Постанова № 37973442, 26.03.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.03.2014 справа №913/3221/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

При секретарі: Склярук С.І.за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської областіна рішення господарського суду Луганської області від27.01.2014р.у справі№ 913/3221/13 /суддя Яресько Б.В./за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської областідо провідкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке АТП-10920" м. Сєвєродонецьк Луганської області стягнення 4 434,56грн.

В С Т А Н О В И В:

Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулось з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2014р. у справі № 913/3221/13, яким суд позовні вимоги УПФУ в м. Сєвєродонецьку задовольнив частково, стягнув з ВАТ "Сєвєродонецьке АТП-10920" витрати на виплату та доставку пенсій у сумі 4 234,56грн. та припинив провадження у справі в частині стягненні витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 200грн.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду від 27.01.2014р. в частині припинення провадження у справі щодо стягнення витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 200грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 4 434,56грн.

Скаржник вважає, що господарський суд дійшов не обґрунтованого висновку щодо припинення провадження на суму 200грн., оскільки відповідачем сплачена ця сума за списком № 1 за період з 01.09.2013р. по 31.10.2013р., бо на думку апелянта, вказана сума повинна зараховуватись за принципом календарного погашення заборгованості ВАТ "Сєвєродонецьке АТП-10920" за період травень-червень 2008р. Також УПФУ в м.Сєвєродонецьку посилається на безпідставність висновків суду першої інстанції про ненадання позивачем підтверджуючих документів наявності заборгованості за більш ранні періоди, оскільки на його думку, у цьому випадку з урахуванням вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України повинна прийматись до уваги ухвала від 05.07.2011р. (затвердження реєстру вимог кредиторів) у справі № 13/13б/2011 про банкрутство ВАТ "Сєвєродонецьке АТП-10920", де зазначений період конкурсних вимог та сума цих вимог.

Апеляційна скарга ухвалою від 27.02.2014р. Донецьким апеляційним господарським судом прийнята до провадження.

Від ВАТ "Сєвєродонецьке АТП-10920" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд залишити без змін рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2014р., а апеляційну скаргу залишити без задоволення, тому що вважає доводи апелянта не обґрунтованими, а рішення - законним. Також відповідач просить розглянути справу за відсутності його представника.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги з урахуванням наступного:

До господарського суду Луганської області звернулось з позовом УПФУ в м.Сєвєвродонецьку до відповідача ВАТ "Сєвєродонецьке АТП-10920" про стягнення боргу у сумі 4 434,56грн. по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 працівникам відповідача за вересень-жовтень 2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, відповідач повинен вносити до пенсійного фонду у розмірі 100% фактичних витрат на оплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій здійснюється доти, поки не буде внесено запис до ЄДРПОУ про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Також позивач вказує, що у відповідача після порушення справи про банкрутство стосовно останнього виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у сумі 4 434,56грн. за період з 01.09.2013р. по 31.10.2013р. У зв'язку з тим, що відповідач відмовився визнавати ці вимоги поточними у межах справи про банкрутство, посилаючись на ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», УПФУ в м. Сєвєродонецьку звернулось з цим позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

За результатами розгляду цього позову, господарський суд Луганської області рішенням від 27.01.2014р. частково задовольнив його на суму 4 234,56грн. та припинив провадження за позовом у сумі 200грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості за цей період.

Так, судом зазначено, що в вересні-жовтні 2013р. позивачем пред'явлені для відшкодування відповідачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто за списком № 1. Згідно розрахунків позивача сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за обліковий період складає 4 434,56грн. Проте, вказані розрахунки відповідачем не спростовані та не сплачені в повному обсязі.

Також судом зазначено, що в провадженні господарського суду Луганської області знаходиться справа № 13/13б/2011 про банкрутство відповідача - ВАТ "Сєвєродонецьке АТП -10920", ухвалою суду від 06.02.2012р. була введена процедура санації яка триває і на цей час.

Враховуючи вимоги п. 7 ч. 1 ст. 12, ст. 16 ГПК України, суд дійшов висновку, що на час розгляду справи про банкрутство відповідача, даний спір підвідомчий господарському суду Луганської області, з чим також погоджується Донецький апеляційний господарський суд.

При розгляді спору, місцевим господарським судом встановлено, що ВАТ "Сєвєродонецьке АТП -10920" була сплачена частина боргу за платіжними дорученнями №381 від 13.12.2013р. в сумі 100грн. та № 382 від 13.12.2013р. в сумі 100грн., з яких вбачається про оплату відповідачем саме поточної заборгованості за вересень, та жовтень 2013 року. Тобто останній у сумі 200грн. частково погасив заборгованість за спірний період.

Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними висновки апелянта щодо зарахування цієї суми заборгованості за попередній період травень-червень 2008р. та погоджується з цього приводу з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

По-перше, у платіжному дорученні № 381 від 13.12.2013р. в рядку «призначення платежу» чітко зазначено про перерахування відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень 2013р. за списком № 1 - 100грн. У платіжному дорученні № 382 від 13.12.2013р. зазначено про перерахування відшкодування витрат та виплату на доставку пільгових пенсій за жовтень 2013р. за списком № 1 - 100грн. (а.с.39).

По-друге, позивач не вправі самостійно змінювати призначення платежу, який був здійснений відповідачем.

По-третє, зарахування позивачем сплачених відповідачем 13.12.2013р. грошових коштів у сумі 200грн. як заборгованості за період травень-червень 2008р., яка виникла до порушення 24.03.2011р. господарським судом Луганської області справи № 13/13б/2011 про банкрутство ВАТ "Сєвєродонецьке АТП -10920", є неправомірним. Оскільки заборгованість за період травень-червень 2008р. є конкурсною та не є предметом спору у справі №913/3221/13, а відповідачем здійсненні саме платежі за період, що є предметом розгляду цієї справи. Згідно п.12 ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розрахунки з кредиторами, вимоги яких включені до реєстру, проводяться керуючим санацією починаючи з дати, зазначеної у затвердженому господарським судом плані санації, в порядку черговості, установленому статтею 31 цього Закону. Тобто позивач самостійно зарахував поточні платежі за 2013р. в рахунок погашення конкурсної заборгованості, яка виникла у справі про банкрутство, що суперечить ст. 31 Закону про банкрутство, бо погашення конкурсної кредиторської заборгованості здійснює керуючий санацією в порядку черговості, визначеною цією статтею, на підставі затвердженого господарським судом у справі про банкрутство реєстру вимог кредиторів до боржника - ВАТ "Сєвєродонецьке АТП -10920".

По-четверте, посилання апелянта щодо неврахування господарським судом у цій справі доказів щодо наявності у ВАТ "Сєвєродонецьке АТП -10920" заборгованості за більш ранні періоди, яка підлягає погашенню на загальних підставах, є неправильним, тому що це не є предметом позову про стягнення 4 434,56грн. та повинно оцінюватись господарським судом при розгляді заяви конкурсних кредиторів в межах справи про банкрутство.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з господарським судом про підтвердження належними та допустимими доказами стосовно часткового погашення ВАТ "Сєвєродонецьке АТП -10920" на загальну суму 200грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 працівникам відповідача саме за вересень-жовтень 2013р., а господарський суд правомірно у цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинив провадження за позовом. Отже, задоволенню підлягають позовні вимоги у сумі 4 234,56грн.

Враховуючи вищевикладене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що доводи апеляційної скарги УПФУ в м. Сєвєродонецьку є безпідставними та необґрунтованими, тому скарга апелянта не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2014р. у справі № 913/3221/13 є законним, прийнятим у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України, тому не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2014р. у справі №913/3221/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2014р. у справі №913/3221/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

Л.В. Ушенко

Надруковано: 5 прим.:

1. позивачу

1. відповідачу

1. ДАГС

1. до справи

1. ГСЛО