Рішення № 37973299, 27.03.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" березня 2014 р. Справа № 906/136/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Мошківській В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Костюкевич Г.В. дов. №09 від 13.01.2014;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (м.Київ)

до Сільськогосподарського приватного підприємства "Чайка" (с.Пилипо-Кошара, Романівського району, Житомирської області)

про стягнення 4411161,69грн.

Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" пред`явлено позов до Сільськогосподарського приватного підприємства "Чайка" про стягнення 4411161,69грн, з яких: 2440000,00грн коштів перерахованих на користь відповідача за договором поставки зерна майбутнього врожаю №К012BIL-F від 14.05.2013, 361120,00грн договірної санкції, 1220000,00грн штрафу, 390041,69грн 24% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №К012BIL-F від 14.05.2013 поставки зерна майбутнього врожаю, в частині поставки зерна.

26.03.2014 відповідач подав суду клопотання від 26.03.2014 №32 (вх. №4284), в якому просить суд відкласти розгляд справи з 27.03.2014 на іншу дату, обґрунтувавши тим, що директор СПП "Чайка" має бажання особисто прийняти участь в судовому засіданні, однак в зв'язку із хворобою не отже бути присутнім на судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні 27.03.2014 заперечила щодо відкладення розгляду справи.

Суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання відповідача та приймає до уваги те, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Господарське процесуальне законодавство України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь - яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Крім того, у підтвердження поважності причини неможливості явки представника відповідача (директора СПП "Чайка") у судове засідання не було надано жодного доказу.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 27.03.2014 представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач позов не оспорив, відзиву не подав, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.05.2013 між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - покупець (позивач у справі) та Сільськогосподарським приватним підприємством "Чайка" - постачальник (відповідач у справі) укладено: договір №К012BIL-F від 14.05.2013 поставки зерна майбутнього врожаю (а.с. 19-28), договір застави майбутнього врожаю (а.с. 29-32).

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно з п.1.1 договору №К012BIL-F від 14.05.2013 поставки зерна майбутнього врожаю, сторони погодили, що в порядку та на умовах цього договору відповідач у визначений сторонами строк (термін) поставляє позивачу наступну сільськогосподарську продукцію: найменування товару - зерно кукурудзи 3 класу; одиниця виміру товару - метрична тонна; кількість товару - 2440,000; а позивач зобов'язується прийняти товар (поставлений насипом) та оплатити його.

Відповідно до п.3.1 та 3.1.1 договору №К012BIL-F від 14.05.2013, попередня оплата товару здійснюється із розрахунку ціни одиниці виміру товару (станом на момент укладення договору), яка складає 1000,00грн за одиницю виміру товару, в тому числі ПДВ - 166,67грн. Сума попередньої оплати за товар становить два мільйони чотириста сорок тисяч гривень.

Крім того, відповідно до п. 4.1 та п. 4.1.1 договору №К012BIL-F від 14.05.2013, позивач протягом 15 календарних дів з моменту набрання чинності цим договором, зобов'язується перерахувати кошти (попередня оплата товару), передбачені п.3.1.1 договору на поточний рахунок відповідача (на підставі рахунку-фактури останнього), за вирахуванням грошової суми передбаченої у п.4.1.1 цього договору. Відповідач доручив позивачу сплатити грошову суму, яку позивач утримує із коштів, які належні до виплати відповідачу у відповідності до п.4.1 цього договору, у розмірі, зазначеному в договорі комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур, що є невід'ємною частиною цього договору, як страховий платіж. Грошові кошти, визначені п.4.1.1 договору, вважаються сплаченими позивачем на користь відповідача з моменту сплати позивачем за відповідача страхового платежу за договором комплексного страхування (у порядку, що передбачений договором комплексного страхування).

Згідно п.5.5 договору №К012BIL-F від 14.05.2013, відповідач зобов'язався укласти зі страховою компанією, яка погоджена позивачем, договорі комплексного страхування, умовами якого буде передбачено, що у випадку настання страхового випадку у відповідності до умов договору комплексного страхування, розмір всієї страхової виплати перераховується страховою компанією позивачу, а також передбачили, що вигодонабувачем за таким договором є позивач. Позивач сплачує за відповідача страховий платіж за договором комплексного страхування (у порядку, що передбачений договором комплексного страхування), у розмірі передбаченому згідно п.4.1.1 договору.

У відповідності до п.5.5 договору №К012BIL-F від 14.05.2013, 14.05.2014 між Приватним акціонерним товариством "Українська аграрно-страхова компанія" - страховик та Сільськогосподарським приватним підприємством "Чайка" - страхувальник (відповідач у справі) укладено договір №ДПЗКУ/3/13 комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур (а.с. 35-55).

На виконання умов договору №К012BIL-F від 14.05.2013 та договору №ДПЗКУ/3/13 комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур позивач 27.05.2013 перерахував відповідачу в якості попередньої оплати за кукурудзу 3кл. грошові кошти в розмірі 2311900,00грн, 27.05.2013 та 10.07.2013 перерахував ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 25620,00грн, 102480,00грн за страхування майбутнього врожаю, що підтверджується платіжними дорученнями: №550 від 27.05.2013, №551 від 27.05.2013, №923 від 10.07.2013 (а.с. 89-91).

В пункті 1.2 договору №К012BIL-F від 14.05.2013 сторони визначили, що термін поставки: до 01.11.2013 включно.

Відповідач свої зобов'язання по поставці товару (кукурудзи 3кл.) не виконав.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Пунктом 5.4 договору №К012BIL-F від 14.05.2013 передбачено, що у разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань, або за наявності очевидних підстав вважати, що останній не виконає своїх зобов'язань у встановлений термін (строк) або виконає їх належним чином (у т.ч. з підстав, у настанні яких відсутня вина відповідача), або у разі отримання позивачем інформації, що відповідач не вживає/неналежним чином вживає заходів щодо оформлення страхового випадку у відповідності до умов договору комплексного страхування, передбаченого п. 5.5. договору, або відповідачем змінено без погодження з позивачем вигодонабувача у договорі комплексного страхування, передбаченого п. 5.5. договору, або у випадку, якщо інформація, яка надається для укладення/виконання цього договору виявиться/стане такою, що не відповідає дійсності, позивач має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі, при цьому відповідач зобов'язаний повернути позивачу всі кошти перераховані на користь відповідача на виконання умов цього договору (у т.ч. суму грошових коштів, що визначена згідно п.4.1.1. договору) протягом 3 банківських днів з моменту отримання листа-вимоги позивача. Сторони погодили, що достатнім доказом наявності обставин, що визначені попереднім реченням, є лист-вимога позивача. У випадку порушення відповідачем грошових зобов'язань, останній зобов'язаний сплатити позивачу проценти у розмірі 24% річних за весь час користування грошовими коштами. З метою можливості оперативного застосування прав, що визначені цим пунктом, позивач має право у будь-який час здійснювати огляд полів, на яких вирощується товар та приміщень/земельних ділянок, у/на яких знаходиться товар, а також отримувати/збирати/зберігати/обробляти/ використо вувати/поширювати (у будь-який спосіб) будь-яку інформацію, що стосується діяльності/бездіяльності відповідача та/або будь-яких посадових осіб відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з листом-вимогою (претензією) від 14.01.2014 за №08-02/01 (а.с. 60-61) до відповідача, в якому позивач відмовився від подальшого виконання своїх зобов'язань за договором та вимагає від відповідача, протягом 3 банківських днів з моменту отримання цього листа-вимоги, повернути (перерахувати) все отримане за договором, зокрема 2440000,00грн.

Отримання відповідачем 16.01.2014 зазначеного листа-вимогу підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 63).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання по поверненню грошових коштів не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 2440000,00грн, що також підтверджується актом звірки розрахунків (а.с. 85), підписаним представниками сторін та засвідчений печатками.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 65) сума 24% річних за користування грошовими коштами за період з 28.05.2013 по 27.01.2014 складає 390041,69грн.

Як вже зазначалось, відповідно до п.5.4 договору №К012BIL-F від 14.05.2013, у випадку порушення відповідачем грошових зобов'язань, останній зобов'язаний сплатити позивачу проценти у розмірі 24% річних за весь час користування грошовими коштами.

Відповідно до ч.3 ст.693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом наведених норм встановлені проценти є платою, яку згідно умов договору отримує позивач від відповідача як за правомірне, так і за неправомірне користування останнім утриманими грошовими коштами.

В пункті 1.2 договору №К012BIL-F від 14.05.2013 сторони передбачили термін поставки: до 01.11.2013 включно. Умовами договору не встановлено обов'язку відповідача сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від позивача.

Отже, за положеннями ч.3 ст. 693 ЦК України проценти повинні нараховуватися з 02.11.2013 по 27.01.2014.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 24% за період з 02.11.2013 по 27.01.2014 (2440000,00 (сума боргу) х 24% х 87 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у році) = 139581,37грн.

За таких умов, сума 24% річних за користування грошовими коштами за період з 02.11.2013 по 27.01.2014 складатиме 139581,37грн.

Пунктом 6.3 договору №К012BIL-F від 14.05.2013, сторони встановили, що у разі невиконання/неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу договірну санкцію у розмірі 0,2% від суми, що визначена п.3.1.1 цього договору, за кожен день прострочення зобов'язання, а за прострочення зобов'язання щодо поставки товару понад 15 днів, відповідач, окрім договірної санкції, сплачує також штраф у розмірі 50% від суми, що визначена п.3.1.1 цього договору.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Згідно розрахунку позивача (а.с. 64) сума договірної санкції за період з 02.11.2013 по 14.01.2014 складає 361120,00грн, штрафу 1220000,00грн з розрахунку (2440000,00грн х 50%).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 4160701,37грн, з яких: 2440000,00грн коштів перерахованих на користь відповідача за договором поставки зерна майбутнього врожаю №К012BIL-F від 14.05.2013, 361120,00грн договірної санкції, 1220000,00грн штрафу, 139581,37грн 24% річних. В частині стягнення 250460,32грн 24% річних в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Чайка", 13031, Житомирська область, Романівський район, с.Пилипо-Кошара, ідентифікаційний код 31372589 на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", 01033, м.Київ, вул. Саксаганського, 1, ідентифікаційний код 37243279 - 2440000,00грн коштів перерахованих на користь відповідача за договором поставки зерна майбутнього врожаю №К012BIL-F від 14.05.2013, 361120,00грн договірної санкції, 1220000,00грн штрафу, 139581,37грн 24% річних, 68930,61грн витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 250460,32грн 24% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.04.14

Суддя Шніт А.В.

1-до справи;

2, 3-сторонам (рек. з повід.).