сумі 15 000,00 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню повністю в розмірі 15 000,00 грн.
Частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Як роз'яснено у п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.
З огляду на викладене та враховуючи, що спір виник з вини відповідача, судовий збір відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається повністю на відповідача - Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу «Спадкоємець» Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Спадкоємець» Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Молодіжна, будинок 78, ідентифікаційний код: 23567399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем» (03035, м. Київ, Солом'янська площа, будинок 2, офіс 609, ідентифікаційний код: 37080909) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) 00 грн. основного боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.М. Антонова
Повне рішення складено 20.03.2014 року
Судове рішення № 37979021, Господарський суд Київської області було прийнято 20.03.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/256/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: