Рішення № 37969601, 13.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25458/13 13.03.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСТАРТА»Простягнення 4 158, 11грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Сербіна А.О. - по дов.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суд з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 4 158, 11 грн.

До початку розгляду справи по суті, від представника позивача надійшла заява про уточнення (зменшення) позовних вимог, оскільки згідно поліса цивільно-правової відповідальності франшиза становить 1 000, 00 грн., а Позивачем було вираховано лише 510, 00 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 3 668, 11 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник Відповідача в судове засідання 13.03.2014р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

За клопотанням Позивача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2012р. між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування № 2293703/05АВ-Л, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Geely», д/н НОМЕР_4.

24.07.2012р. о 13-45 год. на 9 км а/ш Бахчисарай-Ялта в с. Малосадове сталася ДТП за участю двох транспортних засобів, а саме: «Shevrolet», д/н НОМЕР_2, який знаходився в володінні та під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Geely», д/н НОМЕР_4.

По факту ДТП на водія ОСОБА_3 були складені адміністративні матеріали і скеровані до Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим для подальшого прийняття рішення.

03.08.2012 р. постановою Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Позивачем, відповідно до Страхового акту №2012/U/MOD01482/VESKO19032 від 08.08.2012р., розрахунку страхового відшкодування від 08.08.2012р., акту огляду транспортного засобу від 25.07.2013р. та рахунку № 000593 від 03.08.2012р.було виплачену ОСОБА_2 суму страхового відшкодування.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП, була застрахована у Відповідача за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/5166755.

Позивач звернувся до Відповідача з Заявою № 2271 АР від 21.03.2013р. про регресні вимоги в розмірі 3 668, 11 грн.

Однак, вимоги щодо регресного відшкодування сплаченого страхового відшкодування, які були вказані в заяві не були виконані.

В обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до якого до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічне положення міститься і у ст. 993 Цивільного Кодексу України.

За твердженням Позивача, після виплати страхового відшкодування Страхувальнику, до Страховика (Позивача) перейшло право вимоги до відповідальної особи.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України 2004 р. та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 до Позивача перейшло право зворотної вимоги, яке гр. ОСОБА_2 має до особи відповідальної за завдані збитки.

Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач в силу наступних обставин.

Відповідно до постанови Бахчисарайського районного суду АР Крим від 03.08.2012р. ДТП сталася внаслідок здійснення водієм ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП., гр. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вищезгаданого правопорушення.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Згідно п. 37.4. ст. 37 Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування", страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст.27 Закону України „Про страхування").

Згідно постанови пленуму Верховного суду України №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

21.03.2013р. в порядку досудового врегулювання спору Позивач звернувся до Відповідача з заявою про регресні вимоги.

Проте відповідач залишив дану заяву без задоволення.

Таким чином, до стягнення з відповідача за вирахуванням франшизи підлягає сума страхового відшкодування в розмірі 3 668, 11 грн.

Враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 3 668, 11 грн., тобто позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його позовні вимоги щодо стягнення суми страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» (03150, м. Київ, Печерський р-н, вул. Тверська, буд. 6; Код: 02308021) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Братська, 14; Код: 20474912) страхового відшкодування в розмірі 3 668, 11 грн. (три тисячі шістсот шістдесят вісім грн. 11 коп.) та 1 720, 50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко