Ухвала суду № 37976731, 25.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р.Справа № 638/17924/13-а

Головуючий 1 інстанції: Хайкін В.М.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.12.2013 р. по справі № 638/17924/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просив визнати неправомірними дії УПФУ України в Дзержинському районі м. Харкова про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, на 01.01.13 р. в розмірі 90% та зобов'язати УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова провести з 03.06.13 р. перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, яке згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 1045 від 22.03.12 р. становить 15451,2 грн. до надання нової довідки у разі підвищення грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.12.13 р. по справі № 638/17924/13-а позов був задоволений.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.12.13 р. по справі № 638/17924/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, що позивач, ОСОБА_1, є головою Червонозаводського районного суду м. Харкова у відставці на підставі наказу начальника управління Міністерства юстиції України в Харківській області №02-7/54 від 15.05.97 р. та на підставі наказу Президенту України № 357/97 від 21.04.97 р.

Згідно довідки ДСА України в Харківській області № 1045 від 22.03.12 р. заробітна плата ОСОБА_1, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, становить 15451,2 грн., в т.ч. посадовий оклад 8584,0 грн., доплата за вислугу років 6867,2 грн. Стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить 34 р., 2 місяці, 14 днів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необхідності застосування положення ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 90% грошового утримання судді, у зв'язку з чим зобов'язав відповідача здійснити відповідний перерахунок з 03.06.13 р.

Колегія суддів вважає, що зазначений висновок у повній мірі узгоджується з рішенням Конституційного Суду України від 03.06.13 р. у справі № 1-2/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 2, абз. 2 п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України. В ч. 1 ст. 126 Основного Закону України закріплено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у ч. 1 ст. 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.

Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.10 р. Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» змінений порядок оплати праці працюючим суддям, яким виплачується суддівська винагорода. Положеннями ст. 129 цього Закону визначені вид, склад, розмір суддівської винагороди, яка складається з грошового утримання, яке включає в себе посадовий оклад та доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Призначення та нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться згідно вимог ст. 138 вищевказаного закону.

Згідно ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону від 07.07.10 р. щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% заробітку, але не більше ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.11 р. ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» була викладена в іншій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.11 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.13 р. у справі № 1-2/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 2, абз. 2 п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) була визнана неконституційною ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.10 р. N 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.11 р. N 3668-VI.

Отже, при вирішенні даного спору до правовідносин, що виникли після 03.06.13 р., підлягає ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону від 07.07.10 р. Таким чином, розмір довічного грошового утримання позивача в період з 03.06.13 р. з урахуванням стажу роботи на посаді, визначається виходячи з 90% заробітної плати судді.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що УПФУ безпідставно відмовило позивачу у перерахунку довічного грошового утримання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.12.13 р. по справі № 638/17924/13-а прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.12.13 р. по справі № 638/17924/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.12.13 р. по справі № 638/17924/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Тацій Л.В.