Ухвала суду № 37978897, 27.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19418/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора-Стор» - Куракіна Юрія Віталійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора-Стор» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Флора-Стор» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що спірні звірки проведені відповідачем у спосіб, не передбачений чинним законодавством, із порушенням п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, зі складанням за результатами таких звірок актів невстановленої форми, які містять висновки, які суперечать цілям та завданням проведення звірок.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2014 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора-Стор» - Куракін Юрій Віталійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Відповідачем 20 вересня, 01 та 25 листопада 2013 року складено акти звірок, у яких зазначено, що згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічних звірок позивача за період із 01 червня по 31 липня 2013 року, за серпень, вересень 2013 року.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, згідно з п.п. 1, 2, 3, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, цей Порядок визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Тобто, з викладених положень вбачається, що проведення зустрічних звірок направлено на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до п. 2.2 розділу 2, п. 4.4 розділу 4 наказу Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - акт) (додаток 3), реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Тобто, з викладених положень вбачається, що контролюючий орган проводить зустрічну звірку, зокрема, за результатами проведеного аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх або зовнішніх джерел, які свідчать (можуть свідчити) про порушення платником податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції твердження позивача щодо протиправності проведення звірок у зв'язку з ненаправленням відповідачем письмових запитів позивачу з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 Порядку № 1232 зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Обов'язковість направлення податковим органом-виконавцем письмового запиту платнику податків передбачена у разі, якщо звірка проводиться на підставі запиту податкового органу-ініціатора про проведення зустрічної звірки.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем направлялись позивачу письмові запити про надання інформації та її документального підтвердження від 19 вересня 2013 року № 12107/10/26-55-22-01-10 та від 25 листопада 2013 року № 23882/10/26-55-22-01-10.

Також колегією суддів враховано наявність актів від 01 листопада 2013 року № 1349/26-55-22-01 про неможливість вручення посадовим особам позивача листа про надання інформації з питань дотримання вимог податкового законодавства за серпень 2013 року та від 25 листопада 2013 року № 2017/26-55-22-01/38450537 про неможливість вручення посадовим особам позивача запиту про надання інформації та документального підтвердження з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 по 30 вересня 2013 року, а також акту від 01 листопада 2013 року № 1350/26-55-22-01/38450537 про неможливість вручення посадовим особам позивача акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 по 31 серпня 2013 року та акту від 25 листопада 2013 року № 2018/26-55-22-01/38450537 про неможливість вручення посадовим особам позивача акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 по 30 вересня 2013 року.

Крім того, податковим органом було оформлено запити від 20 вересня 2013 року № 596/9/26-55-22-01 та від 25 листопада 2013 року № 1224/9/26-55-22-01 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, а також актів від 20 вересня 2013 року № 926/22-55-22-01/38450537 та від 25 листопада 2013 року № 2016/26-55-22-01/38450537 з питання перевірки податкової адреси позивача, відповідно до яких, перевіркою встановлено, що позивач не знаходиться за податковою адресою (місцезнаходженням).

Таким чином, зважаючи на викладені положення та обставини, а також враховуючи, що позивач перебуває на обліку у відповідача, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічних звірок позивача.

До того ж, факт складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок позивача вказує саме на непроведення таких звірок.

Стосовно вимоги про визнання протиправними дій відповідача по оформленню результатів зустрічних звірок у формі актів колегія суддів зазначає, що акт звірки є службовим документом, складання якого та зазначення у ньому відповідної інформації жодним чином не може порушувати прав та інтересів позивача, а також створювати для позивача будь-яких обов'язків.

Правова позиція по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судом України в постанові від 20 червня 2013 року у справі № К/800/9399/13, за змістом якої акт контролюючого органу не є рішенням (актом індивідуальної дії) у розумінні КАС України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено відсутність підстав для задоволення основних вимог позивача, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для задоволення похідних від них вимог про зобов'язання відповідача відновити в облікових даних позивача, в усіх базах даних, зокрема інформаційних базах, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за період із 01 червня по 30 вересня 2013 року, а також заборону відповідачу використовувати інформацію, яка міститься в актах звірок, зокрема передавати та враховувати таку інформацію у результатах перевірок.

До того ж, відображення у базах даних відповідних показників, за переконанням колегії суддів, відноситься до дискреційних повноважень контролюючого органу.

Так, відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80) 2 "Щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-му засіданні заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Під дискреційними повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, визначених законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора-Стор» - Куракіна Юрія Віталійовича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.