Рішення № 37977977, 28.02.2014, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Єдиний унікальний номер 254/4310/13-ц

Провадження номер 2/254/34/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Тараньової В.С.,

при секретарі судового засідання: Трофимової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання права власності в порядку спадкування, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла рідна бабуся позивача ОСОБА_3. Після її смерті залишилась спадщина у виді квартири АДРЕСА_1. Батько позивача ОСОБА_4, як спадкоємець першої черги помер ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто за пів року до смерті бабусі. Оскільки після померлої ОСОБА_3 інших спадкоємців не було, документи і ключі від будинку бабуся залишила позивачу ОСОБА_1 На протязі усіх цих років він здійснював догляд та ремонт будинку, користувався речами домашнього побуту, тобто вступив фактично в управління та володіння спадковим майном. Просить суд визнати за ним право власності на одноквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5, який діє на підставі договору про надання правової допомоги та свідоцтва, не з'явились, надавши суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, зазначивши про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.

До матеріалів справи долучена копія спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № 44, надана Дев'ятою донецькою державною нотаріальною конторою.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), суд встановив наступне.

Із копії свідоцтва про право власності № 1543 від 02 серпня 1995 року вбачається, що ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1, загальна площа 31,2 кв.м., що становить 12/100 ідеальної частки домоволодіння.

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що Будьоннівським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Донецька зроблений відповідний актовий запис № 90.

Із копії відповіді КП «БТІ м. Донецька» № 260936 від 15.11.2013 року вбачається, що ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син ОСОБА_3 та батько позивача - ОСОБА_4, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2.

Як вбачається з копії технічного паспорту виготовленому за ухвалою суду, ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1, яка розташована на 1-му поверсі 1 поверхового будинку та складається з 1-ї кімнати житловою площею 15,6 кв.м., кухні площею 9,6 кв.м., коридору № 6,1 кв.м., загальною площею - 31,3 кв.м.

Згідно з довідками КП «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька» та ТОВ «Громада» вбачається, що заборгованості за комунальні послуги станом на 01.10.2013 року за адресою: квартира АДРЕСА_1 не має.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надали суду письмові пояснення, де зазначили, що ОСОБА_1 постійно проживав зі своєю бабусею ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2. Після її смерті ОСОБА_1 продовжив проживати у АДРЕСА_1. Крім того, проводив поточний ремонт у будинку, користувався побутовими речами, тобто фактично прийняв спадщину.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Враховуючи, що спадщина відкрилася до вступу в силу нового ЦК України (в редакції від 2004 року) з врахуванням п.п. 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції від 2004 року) до даних правовідносин слід застосовувати положення ЦК УРСР (в редакції від 1963 року).

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкодавцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно з ст. 548 ЦК України (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Частиною 1 статті 549 цього Кодексу передбачено, діями, що свідчать про прийняття спадщини визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та інших спадкоємців не має.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до вимог ст.ст. 100, 101 ЦК Української РСР (від 1963 року), які діяли на час виникнення спірних правовідносин, в особистій власності громадян могли бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження. Однак, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши представлені в силу ст. 60 ЦПК України докази, суд встановив, що спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є позивач ОСОБА_1, інших спадкоємців першої черги, які б бажали прийняти спадщину немає. Позивач ОСОБА_1 фактично вступив в управління та володіння майном. Це володіння та управління виразилось у постійному проживанні позивача за адресою: квартира АДРЕСА_1, тому, вважає позов ОСОБА_1 до Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання права власності в порядку спадкування обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 529, 548, 549 ЦК України 1963 року, п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка розташована на 1-му поверсі 1 поверхового будинку та складається з 1-ї кімнати житловою площею 15,6 кв.м., кухні - площею 9,6 кв.м., коридору - 6,1 кв.м., загальною площею - 31,3 кв.м., в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.С.Тараньова